ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2012 р.  Справа № 2а/0470/440/12

                     Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кучми К.С., розглянувши у скороченому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Прокурора Самарського району м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м.Дніпропетровська до Підсобного сільського господарства лікувально-виробничого об`єднання міжобласного клінічного психоневрологічного центру про стягнення заборгованості, -

                                                      ВСТАНОВИВ:

У січні 2012 року заявник в інтересах держави в особі позивача на виконання своїх владних повноважень звернувся до адміністративного суду із вищезазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач порушує норми Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-VІ, оскільки має заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за вересень-жовтень 2011 року згідно із самостійно обчисленою сумою в сумі 7 709 грн. 32 коп., в зв’язку з чим позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом. За таких обставин, заявник просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 7 709, 32 грн. рішенням суду.

13 січня 2012 року відповідач отримав ухвалу про відкриття скороченого провадження, що підтверджується поштовими повідомленими, долученим до матеріалів справи (повідомлення про вручення поштового відправлення №07124487). /а.с.16/. Відповідач протягом десяти днів не надав до суду заперечень проти позову та позов не визнав.

У відповідності до положень ст.183-2 КАС України, суд розглядає справу в порядку скороченого провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Прокурор звернувся до адміністративного суду в порядку статті 60 КАС України. Із посиланням на статтю 121 Конституції України зазначав, що на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року прокурори та їх заступники мають право звертатися до суду з позовними заявами в інтересах держави. Прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають, у чому саме відбулося або може відбутися порушення матеріальних, або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції.

Згідно статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Формами представництва, зокрема, є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, участь у розгляді судами справ.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Підсобне сільське господарство лікувально-виробничого об`єднання міжобласного клінічного психоневрологічного центру є платником страхових внесків (страхувальником)  на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Самарському районі м.Дніпропетровська. /а.с.5/

Відповідно до п.п.2 п. 2.1 розділу 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року №8-2, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 року №442/6730 одним із основних завдань ПФУ визначено збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення.

Відповідно до положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» №2464-VІ від 08 липня 2010 року та «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженої Постановою правління фонду України №21-5 від 27 вересня 2010 року, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року №994/18289 на платника єдиного внеску покладено обов’язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ч.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно із ч.2 ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст.20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків.

Пунктом 12 ст.20 Закону регламентовано, що страхові внески підлягають сплати незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Відповідно до звіту про нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за вересень – жовтень 2011 року, в якому була зазначена самостійно нарахована сума єдиного внеску в сумі 7 709, 32 грн., зокрема, за вересень 2011 року – 3 854, 66 грн., за жовтень 2011 року – 3 854, 66 грн. Строк сплати єдиного внеску було встановлено до 20 липня 2011 року. /а.с.7-11/

Внаслідок чого в порушення норм законодавства відповідачем своєчасно не здійснені обов’язкові платежі до Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м.Дніпропетровська, що в свою чергу призвело до виникнення заборгованості.

Відповідно до ч.4 ст.183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем обставини, перевіривши матеріали справи що надійшли до суду, з’ясувавши, що заперечення по справі не надійшли, як і заяви про визнання позову, розглянувши справу у встановлений законом 3-денний строк відповідно до п.2 ч.5 ст.183-2 КАС України – вважає, що є достатньо підстав для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення про припинення підприємницької діяльності відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.94, 183-2, 158-163 КАС, суд, -   

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Підсобного сільського господарства лікувально-виробничого об`єднання міжобласного клінічного психоневрологічного центру на користь управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м.Дніпропетровська заборгованість по єдиному внеску в сумі 7 709, 32 грн. на розрахункові рахунки головного управління державного казначейства України в Дніпропетровській області.

Постанова суду підлягає негайному виконанню.

          Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Суддя                       

К.С. Кучма