Справа №22-а-5817/11Головуючий у І інстанціїЛаврік В.В.
Категорія63Доповідач у 2 інстанції Голуб
20.02.2012
УХВАЛА
Іменем України
28 жовтня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого: судді Приходька К.П.,
суддів: Верланова С.М., Таргоній Д.О.,
при секретарі Косенко Т.Г.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк (ПАТ «ВіЕйБі»Банк) на рішення Богуславського районного суду Київської області від 25 липня 2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк (ПАТ «ВіЕйБі»Банк) до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
встановила:
у червня 2011 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 23.05.2008 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір №247/П, згідно умов якого позивач надав, а відповідач отримав в тимчасове користування кредит в сумі 5 100 гривень строком до 23.05.2011 року, з платою за користування кредитом в розмірі 24% річних.
Згідно кредитного договору, відповідач зобов’язався повернути наданий кредит у відповідності до графіка погашення заборгованості, який є його невід’ємною частиною. Проте, відповідач порушив свої зобов’язання щодо щомісячного повернення частини кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом га плати за обслуговування кредиту.
Внаслідок чого, станом на 10.06.2011 рок у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 7 841,08 гривень, яка складається із: загальної заборгованості 5 100 гривень, відсотків за користуванням кредитом 351,44 гривень, комісії за розрахункове обслуговування 1 402,32 гривень, неустойки 987,32 гривень.
Позивач просив стягнули з відповідача заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 7 841,08 гривень та судові витрати в сумі 198,41 гривень.
Рішенням Богуславського районного суду Київської області від 25 липня 2011 року позов задоволено частково. Стягнено з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором 5 100 гривень, відсотки за користуванням кредитом 351,44 гривень, комісію за розрахункове обслуговування 1 402,32 гривень, неустойку 100 гривень, а всього 6 953 гривень. Стягнено з відповідача на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень, звільнено відповідача від сплати судового збору у відповідності до п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування даного рішення і ухвалення нового рішення про позову в повному обсязі з мотивів неповного з’ясування обставин справи, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У відповідності до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним воно вважається тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим - у разі ухвалення його на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до вимог статті 526 Цивільною кодексу України зобов’язання лив виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) пою виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надані грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 23.05.2008 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір №247/П, згідно умов якого позивач надав, а відповідач отримав в тимчасове користування кредит в сумі 5 100 гривень строком до 23.05.2011 року, з платою за користування кредитом в розмірі 24% річних.
Згідно кредитного договору, відповідач зобов’язався повернути наданий кредит у відповідності до графіка погашення заборгованості, який є його невід’ємною частиною. Проте, відповідач порушив свої зобов’язання щодо щомісячного повернення частини кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом га плати за обслуговування кредиту.
Внаслідок чого, станом на 10.06.2011 рок у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 7 841,08 гривень, яка складається із: загальної заборгованості 5 100 гривень, відсотків за користуванням кредитом 351,44 гривень, комісії за розрахункове обслуговування 1 402,32 гривень, неустойки 987,32 гривень.
Суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги правильно встановив обставини справи, дав їм належну правову оцінку. Крім того правильним є висновок суду першої інстанції, враховуючи вимоги ч.3 ст.551 ЦК України, а також фактичні обставини справи, про зменшення розміру неустойки.
Згідно рішення суду відповідачку звільнено від сплати судового збору на підставі вимог п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо звільнення відповідачки від стягненні з неї на користь позивача судових витрат оскільки відповідно до ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»відповідачка звільнена від сплати судового збору.
Посилання позивача на те, що суд першої інстанції ухвалив незаконне та необґрунтоване рішення, висновки якого не відповідають обставинам справи не приймаються судом до уваги, оскільки не ґрунтуються на зібраних матеріалах справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Оскільки, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення суду без змін.
На підставі наведеного, керуючись: ст.ст.307,308,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила :
апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк (ПАТ «ВіЕйБі»Банк) відхилити, рішення Богуславського районного суду Київської області від 25 липня 2011 року, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді