УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого Єлфімова О.В.,
суддів: Щепоткіної В.В., Сахна Р.І.,
за участю прокурора Пересунька С.В.,
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 31 січня 2012 року справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 5 травня 2011 року.
Вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 5 травня 2011 року засуджено
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, раніше не судимого,
за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років;
за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 292 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_5 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладенням обов’язків, передбачених пунктами 2 – 4 ст. 76 КК України;
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_2,
громадянина України, раніше не судимого,
за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років;
за ч. 2 ст. 292 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_6 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладенням обов’язків, передбачених пунктами 2 – 4 ст. 76 КК України;
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_3,
раніше не судимого,
за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років;
за ч. 2 ст. 292 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладенням обов’язків, передбачених пунктами 2 – 4 ст. 76 КК України.
Стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 солідарно на користь ТОВ «Укртранснафта» 3757,08 грн завданої шкоди та на користь НДЕКЦ при УМВС України у Дніпропетровській області 1804,32 грн судових витрат.
Згідно з вироком ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнано винними та засуджено за те, що вони разом з невстановленими особами, одного з них знали як ОСОБА_8, у вересні 2009 року, знаходячись у м. Кривому Розі, переслідуючи корисну мету, направлену на систематичне викрадення у великих розмірах нафти з магістрального нафтопроводу з його ушкодженням та порушенням нормальної роботи, вступили у попередню змову, розробили злочинний план та розподілили ролі.
При цьому, невстановлена особа, якого знали як ОСОБА_8, виступаючи організатором та керівником вчинення пошкодження магістрального нафтопроводу та викрадення з нього нафти, повинен був встановити місце врізки в нафтопровід, безпосередньо організувати та профінансувати здійснення врізки в нафтопровід, підшукати осіб, які б проклали труби від місця врізки до місця зливу нафти в раніше підготовлену ємкість, та керувати ними на місці, підшукати техніку та обладнання, які необхідні для досягнення злочинної мети викрадення нафти та отримання наживи.
ОСОБА_5 повинен був надати гроші для придбання матеріалів, техніки та обладнання, які необхідні для здійснення врізки в нафтопровід та прокладення траси з труб до місця зливу викраденої нафти в підготовлену ємкість.
ОСОБА_6, як співвиконавець, повинен був придбати необхідні матеріали, обладнання, техніку, підшукати осіб та керувати ними на місці за надані ОСОБА_5 кошти, а в подальшому передавати отримані від продажу викраденої нафти гроші ОСОБА_5
ОСОБА_7, як співвиконавець злочину, повинен був керувати міні трактором, прокладати траншею для укладання труб та, керуючи вантажним автомобілем КрАЗ, перевозити нафту з місця її викрадення.
Співучасники визначили, що розкрадання нафти буде здійснено з нафтопроводу «Кременчуг-Херсон», в який буде зроблено врізку. З цією метою вони придбали міні трактор, вантажний автомобіль КрАЗ реєстраційний номер НОМЕР_1, на який була встановлена саморобним способом виготовлена ємкість для перевезення викраденої нафти, придбали труби високого тиску, необхідні для перекачування нафти з нафтопроводу в підготовлену ємкість, та інше устаткування, необхідне для викрадення нафти з нафтопроводу.
У період часу з вересня 2009 року по 23 березня 2010 року ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, невстановлена особа, яку знали як ОСОБА_8, справа відносно якого виділена в окреме провадження, та інші невстановлені особи, за попередньою змовою між собою з метою здійснення розкрадання нафти на «181» км магістрального нафтопроводу «Кременчуг-Херсон» в районі с. Нове Життя Широківського району Дніпропетровської області умисно пошкодили цілісність нафтопроводу. Використовуючи рукави високого тиску, пластикові шланги, вимірювальні прилади, співучасники незаконно провели відведення завдовжки більше, ніж 3 км від магістрального нафтопроводу до заздалегідь підготовленої для закачування викраденої нафти ємкості, заритої в землю, що надалі призвело до порушення нормальної роботи вказаного нафтопроводу.
23 березня 2010 року співробітниками управління СБУ в Дніпропетровській області на відмітці «181» км магістрального нафтопроводу «Кременчуг-Херсон» було виявлено пошкодження його цілісності. Під час ліквідації врізки працівниками ВАТ «Укртранснафта» з порушенням нормальної роботи нафтопроводу у вигляді зупинки руху нафти по його магістралі на період її відновлення було застосоване резервне устаткування, чим підприємству заподіяні матеріальні збитки на суму 6757,08 грн.
Крім цього, 22 березня 2010 року невстановлена особа, яку знали як ОСОБА_8, ОСОБА_6 та інші невстановлені слідством особи, у вечірній час, діючи з єдиним наміром на викрадення нафти у великих розмірах з проникненням у сховище – нафтопровід, згідно попередньої домовленості прибули до відмітки «181» км магістрального нафтопроводу «Кременчуг-Херсон», куди також прибув ОСОБА_7 на вантажному автомобілі КрАЗ, обладнаному саморобною ємкістю. Використовуючи для крадіжки заздалегідь виготовлене відведення від магістрального нафтопроводу «Кременчук-Херсон» на відмітці «181» км, пристрій для відбору нафти, невстановлена особа, яку знали як ОСОБА_8, ОСОБА_6 та інші невстановлені особи заповнили нафтою повний об’єм раніше виготовленої саморобної ємкості в кузові вантажного автомобіля КрАЗ, таємно викравши майно філії «Південні магістральні нафтопроводи» ВАТ «Укртранснафта» у вигляді нафти марки «Азері Лайт» з магістрального нафтопроводу підприємства об’ємом 16,1898 м3, вагою 13,69 т на загальну суму 65 465,58 грн.
Продовжуючи злочинні дії з єдиним наміром на викрадення нафти у великих розмірах, 23 березня 2010 року невстановлена особа, яку знали як ОСОБА_8, ОСОБА_6 та інші невстановлені особи, а також ОСОБА_7, який керував вантажним автомобілем КрАЗ із саморобною ємкістю, у вечірній час згідно попередньої домовленості прибули до цієї ж відмітки «181» км магістрального нафтопроводу «Кременчук-Херсон», де у період часу з 14-00 год до 22-30 год, використовуючи для здійснення крадіжки заздалегідь підготовлене відведення від нафтопроводу та пристрій для відбору нафти, заповнили нею повний об’єм заздалегідь підготовленої ємкості, з якої, використовуючи насос, перекачали нафту в ємкість у кузові вантажного автомобіля КрАЗ, тобто, діючи повторно, таємно викрали майно філії «Південні магістральні нафтопроводи» ВАТ «Укртранснафта» у вигляді нафти марки «Азері Лайт» з нафтопроводу підприємства об’ємом 25 м3, вагою 21,25 т, та були затримані працівниками СБУ на місці вчинення злочину. Таким чином всього злочинці викрали нафту на загальну суму 167 083,08 грн.
В апеляційному порядку справа не розглядалась.
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення судом вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та м’якість призначеного засудженим покарання, просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. При цьому, вказує на порушення судом вимог статей 323, 333 КПК України; неправильне застосування кримінального закону при кваліфікації дій засуджених за ч. 4 ст. 185 КК України та необхідність застосування закону про більш тяжкий злочин – ч. 5 ст. 185 КК України; неправильне визначення ролі ОСОБА_5 як пособника, оскільки, на думку прокурора він є організатором; порушення вимог ст. 93 КПК України при стягненні судових витрат в солідарному порядку; безпідставне зменшення судом на 7 989 грн суми в рахунок відшкодування матеріальної шкоди ВАТ «Укртранснафта» та безпідставне застосування до засуджених вимог ст. 75 КК України.
В якості обґрунтування своїх доводів щодо неправильності кваліфікації дій засуджених за ч. 4 ст. 185 КК України, прокурор посилається на помилку суду при визначенні об’єму викраденої нафти та її вартості.
Захисник засудженого ОСОБА_5 – ОСОБА_9 подав заперечення на касаційну скаргу прокурора.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог статей 323, 334 КПК України вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим. У мотивувальній частині вироку суд, сформулювавши обвинувачення, яке визнав доведеним, повинен викласти докази, покладені ним в обґрунтування відповідних висновків. Висновки суду щодо оцінки доказів мають бути викладені у вироку в точних і категоричних судженнях, які б виключали сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу. Прийняття одних і відхилення інших доказів судом повинно бути мотивовано.
Вирок щодо ОСОБА_5 та інших цим вимогам закону не відповідає.
Висновки суду щодо встановлення фактичних обставин справи не ґрунтуються на безспірних доказах, а судження щодо оцінки цих доказів викладені таким чином, що дають можливість тлумачити їх неоднозначно.
Так, засудженим ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було пред’явлено обвинувачення у вчиненні крадіжки нафти з магістрального нафтопроводу «Кременчуг-Херсон»: 22 березня 2010 року об’ємом 16,1898 м3, вагою 13,69 т, а також 23 березня 2010 року об’ємом 39,288 м3, вагою 33,234 т, а всього 46,92 т, вартістю 6170 грн за тону, на загальну суму 289 521,08 грн, що є особливо великим розміром (т. 10 а.с. 9-26).
Суд першої інстанції не погодився з доведеністю обвинувачення щодо розміру викраденої нафти засудженими 23 березня 2010 року, а також щодо правильності визначення вартості цієї нафти. У вироку в формулюванні обвинувачення суд визнав доведеним викрадення 23 березня 2010 року тільки 25 м3 нафти, вагою 21,25 т і визначив вартість викраденої нафти за ціною 4782 грн за тону, що потягло зміну кваліфікації дій засуджених з ч. 5 ст. 185 на ч. 4 ст.185 КК України. Однак, висновок суду щодо об’єму викраденої нафти є суперечливим і зроблений без аналізу та оцінки доказів, які були наведені органами обвинувачення.
Так, в обґрунтування свого висновку про об’єм викраденої 23 березня 2010 року нафти прокурор послався на такі докази:
- дані протоколу огляду затриманого вантажного автомобіля КрАЗ державний номер НОМЕР_1 від 25 березня 2010 року, із якого вбачається, що в кузові автомобіля знаходилась саморобна виготовлена ємкість з нафтою, при проведенні замірів якої було встановлено її об’єм 39,288 м3 (т. 1 а.с. 113-115);
- дані документів про прийняття 39,288 м3 нафти на зберігання (т.1 а.с. 125-127, т. 8 а.с. 32);
- показання свідків ОСОБА_10 щодо порядку визначення об’єму викраденої нафти 23 березня 2010 року в кількості 39,288 м3 (т.8 а.с. 96-97).
Проте, суд належної оцінки цим доказам не дав, чому він відхилив їх не мотивував, хоча послався на них у своєму вироку (а.с. 6-7 вироку).
Крім того, суд навів у вироку показання свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у суді, які відрізняються від їх показань у ході досудового слідства, але не усунув ці суперечності та не мотивував чому саме він визнає достовірними показання свідків у судовому засіданні.
Крім того, суд при наявності у справі двох довідок про вартість нафти, які суттєво відрізняються між собою: 4782 грн за тону та 6170 грн за тону (т.1 а.с. 10, т.8 а.с. 100), поклав в основу вироку довідку про ціну 4782 грн за тону, не навівши обґрунтування свого рішення та не з’ясувавши роздрібну (закупівельну) ціну нафти на момент вчинення злочину, за якою необхідно визначати вартість викраденого, виходячи із роз’яснень, які містяться у п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» № 10 від 6 листопада 2009 року.
Неналежна оцінка доказів по справі призвела до передчасного висновку суду щодо розміру викраденої нафти та кваліфікації дій засуджених за ч. 4 ст.185 КК України, на що обґрунтовано послався прокурор у касаційній скарзі.
Вказані порушення кримінально-процесуального закону потягли постановлення судом незаконного вироку, який підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
У ході нового судового розгляду необхідно правильно встановити ціну викраденої нафти, належно оцінити докази щодо об’єму викраденого 23 березня 2010 року і, в залежності від встановленого, дати вірну юридичну оцінку діям засуджених.
Усі інші доводи прокурора, які викладені у касаційній скарзі, щодо неправильного вирішення цивільного позову, визначення порядку стягнення судових витрат та інші, також підлягають перевірці при новому судовому розгляді.
Якщо при новому розгляді буде встановлено необхідність кваліфікації дій засуджених за ч. 5 ст. 185 КК України, то призначене їм даним вироком покарання слід вважати таким, що не відповідає тяжкості вчиненого внаслідок м’якості.
Керуючись статтями 394, 395 КПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Вирок Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 5 травня 2011 року щодо ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Судді:
_____________ _____________ _____________
Єлфімов О.В. Щепоткіна В.В. Сахно Р.І.