УХВАЛА

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

Справа №:
22-ц/0191/9/2012Головуючий суду першої інстанції:Кіт М.В.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Кустова І. В.

"04" січня 2012 р.  колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіКустова І.В.

СуддівЛоманової Л.О.. Притуленко О.В

При секретаріКовтун Н.В

 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Керченської міської ради АР Крим до ОСОБА_6 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, за апеляційною скаргою Керченської міської ради АР Крим на рішення  Керченського міського суду АР Крим від 04 жовтня 2011 року

В С Т А Н О В И Л А :

 У червні 2011 року Керченська міська рада АР Крим  звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 про зобов’язання останньої звільнити  самовільно зайняту земельну ділянку, мотивуючи тим, що в районі жилого будинку АДРЕСА_1 орієнтовно розміром 2,35х3,4м., що перебуває у користуванні відповідача. Відповідач користується земельною ділянкою, на якій самовільно, без правовстановлюючих документів розташований вказаний гараж. Обґрунтовуючи свої вимоги положеннями статтей 124 – 126, 212 Земельного кодексу України, просить позов задовольнити.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 04 жовтня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким вимоги  задовольнити у повному обсязі.  

На думку апелянта, факт самовільного користування відповідачем земельною ділянкою підтверджується наданими позивачем доказами, але  поза увагою суду залишився факт відсутності у відповідачки документів, що посвідчують право на земельну ділянку, розташовану під гаражем; судом безпідставно не врахована відсутність в технічному паспорті на квартиру відповідача відомостей про приватизацію останньою вказаного гаражу.

В запереченнях на апеляційну скаргу, відповідач посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги, просить її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши відповідача та представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга  задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

           Відповідно до статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

        Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що будова, визначена позивачем,  як гараж №5, знаходиться у користуванні відповідача  з 1953 року, належить до її квартири та знаходиться на прибудинкової території будинку АДРЕСА_1; відсутні підстави вважати, що відповідач самовільно зайняла спірну земельну ділянку.

        Вказаний висновок узгоджується з матеріалами справи, з яких вбачається, що багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_1 знаходиться на балансі місцевої ради з 2002 року; згідно плану забудови 53 кварталу в колишньому Ленінському районі м. Керчі за будинком АДРЕСА_1 закріплені допоміжні приміщення літера «А» (сараї), які були побудовані разом з будинком для зберігання палива, що підтверджується повідомленням КП «Войковець» від 16 вересня 2011 року і планом забудови (а.с. 16-17,40). Використання частини споруди - літера «А» відповідачем, яка проживає у вказаному будинку в приватизованій у 1997 році квартирі № 4, не свідчить про самовільне зайняття останньою  земельної ділянки, на якій розташовані сараї літера «А» (а.с. 19,22).

          Суд першої інстанції відповідно до положень статті 212 Цивільного процесуального кодексу України надав належної оцінки наданим позивачем доказам, зокрема,  акту  КП «Войковець» від 11 квітня 2011 року, інформації Управління архітектури та містобудування Керченської міської ради АР Крим  та  КРП «Керченське міське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» про відсутність у відповідача правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку (а.с. 5,26,41), та правомірно відмовив у задоволенні позову за недоведеністю  факту самовільного зайняття відповідачкою спірної земельної ділянки.

          Довід апелянта про те, що поза увагою суду залишився факт відсутності у відповідачки документів, що посвідчують право на земельну ділянку, колегією суддів не може бути визнаний  підставою для скасування оскарженого рішення, оскільки матеріали справи не містять відомостей про заволодіння відповідачем земельною ділянкою, про вчинення нею дій по освоєнню земельної ділянки, забудови тощо.

          Представником позивача не оспорюється, що при багатоквартирному жилому будинку №27 дійсно існували сараї, але доказів того, що відповідач побудувала гараж замість сараїв, або здійснила реконструкцію сараю, позивачем не надано.

          Посилання представника позивача на те, що у технічному паспорті на квартиру відсутній гараж, не може бути підставою для скасування оскарженого рішення з огляду на позицію Конституційного Суду України, викладену  у рішенні від 02.03.2004 року (справа № 4-рп/2004), яким у пункті 1.1 зазначено, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир багатоквартирних будинків, та враховуючі відомості технічної інвентаризації про закріплення сараю  літера «А» для зберігання палива за будинком АДРЕСА_1.

            За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування оскарженого рішення.

Відповідно до положень частини 1 статті 308 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314, статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії

УХВАЛИ Л А :

 Апеляційну скаргу Керченської міської ради АР Крим відхилити.

Рішення Керченського міського суду АР Крим від 04 жовтня 2011 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

 І.В. Кустова Л.О. Ломанова О.В. Притуленко