ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.02.12 Справа № 5010/2141/2011-23/75
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Д.Новосад
суддів О.Михалюк
Г.Мельник
розглянувши апеляційну скаргу Військового прокурора Івано–Франківського гарнізону, м. Івано–Франківськ, № 32-157 вих.12 від 16.01.12
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.12.11
у справі № 5010/2141/2011-23/75
за позовом: Державної екологічної інспекції в Львівській області, м. Львів
до відповідача: Державного підприємства “Івано–Франківський військовий ліспромкомбінат”, м. Івано-Франківськ
про відшкодування збитків завданих державі, внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 687 895,78 грн.
За участю представників сторін:
від прокурора: Майорчак В.М. (посвідчення № 44);
від позивача: - ОСОБА_1 –представник (довіреність № 09-08 від 04.01.12);
від відповідача: - ОСОБА_2 - представник (довіреність № 17 від 11.01.12).
Права та обов’язки, передбачені ст.ст. 22, 28 ГПК України, роз’яснено.
Відводів складу суду не поступило.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 26.12.11 у справі № 5010/2141/2011-23/75 (суддя О.Рочняк) відмовлено в задоволенні позову Військового прокурора Івано–Франківського гарнізону в інтересах Державної екологічної інспекції в Львівській області до Державного підприємства “Івано–Франківський військовий ліспромкомбінат” про відшкодування збитків завданих державі, внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 687 895,78 грн.
Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не доведено у встановленому законом порядку, а судом не встановлено наявність в спірному випадку обставин, які утворюють склад правопорушення законодавства про охорону навколишнього середовища, не доведено та не встановлено наявності шкоди і неправомірної поведінки відповідача, його вини, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача спірних збитків.
Не погоджуючись з рішенням, Військовий прокурор Івано–Франківського гарнізону подав апеляційну скаргу. Зокрема, скаржник посилається на порушення місцевим господарським судом п. 3 ч. 2 ст. 19, ст. 86, п. 2 ч. 1 ст. 105 Лісового кодексу України, ч.ч. 1, 2 ст. 1166, ч. 1 ст. 1172 ЦК України, ч. 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». На підставі наведеного скаржник просить рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.12.11 у справі № 5010/2141/2011-23/75 скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Державної екологічної інспекції в Львівській області задоволити повністю.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 23.01.12 подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 06.12.11.
Відповідач - Державне підприємство “Івано–Франківський військовий ліспромкомбінат” – з доводами скаржника не погодився з підстав, викладених у запереченні на апеляційну скаргу, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.12.11 у справі № 5010/2141/2011-23/75 вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, в задоволенні апеляційної скарги прокурора –відмовити.
Крім того, 06.02.12 позивачем подано клопотання про здійснення в порядку правонаступництва заміни позивача –Державної екологічної інспекції в Львівській області (код ЄДРПОУ 34943022, 79026, м. Львів, вул. Стрийська, 98) на його правонаступника Державну екологічну інспекцію у Львівській області (код ЄДРПОУ 38057086, 79026, м. Львів, вул. Стрийська, 98). Беручи до уваги обгрутованість та документальну підтвердженість вказаного клопотання, колегія суддів вважає за необхідне його задоволити.
Прокурор та представник позивача в судовому засіданні 06.02.12 підтримали доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі. Представник відповідача з вимогами скаржника та позивача не погодився з підстав, аналогічних викладеним у запереченні.
Розглянувши апеляційну скаргу, заперечення на неї відповідача, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора в судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.12.11 у справі № 5010/2141/2011-23/75 слід залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного:
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов’язані забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень та інше.
Ч. 1 ст. 86 Лісового кодексу України передбачено, що організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.
Відповідно до пункту 1 статті 105 Лісового Кодексу України за порушення лісового законодавства дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність несуть винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, вина яких встановлена у законному порядку.
Стаття 107 Лісового кодексу України зобов’язує підприємства, установи, організації і громадян відшкодовувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
У відповідності до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками у відповідності до ч 2 ст. 22 ЦК України є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 1166 Цивільного Кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
З аналізу викладених норм матеріального права, місцевим господарським судом вірно наголошено на тому, що позадоговірна (деліктна) відповідальність, яка є видом цивільно-правової відповідальності, настає при існуванні складу правопорушення, що виключає такі елементи, як: а) протиправність поведінки; б) шкода; в) причинний зв'язок між ними; г)вини заподіювача шкоди. Зазначені підстави визначаються загальними, оскільки для вирішення деліктного зобов'язання їх існування потрібне в усіх випадках, якщо інше не обумовлено законом. Вказана позиція підтверджена п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.92 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди». При цьому, саме на особу, яка вимагає відшкодування збитків, в силу норм ст.ст. 33, 34 ГПК України, покладено обов’язок доведення існування чотирьох елементів складу цивільного правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, за наслідками перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на території структурного підрозділу Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат»- Сколівського військового лісгоспу, проведеної 15.07.11 Державною екологічною інспекцією в Львівській області в присутності головного лісничого Сколівського військового лісгоспу Меленя І.В. та інших уповноважених осіб, виявлено порушення відповідачем законодавства про охорону навколишнього природного середовища та вимог Лісового кодексу України при веденні лісового господарства, що зафіксовано актом перевірки № 62 від 15.07.11 (а.с. 8). Як зафіксовано у вказаному акті, внаслідок халатності відповідальних осіб Сколівського військового лісгоспу не забезпечено охорону і збереження закріплених лісів, допущено їх самовільну порубку, в зв'язку з неправильним визначенням площі ділянок призначених для рубки у відповідності до лісорубного квитка № 18 від 06.07.10 (а.с. 52). Як вірно зазначено місцевим господарським судом, у відповідності до даного лісорубного квитка відповідачу надано право на проведення суцільної санітарної рубки в кварталі 17 виділ 8 площею 2,2 га та в кварталі 17 виділ 8.1 площею 3,0 га, що разом становить 5,2 га. Натомість, перевіркою встановлено, що фактичну рубку деревини проведено на площі 6,1 га, що на 0,9 га більше ніж дозволено вищевказаним лісорубним квитком. Згідно вищезазначеного акту, на ділянці площею 0,9 га, яка примикає до стіни лісу, в квадраті 17 виділ 8 встановлено 222 незаконно зрубані дерева породи ялини загальним об'ємом 271, 03 куб.м. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.08 № 665 «Про затвердження такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу»проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу незаконною рубкою дерев в квадраті 17 виділ 8 на площі 0,9 га Коростівського лісництва від 14.07.11, в сумі 687 895, 78 грн.
Господарським судом вірно не взято до уваги посилання прокурора та позивача на вищеописані акт перевірки № 62 від 15.07.11 та розрахунок від 14.07.11, оскільки такі не можуть вважатися належними та допустимими доказами заявлених позовних вимог з огляду на наступне. Актом перевірки № 62 від 15.07.11 зафіксовано факт самовільної рубки дерев невстановленими особами. У відповідності до постанов Кабінету Міністрів України № 655 від 23.07.08 та № 761 від 23.05.07, розрахунок від 14.07.11 не може вважатися належним доказом в підтвердження розміру шкоди, завданої відповідачем, з огляду на те, що прокурором та позивачем не доведено факту безпосереднього скоєння порушень підприємством відповідача. Вказаний висновок суду ґрунтується також на положеннях спільного листа-роз'яснення Держкомлісгоспу України та Міністерства навколишнього середовища та ядерної безпеки України від 30.04.99 № 03-1/98 та від 28.04.99 № 23-50/8-113.
Беручи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні докази вини службових осіб відповідача у незаконній вирубці лісу, самої шкоди та її розміру, а відтак, і причинового зв’язку між шкодою та діями відповідача, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про недоведення Військовим прокурором Івано–Франківського гарнізону та Державною екологічною інспекцію в Львівській області, в порушення вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, складу цивільного правопорушення, яке було б підставою для стягнення збитків з відповідача.
Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.12.11 у справі № 5010/2141/2011-23/75 прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків господарського суду Івано-Франківської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою, у відповідності до ст. 104 ГПК України, для скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст. 1, 21, 25, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –
П О С Т А Н О В И В:
1. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.12.11 у справі № 5010/2141/2011-23/75 залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.
2. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.
3. Матеріали справи скерувати до господарського суду Івано-Франківської області.
Головуючий-суддя Д.Новосад
Суддя О.Михалюк
Суддя Г.Мельник
Повний текст постанови
виготовлено 08.02.12