ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 "21" лютого 2012 р.                                                                                    Справа № 19/5009/2383/11  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенка М.Д.- доповідач

суддів:Акулової Н.В.

Владимиренко С.В.

розглянув

касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Єврофінанс", м.Запоріжжя

на ухвалуГосподарського суду Запорізької області від 16.06.11р.

на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 21.09.2011р.

у справі№ 19/5009/2383/11 господарського суду Запорізької області

за заявоюПублічного акціонерного товариства комерційного банку "Надра", м.Київ

до боржникаЗакритого акціонерного товариства "Єврофінанс", м.Запоріжжя

провизнання банкрутом

за участю представників сторін:

від кредитора:ОСОБА_1, за довіреністю (ПАТ КБ "Надра")

від боржника:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.06.2011 року  ( суддя Даценко Л.І.) за результатами підготовчого засідання визнані  вимоги ініціюючого кредитора,  ПАТ КБ „Надра”,  до боржника у загальній сумі 39 573 626,32 грн.,  зобов'язано кредитора подати в офіційні друковані органи оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ЗАТ „Єврофінанс”, призначено дату попереднього судового засідання.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.09.2011р. у справі № 19/5009/2383/11 (колегія суддів у складі : головуючий суддя Богатир К.В., судді Москальова І.В., Склярук О.І.) апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства „Єврофінанс” м.Запоріжжя на ухвалу господарського суду Запорізької області від 16.06.2011року у справі №19/5009/2383/11 –залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Запорізької області від 16.06.2011року у справі №19/5009/2383/11 - без змін.

Не погодившись з постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.09.2011р.,  Закрите акціонерне товариство "Єврофінанс", м.Запоріжжя звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду від 21.09.2011р. та ухвали Господарського суду Запорізької області від 16.06.11р.  у справі  № 19/5009/2383/11 .

В обґрунтування заявлених вимог , скаржник посилається на те , що  судом не встановлено реальної неспроможності боржника виконати свої грошові зобов'язання. При цьому , зауважує на тому , що доказів закінчення виконавчого провадження суду не надано та, судом не було прийнято до уваги те , що  зобов'язання боржника за кредитним договором № 14/КЛ-V/2008-980 забезпечені  договорами застави майнових прав.

В призначене судове засідання представник скаржника (боржника) не з'явився, поважних причин нез'явлення суду не повідомлено. Про час та місце розгляду касаційної скарги сторони були сповіщені належним чином.   

Представник кредитора , що був присутній в судовому засіданні проти вимог та доводів касаційної скарги заперечує , вважає їх необґрунтованими та безпідставними.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та  апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 41, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу , або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом особливостей.

Згідно зі ст.41 Господарського процесуального кодексу України  господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"  боржник - суб'єкт  підприємницької  діяльності,  неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами протягом  трьох  місяців  після настання встановленого строку  їх  сплати .

За заявою кредитора (кредиторів) справа про банкрутство порушується господарським судом за наявності підстав, передбачених у частині третій статті 6 Закону. Цими підставами є підтверджені відповідними документами фактичні дані про те, що:

- вимоги кредитора (кредиторів), які подали таку заяву, є безспірними;

- боржником прострочено тримісячний строк виконання свого зобов'язання перед ініціюючим справу кредитором (кредиторами);

- сукупний мінімальний розмір вимог ініціюючого кредитора (кредиторів) становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.

За змістом частини третьої статті 6 та частин першої і восьмої статті 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність.

Згідно ст. 11 Закону про банкрутство основне завдання підготовчого засідання суду полягає в з’ясуванні ознак неплатоспроможності боржника, наявності чи відсутності перешкод для подальшого руху справи про банкрутство.

Таким чином, судами попередніх інстанцій встановлено наявність усіх передбачених ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство ознак неплатоспроможності боржника, а саме: безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора перевищують розмір 300 мінімальних заробітних плат та становлять загалом 39573626,32грн, що підтверджується матеріалами справи , які не задоволені боржником протягом понад 3 місяців. Та,  на момент прийняття оскарженої ухвали у суду були відсутні документи або інформація  , які б спростовували заявлені кредиторські вимоги.

При цьому , доводи скаржника стосовно забезпечення виконання зобов’язань боржника перед банком договорами застави не були підтверджені матеріалами справи ні під час розгляду справи судом першої, а ні апеляційної інстанцій  , про що саме було вказано в оскарженій постанові суду апеляційної інстанції.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанції, вважає їх виваженими та обґрунтованими .

Щодо доводів касаційної скарги, то вони не спростовують вказаних висновків апеляційного суду.  Крім того, пов‘язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень  суду касаційної інстанції .

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийнята у даній справі постанова апеляційного господарського суду, якою залишено без змін ухвалу місцевого господарського суду, відповідає нормам матеріального та процесуального права,  у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржених судових актів.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117 –11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -                      

                                           П О С Т А Н О В И В:    

Касаційну  скаргу Закритого акціонерного товариства "Єврофінанс", м.Запоріжжя  залишити без   задоволення.

 Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.06.11р. та  Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.09.2011р. у справі  № 19/5009/2383/11 залишити без змін .

Головуючий суддя:М. Запорощенко

Судді: Н. Акулова

С. Владимиренко