ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2012 р. Справа № 2а/0470/17989/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді –Кучми К.С.
при секретарі –Василенко Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дона-С»до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2011 року позивач звернувся із вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська від 14 березня 2011 року №0000062304/6494/23-4. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питання встановлення взаємовідносин з ТОВ «Укрторг-Метал» протягом 2010 року, за результатами перевірки відповідачем встановлено завищення з боку ТОВ «Дона-С» податкового кредиту за липень 2010 року за операціями з придбання товару у контрагента ВАТ «Дніпрошина» на суму 1 510, 81 грн., проте перевірка проводилась з питання взаємовідносин з ТОВ «Укрторг-Метал» протягом 2010 року. Відтак в рамках даної перевірки правових підстав для перевірки решти контрагентів позивача не існувало. Крім того, висновки відповідача щодо нікчемності правочинів з ТОВ «Укрторг-Метал» ґрунтуються виключно на акті перевірки цього підприємства та об’єктивно в ході перевірки позивача не були підтверджені жодним чином. На теперішній час не існує жодного рішення у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження «безтоварності» здійснених позивачем господарських операцій. Висновок відповідача про «безтоварність» господарської діяльності та відсутність об’єктів оподаткування носить характер припущення, яке не підтверджено належними доказами. Наявність розбіжностей між сумами податкових зобов’язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів не є самостійною підставою для визнання правочину нікчемним.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд позов задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача пред’явлені позовні вимоги не визнала та зазначила, що проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ «Дона-С» укладено з ТОВ «Укрторг-Метал» договір від 26 серпня 20101 року №26081, згідно якого ТОВ «Укрторг-Метал» реалізував підприємству ТОВ «Дона-С» продукцію виробничо-технічного призначення. Згідно наданих до перевірки документів, встановлено, що ТОВ «Укрторг-Метал» товар в подальшому ТОВ «Дона-С» реалізовано підприємству ТОВ «Гірничо транспортна компанія». Позивачем не надано документи, які підтверджують зберігання або розташування реалізованого товару у м.Дніпродзержинську, а саме договір оренди складських приміщень у м.Дніпродзержинську, або договір відповідального зберігання на складських приміщень у м.Дніпродзержинську.
Згідно наказу Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.1998 року №41 «Про затвердження переліку типових документів, що створюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, із зазначенням термінів зберігання документів, відповідно до ст.1151 розділу 11.2 «Експлуатація службових приміщень», документи про приймання і здавання будівель, приміщень в оренду повинні зберігатись 3 роки після закінчення строку дії договору.
При перевірці правомірності формування ТОВ «Дона-С» валових витрат і податкового кредиту по операціях з придбання товару у ТОВ «Укрторг-Метал» в серпні 2010 року з’ясовано, що згідно акту невиїзної документальної перевірки ТОВ «Укрторг-Метал» з питання правильності формування податкових зобов’язань та податкового кредиту за серпень 2010 року фактичне місцезнаходження ТОВ «Укрторг-Метал» не встановлено. Відсутність трудових та матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень унеможливлює здійснення господарської діяльності ТОВ «Укрторг-Метал». Таким чином, оскільки первинні документи фінансово-господарської діяльності ТОВ «Укрторг-Метал», до перевірки не надано, тотму був зроблений висновок, що вигодонабувачами товару отриманого від ТОВ «Укрторг-Метал» виступають наступні підприємства контрагенти у тому числі ТОВ «Дона-С», сума ПДВ 207 000, 65 грн., тобто у зв’язку з не підтвердженням податкового кредиту ПДВ та валових витрат у ТОВ «Укрторг-Метал» відсутні об’єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 11 липня 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дона-С» було зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, номер запису про державну реєстрацію №12241020000043285, місцезнаходження підприємства зазначено: вул.Транформаторна, буд.8, м.Дніпропетровськ, 49125. 14 липня 2008 року TOB «Дона-С» зареєстровано платником податку на додану вартість в Державній податковій інспекції Амур-Нижньодніпровського району м.Дніпропетровська.
З матеріалів справи вбачається, що у серпні 2010 року позивач мав договірні відносини з ТОВ «Укрторг-Метал». Зокрема, взаємовідносини між суб’єктами господарювання відбувалися на підставі договору від 26 серпня 2010 року, згідно якого ТОВ «Укрторг-Метал» реалізував TOB «Дона-С» продукцію виробничо-технічного призначення.
Також судом встановлено, що ТОВ «Дона-С» надано декларацію з ПДВ від 19 серпня 2010 року за липень 2010 року, реєстраційний номер 63138, податкові зобов’язання складають 23 020, грн., податковий кредит складає 22 330, 00 грн., за серпень 2010 року позивачем надано декларацію з ПДВ від 29 вересня 2010 року, реєстраційний номер 69379, податкові зобов’язання складають 104 820, 00 грн., податковий кредит складає 101 150, 00 грн., за вересень 2010 року позивачем надано декларацію з ПДВ від 20 жовтня 2010 року, реєстраційний номер 84033, податкові зобов’язання складають 323 816, 00 грн., податковий кредит складає 313 939, 00 грн.
За результатами перевірки розшифровки валових витрат ТОВ «Дона-С» за 2010 рік встановлено, що суб’єктом господарювання до валових витрат включено витрати на придбання товарів/послуг у ТОВ «Укрторг-Метал» у сумі 1 035 003, 00 грн.
Працівниками ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Дона-С» з питання встановлення взаємовідносин з ТОВ «Укрторг-Метал» протягом 2010 року на підставі направлення від 03 лютого 2011 року №000084 виданого згідно з пп.78.1.11. п.78.1. ст.78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI та відповідно до постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Дніпропетровській області. Перевіркою встановлено, що операції по реалізації товарів на вищевказане підприємство, які в свою чергу придбані ТОВ «Укрторг-Метал» порушують ч.ч.1, 5 ст.203, ч.ч.1, 2 ст.215, ст.228, 662, 665, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства, також перевіркою встановлено відсутність об’єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) у серпні 2010 року, які підпадають під визначення ст.3, 4, 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року за №334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), перевіркою встановлено відсутність об’єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) у серпні 2010 року, які підпадають під визначення ст.3, 4, 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), в порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «Дона-С» завищено податковий кредит липня 2010 року на суму 1 510, 81 грн., що в свою чергу призвело до заниження податку на додану вартість на суму 1 510, 81 грн., за наслідками якої складено акт №273/23-4/36051924 від 18 лютого 2011 року.
На підставі вищезазначеного акту було прийнято податкове повідомлення-рішення від 14 березня 2011 року №0000062304/6494/23-4, яким ТОВ «Дона-С» збільшено суму грошового зобов’язання з ПДВ на 1 888, 51 грн.
З огляду на висновки перевірки, відображені у акті перевірки ТОВ «Укрторг-Метал», суд вважає, що відповідач автоматично зробив висновок щодо нікчемності правочинів, укладених між ТОВ «Дона-С» та ТОВ «Укрторг-Метал».
Для проведення перевірки позивачем було надано відповідачеві наступні документи: договори оренди приміщень, реєстри отриманих податкових накладних за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, реєстри виданих податкових накладних за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, накладні та податкові накладні, платіжні документи, оборотно-сальдову відомість по рахунку ВР та ін.
Дану операцію відображено позивачем у податковій звітності за даний період.
У подальшому позивачем було реалізовано придбану у ТОВ «Укрторг-Метал» продукцію іншому суб’єкту господарювання - ТОВ «Гірничотранспортна компанія», про що також було відображено у податковій звітності позивача, і дана операція супроводжувалася податковими та видатковими накладними.
Згідно наданих відповідачу в ході перевірки товарно-транспортних накладних, пунктом навантаження продукції є м.Дніпродзержинськ, вантажовідправник - ТОВ «Дона-С».
При цьому в якості порушення позивачем вимог чинного законодавства під час здійснення даної господарської операції відповідачем зазначено наступне: підприємством не надано документи, які підтверджують місце зберігання або розташування реалізованого товару у м.Дніпродзержинську». При цьому перевіркою встановлено, що суми ПДВ за податковими накладними щодо даної операції включено до податкових зобов’язань відповідного періоду, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за серпень, вересень 2010 року.
Також перевіркою встановлено взаємовідносини позивача з ТОВ «Укрторг-Метал» на підставі рахунку-фактури №ДН-0000006 від 01.07.2010 року.
При цьому перевіркою також встановлено, що суми ПДВ за податковими накладними щодо даної операції включено до податкових зобов’язань відповідного періоду, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ та даним декларації з ПДВ за липень 2010 року.
Суд критично ставиться до висновків відповідача, щодо нікчемності правочинів з ТОВ «Укрторг-Метал» які ґрунтуються виключно на акті перевірки цього підприємства та зазначає, що спірні операції між позивачем та ТОВ «Укрторг-Метал» відбувались у серпні 2010 року, що передує встановленому факту відсутності контрагента за місцезнаходженням.
Відтак, висновки відповідача щодо нікчемності правочинів з ТОВ «Укрторг-Метал» ґрунтуються виключно на акті перевірки цього підприємства та об’єктивно в ході перевірки позивача не були підтверджені жодним чином.
Суд також вважає посилання відповідача в акті перевірки на вищезазначені норми Цивільного кодексу України безпідставними виходячи з наступного.
У відповідності до частин 2, 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Згідно статті 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об’єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об’єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об’єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Тобто, факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.
Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.
Крім того, необхідно зазначити, що можливий захист порушеного права шляхом звернення до суду із позовом про визнання нікчемного правочину дійсним стосується лише нікчемних правочинів з дефектом форми та правочинів без необхідного схвалення (параграф 2 глави 16 ЦК України).
Відповідно до частин 1, 5 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Угоди, які укладені між позивачем та контрагентами, не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв’язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов’язків сторін за такими угодами.
Суд вважає за необхідне також зазначити, що відповідно до приписів ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
З огляду на викладене наведені в акті перевірки порушення не дають право податковому органу вчиняти дії щодо визнання правочинів нікчемними, а є лише підставою, при наявності достатніх доказів, для звернення до суду у встановленому законодавством порядку з вимогою про визнання правочинів недійсними (оспорюваний правочин).
Відобразивши в акті перевірки певні фактичні дані, не можна довести нікчемність правочину, свідчить і думка Верховного суду України, висловлена в Узагальненнях ВСУ під назвою «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними», доведених листом від 24.12.2008 р. Так у розділі Узагальнень «Правові наслідки не відповідності змісту правочину законодавству» йдеться про зміст правочину, а не факти, що свідчать про його виконання.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, та які повинні мати певні обов’язкові реквізити (дату та місце складання, назву підприємства, зміст господарської операції, посади осіб, підписи осіб, що дають змогу ідентифікувати осіб, яка брали учать у здійсненні господарської операції).
Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88 від 24.05.1995 р. визначено, що первинні документи, в тому числі на паперових носіях, для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов’язкові реквізити: назва підприємства, від імені якої складений документ, назва документа, дата і місце складання, зміст господарської операції, посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Крім того, за результатами перевірки відповідачем встановлено завищення з боку позивача податкового кредиту за липень 2010 року за операціями з придбання товару у контрагента ВАТ «Дніпрошина» на суму 1 510, 81 грн. Втім, перевірка позивача здійснювалася виключно з питання взаємовідносин з ТОВ «Укрторг-Метал» протягом 2010 року. Відтак суд вважає, що в рамках даної перевірки правових підстав для перевірки решти контрагентів (ВАТ «Дніпрошина») не існувало, а тому слід визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська від 14 березня 2011 року №0000062304/6494/23-4.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалена постанова.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська від 14 березня 2011 року №0000062304/6494/23-4.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дона-С» судовий збір у розмірі 3, 4 грн. (три гривні сорок копійок).
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Повний текст постанови складено 23 січня 2012 року
Суддя
К.С. Кучма