УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №:
22-ц/0191/34/2012Головуючий суду першої інстанції:Муратова Ж.А.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Кустова І. В.
"18" січня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіКустової І.В.,
СуддівЛоманової Л.О., Притуленко О.В.
При секретаріКовтун Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, третя особа - Відділ Державної виконавчої служби Армянського міського управління юстиції АР Крим, про визнання дійсним договору купівлі – продажу автомобіля, визнання права власності та звільнення з під арешту транспортного засобу, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 – ОСОБА_10 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 16 листопада 2011 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У червні 2011 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання дійсним договору купівлі – продажу автомобіля марки «FIAT DOBLO PANORAMA» 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_1 від 24 серпня 2008 року, визнання права власності на автомобіль та звільнення його з під, укладеного арешту.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 24 серпня 2008 року позивач за усною домовленістю з відповідачем ОСОБА_7, який діяв за дорученням відповідача ОСОБА_8, придбала вказаний автомобіль, сплативши ОСОБА_7 його вартість у сумі 12800 доларів США, що підтверджується наданою останнім розпискою. У свою чергу ОСОБА_7 передавав позивачу автомобіль, ключі, технічну документацію, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та надав довіреність на право розпорядження цим майном. У травні 2011 року позивачу стало відомо, що 20 січня 2011 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Армянського міського управління юстиції АР Крим при виконанні рішення про стягнення з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 грошових сум, накладений арешт на зазначений автомобіль. На час укладення договору купівлі-продажу автомобілю сторони діяли законно, досягли згоди з усіх істотних умов та виконали їх у повному обсязі, тому відповідно до положень статті 218 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) такий правочин може бути визнаний дійсним.
Ухвалою суду від 20 жовтня 2011 року співвідповідачем у справі залучена ОСОБА_9, а третьою особою - Відділ Державної виконавчої служби Армянського міського управління юстиції АР Крим.
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 16 листопада 2011 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове – про задоволення позову.
На думку апелянта, судом під час ухвалення рішення помилково застосовані норми статті 328 ЦК України; висновок суду щодо недотримання позивачем Правил державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 07 вересня 1998 року (далі - Правила) в частині несвоєчасного зняття та постановки на облік спірного автомобілю не може бути підставою для відмови у визнання дійсним договору купівлі – продажу.
Апелянт вказує, що суд не звернув увагу на те, що через чотири дні після укладення договору купівлі – продажу (28 серпня 2008 року) позивач розпорядилася спірним автомобілем, як власник, надавши згоду на отримання ОСОБА_12 тимчасового реєстраційного талону на спірний автомобіль та оплативши проведення технічного огляду цього автомобілю.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не дотрималася встановленого порядку набуття права власності на спірний автомобіль, а також дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення цього майна з під арешту, оскільки за такою вимогою можливо захистити тільки права власника майна.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Судом встановлено, що 24 серпня 2008 року ОСОБА_7, який діяв за дорученням власника ОСОБА_8, передав ОСОБА_6 автомобіль марки «FIAT DOBLO PANORAMA» 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_1. При цьому ОСОБА_7 від імені ОСОБА_8 надав ОСОБА_6 та її сину ОСОБА_12 довіреність на право розпорядження вказаним транспортним засобом, для чого надав право управляти ним, а ОСОБА_6 у рахунок придбання автомобілю передала ОСОБА_7 12 800 доларів США (а.с.56, 57). 28 серпня 2008 року ОСОБА_12 отримав на цей автомобіль тимчасовий реєстраційний талон, строк дії якого визначено до 12 серпня 2011 року (а.с.63).
Матеріалами справи підтверджено, що ані ОСОБА_6, ані ОСОБА_12 не зняли спірний автомобіль з обліку в органах ДАІ; до цього часу цей транспортний засіб зареєстрований за ОСОБА_8 (а.с.54).
Постановою державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Армянського міського управління юстиції АР Крим від 20 січня 2011 року накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_8, та оголошено заборону відчуження цього майна (а.с.58).
Відповідно до частини 1 статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними; договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина 1 статті 628, частина 1 статті 638 вказаного Кодексу).
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Спеціальний порядок реалізації та реєстрації транспортних засобів на нового власника визначено пунктами 4, 6, 7, 8, 14, 15, 41 вищезазначених Правил, зокрема, після зняття з реєстраційного обліку та реєстрації транспортного засобу за новим власником у органах ДАІ останньому видається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.
Зі змісту позову вбачається, що позивач, посилаючись на норми статті 218 ЦК України, наполягає на дійсності правочину купівлі-продажу спірного майна, факт укладення якого підтверджує довіреністю на право розпорядження автомобілем «FIAT DOBLO PANORAMA».
З правового аналізу частини 2 статті 218 ЦК України вбачається, що судом може бути визнаний дійсним нікчемний правочин, на виконання якого сторони вчинили певні дії на підтвердження його укладення.
Надана позивачем довіреність на право розпорядження транспортним засобом є одностороннім правочином, який може створювати обов’язки лише для особи, яка його вчинила (частина 3 статті 202 ЦК України).
Ця довіренність не є договором, який може бути визнано дійсним на підставі положень статті 218 ЦК України, оскільки довірена особа не може бути стороною у будь – якому договорі вчиненому нею від імені довірителя у своїх інтересах (частина 3 статті 238 ЦК України).
Отже, сукупність зібраних у справі доказів свідчить про те, що у встановленому порядку договір купівлі-продажу між позивачем та власником автомобілю (її представником) не укладався, повноваження щодо розпорядження вказаним транспортним засобом позивачем не реалізовані, а набуття останньою права власності на цей автомобіль на підставі доручення суперечить вищезазначеним вимогам закону.
Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у позивача права вимагати звільнення спірного автомобілю з під арешту, оскільки такий висновок відповідає положенням частини 1 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, яка діяла на час арешту майна боржника.
Твердження апелянта про помилкове застосування до спірних правовідносин положень статті 328 ЦК України не засноване на законі, тому на увагу не заслуговує.
Довід апеляційної скарги про помилкове посилання суду на положення вищеназваних Правил, як на підставу для відмови у визнання дійсним договору купівлі – продажу, не заслуговує на увагу, оскільки цими Правилами встановлюється єдиний на території України порядок державної реєстрації та обліку автомобілів, інших транспортних засобів та видачі реєстраційних документів і номерних знаків на них, зокрема й спрощений порядок отримання особою права власності на автомобіль.
Посилання апелянта про неврахування судом факту отримання ОСОБА_12 зі згоди позивача Тимчасового реєстраційного талону не може бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки на отримання цього документу ОСОБА_12 було уповноважено власником автомобіля при видачі довіреності від 24серпня 2008 року, що відповідає порядку, визначеному у пункті 6 наведених Правил.
Також спростовується матеріалами справи твердження апелянта про оплату позивачем, як власником, проведення технічного огляду спірного автомобілю, оскільки зі змісту квитанції №0876030132 від 12 липня 2010 року вбачається, що така оплата проведена саме ОСОБА_8 (а.с.65)
Враховуючи, що апеляційна скарга не містить доводів, які свідчать про незаконність оскаржуваного судового рішення, апеляційний суд відповідно до положень частини 1 статті 308 ЦПК України відхиляє апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_10 і залишає рішення Керченського міського суду АР Крим від 16 листопада 2011 року без змін.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314, статтею 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії
УХВАЛИ Л А :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 – ОСОБА_10 відхилити.
Рішення Керченського міського суду АР Крим від 16 листопада 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
І.В. Кустова Л.О. Ломанова О.В. Притуленко