УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №:
22-ц/0191/232/2012Головуючий суду першої інстанції:Тощева О.О.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Моісеєнко Т. І.
"31" січня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіМоісеєнко Т.І.,
СуддівРедько Г.В., Полянської В.О.,
При секретаріРемез Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Совєтської селищної ради Совєтського району АРК, Краснофлотської сільської ради Совєтського району АР Крим , 3 особа- Совєтська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, за апеляційною скаргою ОСОБА_7, на рішення Совєтського районного суду АР Крим від 22 грудня 2011 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У грудні 2011 року ОСОБА_6. звернувся до суду з позовом до Совєтської селищної ради Совєтського району АРК, Краснофлотської сільської ради Совєтського району АР Крим , 3 особа- Совєтська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті тітки ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позовні вимоги мотивовані тим, що раніше ухваленим рішенням Совєтського районного суду АРК від 17.08.2011 року його позовні вимоги за аналогічним позовом були задоволені і визначений додатковий строк протягом 2 місяців для подання заяви про прийняття спадщини.
Позивач вказує, що у визначений строк він знов не встиг подати заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини, оскільки перебував на лікуванні, внаслідок чого поніс значні матеріальні витрати. Вказані обставини вважає поважними причинами пропуску строку на прийняття спадщини і просив встановити додатковий строк для подання відповідної заяви до нотаріальної контори.
Рішенням Совєтського районного суду АР Крим від 22.12.2011 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 було відмовлено.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що питання про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заявою ОСОБА_6 вже було предметом розгляду суду першої інстанції, рішення суду про задоволення вимог ОСОБА_6 набрало законної сили, а повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем законодавством не передбачено.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення про задоволення його позову.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про те, що він мав можливість звернутись з заявою про прийняття спадщини, оскільки відносно нього був вчинений злочин, він отримав у серпні 2011 року тілесні ушкодження, знаходився на лікуванні, що перешкоджало йому у строк, визначений судом, звернутись до нотаріальної контори з відповідною заявою. Окрім того, для подання заяви про прийняття спадщини йому необхідно було уплатити 600 грв., яких в нього не було у зв’язку з лікуванням після отриманої травми та необхідністю утримувати малолітню дитину.
Вважає, що суд не врахував вищенаведених обставин, а також його необізнаності з юридичних питань , в зв’язку з чим дійшов помилкового висновку щодо відмови у задоволенні його позову.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, після смерті ОСОБА_8, померлої 10.02. 2007 року, відкрилася спадщина у вигляді 1\4 частки будинку АДРЕСА_1 та майнового паю вартістю 1736 грв. Рішенням Совєтського районного суду АРК від 17.08.2011 року, яке набрало законної сили 30.08.2011 року, позовні вимоги ОСОБА_6 щодо визначення додаткового строку на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 було задоволено і визначено додатковий строк для подання заяви в нотаріальну контору протягом 2 місяців з дня набрання рішенням суду законної сили. ( а.с.16)
Судом встановлено, що належним чином вказане рішення суду ОСОБА_6 виконане не було.
Колегія суддів вважає, що посилання ОСОБА_6 на те, що він з поважних причин не міг звернутись до нотаріальної контори у встановлений судом строк, правомірно не були прийняти судом першої інстанції до уваги. З наданих позивачем доказів вбачається. що в період з 28.08.2011 року по 23.09.2011 року він знаходився на лікуванні в зв’язку з отриманою травмою, при чому до 13.09.2011 року знаходився на стаціонарному лікуванні у Совєтському РТМО, що підтверджено лікарняним листом ( а.с.17)
Відомостей про те, що протягом з 24.09.2011 року по 30.10.2011 року ОСОБА_6 за станом здоров’я не мав можливості звернутись з відповідною заявою до нотаріальної контори матеріали справи не містять.
Посилання апелянта на те, що він не мав грошей для подання заяви про прийняття спадщини, не можуть бути прийняти до уваги, оскільки Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року №7-93, що діяв на час, визначений судом для подання ОСОБА_6 заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, сплата державного мита за подачу таких заяв передбачена не була ( п.3 ст.3 Декрету) .
Інформаційний лист, нібито наданий ОСОБА_6 нотаріусом, з переліком документів, необхідних для прийняття спадщини, також не містить відомостей про те, що під час звернення з заявою про прийняття спадщини необхідно сплатити державне мито.( а.с.45)
Посилання апелянта на те , що він є юридично необізнаною людиною також не можуть бути прийняти до уваги, оскільки він мав можливість звернутись до юристів чи нотаріуса для отримання відповідної консультації щодо подання заяви про прийняття спадщини, чого вчасно не зробив.
Колегія суддів вважає обґрунтованими і висновки суду першої інстанції про те, що повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем законодавством не передбачено.
Зазначені висновки узгоджуються з положеннями п.24 Постанови №7 від 30.05.2008 року Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування», яка була прийнята в межах повноважень Верховного Суду , з метою забезпечення однакового застосування законодавства про спадкування.
Інші доводи апеляційної скарги не містять безсуперечних доказів, які спростовують висновки суду першої інстанції.
За такими обставинами, підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 308,314,315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії, -
УХВАЛИ Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 , на рішення Совєтського районного суду АР Крим від 22 грудня 2011 року – відхилити .
Рішення Совєтського районного суду АРК від 22 грудня 2011 року – залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 20 днів з дня набрання законної сили.
Т.І.Моісеєнко В.О.Полянська Г.В.Редько