РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №:
22-ц/0191/5/2012Головуючий суду першої інстанції:Шкуліпа В.І.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Кустова І. В.
РІШЕННЯ
"04" січня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіКустової І.В.,
СуддівЛоманової Л.О, Притуленко О.В.
При секретаріКовтун Н.В
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» на рішення Керченського міського суду АР Крим від 09 вересня 2011 року
В С Т А Н О В И Л А :
У грудні 2010 року Публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк» (далі – Банк) звернулося до суду з позовом про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості у сумі 1 558 897,93 грн.
Вимоги мотивовані тим, що 16 липня 2004 року між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Керчпродукткомплекс» (далі - Товариство) укладений кредитний договір № 14/07-01, відповідно до якого останній отримав грошові кошти в розмірі 350 000,00 грн. строком на 3 роки зі сплатою 19% річних за користування кредитом. Крім того, 16 липня 2004 року між сторонами укладений кредитний договір № 14/07-02, відповідно до якого Товариством отримано кредит у формі поновлюваної кредитної лінії в сумі ліміту, що дорівнює 250 000,00 грн., строком на 1 рік зі сплатою 19% річних за користування кредитом.
В забезпечення виконання зобов’язань за вказаними договорами, 16 липня 2004 року Банк уклав договори поруки: з ОСОБА_9 за № 14/07-П-01; зі ОСОБА_7 за № 14/07-П-02, з ОСОБА_8 за № 14/07-П-03. Позичальник свої зобов’язання за вказаними договорами не виконав.
Ухвалою Господарського суду від 12 лютого 2009 року його визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Посилаючись на вказане, позивач просить позов задовольнити шляхом солідарного стягнення з поручителів заборгованості за вказаними кредитними договорами.
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 09 вересня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове – про задоволення вимог Банку.
На думку апелянта, неправильним є висновок суду про припинення зобов’язань поручителів внаслідок припинення зобов’язань Товариства у зв’язку з його ліквідацією, оскільки процедуру банкротства Товариства не завершено, доказів його ліквідації відповідачами не надано. Відкриття ліквідаційної процедури не може бути підставою для звільнення від нарахування процентів, неустойки та інших санкцій, оскільки ці суми відповідно до умов кредитних договорів нараховуються до остаточного повернення суми кредиту.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що з часу відкриття ліквідаційної процедури припинені усі зобов’язання Товариства, внаслідок чого зобов’язання поручителів також вважаються припиненими.
Однак, з таким висновком суду першої інстанції не може погодитися колегія суддів, виходячи за такого.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Господарського суду АР Крим від 12 січня 2009 року боржника – Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Керчпродукткомплекс» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.
Висновок суду про припинення зобов’язань Позичальника з посиланням на пункти 2, 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом» не можна визнати обґрунтованим, оскільки ця правова норма стосується настання строку виконання зобов’язань юридичної особи з часу відкриття відносно неї ліквідаційної процедури.
Відповідно до вимог статті 609 ЦК України, зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора). Юридична особа є ліквідованою з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення (стаття 111 ЦК України).
Матеріали справи не містять відповідних даних про виключення боржника з Єдиного державного реєстру, тому немає підстав вважати, що існування Товариства припинено.
Отже, посилання суду першої інстанції на норми статті 559 ЦК України (припинення поруки з припиненням забезпеченого нею зобов’язання), як на підставу звільнення відповідачів від виконання обов’язків перед Банком, не можна визнати правомірним, на що обґрунтовано звертає увагу апелянт.
Таким чином, рішення Керченського міського суду АР Крим від 09 вересня 2011 року підлягає скасуванню відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 309 ЦПК України у зв’язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи, 16 липня 2004 року між Публічним акціонерним товариством «Укрсиббанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Керчпродукткомплекс» укладено два кредитних договори № 14/07-01 та № 14/07-02, у забезпечення виконання зобов’язань за якими у цей же день Банк уклав з відповідачами окремі договори поруки: з ОСОБА_9 за № 14/07-П-01; зі ОСОБА_7 за № 14/07-П-02, з ОСОБА_8 за № 14/07-П-03 (а.с. 8-16, 17- 20, 21 - 22, 23 – 24, 25- 26).
Згідно пунктів 1.3, 1.4 вказаних договорів поруки Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Позичальник, відповідно до умов кредитних договорів; відповідальність Поручителя і Позичальника є солідарною. Причини невиконання Позичальником своїх зобов’язань за кредитним договором не впливають на виконання Поручителем зобов’язань по даному договору (пункти 1.5 договорів поруки).
У пунктах 3.1 та 3.2 договорів поруки сторони визначили, що ці договори вступають в силу з моменту підписання та припиняються з припиненням всіх зобов’язань Позичальника за кредитним договором.
Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на відповідний рахунок Банку (пункт 1.2.2 кредитних договорів).
За інформацією Банку заборгованість за кредитними договорами Товариства, проценти за користування коштами та пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредитам та процентам станом на 12 вересня 2008 року включена у реєстр вимог кредиторів та на час розгляду справи у апеляційному суді не погашена.
Отже, зобов’язання Позичальника за кредитними договорами не припинені.
Ураховуючи вищевказані умови договорів поруки та положення частини 1 статті 559 ЦК України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність покладення на відповідачів майнової відповідальності за невиконання Товариством умов кредитних договорів.
Звертаючи увагу на те, що Банком у забезпечення кредитних зобов’язань складено три договори поруки з трьома різними особами, поруку останніх не можна вважати спільною, а тому відповідачі не несуть між собою солідарного обов’язку перед Банком.
З наданого позивачем розрахунку випливає, що сума заборгованості за кредитними договорами за період з 29 серпня 2008 року по 01 серпня 2011 року становить: за кредитним договором № 14/07-01 – заборгованість по процентам за користування кредитом - 275 246 грн. 58 коп.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та процентів по ньому - 575 318 грн. 89 коп.;
за кредитним договором № 14/07-02 - заборгованість по процентам за користування кредитом - 228 124 грн. 92 коп.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та процентів по ньому – 480 207 грн. 54 коп.
Розмір вказаної заборгованості відповідачами не оспорюється.
З огляду на умови нарахування процентів на суми кредитних коштів, отриманих Позичальником (пункти 1.3.2 кредитних договорів – проценти нараховуються на суму кредитних коштів з моменту фактичного надання коштів до їх повернення у власність Банку) та на термін дії договорів поруки, укладених відповідачами, (пункти 3.1 та 3.2 цих договорів), колегія суддів дійшла висновку про необхідність стягнення з останніх заборгованості по процентам за користування кредитом в межах строків, що визначені позивачем.
Вимоги про стягнення на користь позивача пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитами та процентів за користування кредитними коштами задоволенню не підлягають, оскільки з дня прийняття господарським судом постанови по визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури нарахування економічних санкцій, зокрема, пені припиняється (пункт 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом»).
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що під час вирішення справи судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового – про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог частини 5 статті 88 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судові витрати у справі розподіляються на підставі вимог частини 1 вказаної статті пропорційно частині задоволених позовних вимог; на користь позивача підлягають стягненню: судовий збір - по 566 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - по 40 грн. з кожного відповідача.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктом 4 частиною 1 статті 309, пунктом 2 статті 314, статтею 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» задовольнити частково.
Рішення Керченського міського суду АР Крим від 09 вересня 2011 року скасувати.
Ухвалити у справі нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» заборгованість за кредитним договором №14/07-01 від 16 липня 2004 року у сумі 301 639 (триста одна тисяча шістьсот тридцять дев’ять) грн. 96 коп., по сплаті процентів за користування кредитом за період з 29 серпня 2008 року по 01 серпня 2011 року у сумі 275 246 (двісті сімдесят п'ять тисяч двісті сорок шість) грн. 58 коп.; заборгованість за кредитним договором №14/07-02 від 16 липня 2004 року у сумі 250 000 грн. (двісті п’ятдесят), по сплаті процентів за користування кредитом за період з 29серпня 2008 року по 01 серпня 2011 року у сумі 228 124 (двісті двадцять вісім тисяч сто двадцять чотири) грн. 92 коп.
Стягнути зі ОСОБА_7 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» заборгованість за кредитним договором №14/07-01 від 16 липня 2004 року у сумі 301 639 (триста одна тисяча шістьсот тридцять дев’ять) грн. 96 коп., по сплаті процентів за користування кредитом за період з 29 серпня 2008 року по 01 серпня 2011 року у сумі 275 246 (двісті сімдесят п'ять тисяч двісті сорок шість) грн. 58 коп.; заборгованість за кредитним договором №14/07-02 від 16 липня 2004 року у сумі 250 000 грн. (двісті п’ятдесят), по сплаті процентів за користування кредитом за період з 29серпня 2008 року по 01 серпня 2011 року у сумі 228 124 (двісті двадцять вісім тисяч сто двадцять чотири) грн. 92 коп.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» заборгованість за кредитним договором №14/07-01 від 16 липня 2004 року у сумі 301 639 (триста одна тисяча шістьсот тридцять дев’ять) грн. 96 коп., по сплаті процентів за користування кредитом за період з 29 серпня 2008 року по 01 серпня 2011 року у сумі 275 246 (двісті сімдесят п'ять тисяч двісті сорок шість) грн. 58 коп.; заборгованість за кредитним договором №14/07-02 від 16 липня 2004 року у сумі 250 000 грн. (двісті п’ятдесят), по сплаті процентів за користування кредитом за період з 29серпня 2008 року по 01 серпня 2011 року у сумі 228 124 (двісті двадцять вісім тисяч сто двадцять чотири) грн. 92 коп.
В решті позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» відмовити.
Стягнути з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» судовий збір у сумі по 566 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі по 40 грн. з кожного.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
І.В. Кустова Л.О. Ломанова О.В. Притуленко