ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2012 р. Справа № 2а/0470/15377/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіКонєвої С.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Імпекс" про стягнення заборгованості в сумі 510 грн., -
ВСТАНОВИВ:
18.11.2011р. Південна міжрайонна державна податкова інспекція у м. Кривому Розі Дніпропетровської області звернулася з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Імпекс» та просить стягнути кошти платника податків відповідача, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу на користь бюджету заборгованість в сумі 510 грн. з комунального податку.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач зареєстрований рішенням Виконавчого комітету Криворізької міської ради, взятий на податковий облік в органах державної податкової служби з 12.06.2005р. та має податковий борг по комунальному податку в сумі 510,00 грн. згідно податкового повідомлення – рішення від 09.08.2011р. № 0018081503 за результатами проведення камеральної перевірки щодо своєчасності подання податкової звітності згідно акту № 392/153/35005919 від 08.08.2011р. Відповідно до вимог ст. 59 Податкового кодексу України позивачем була виставлена відповідачу податкова вимога № 742 від 22.08.2011р. на суму 510 грн., яка була направлена поштою та повернута у зв’язку з неможливістю вручення (відсутністю підприємства за юридичною адресою). Відповідач суму податкового боргу у встановлені строки не сплатив, ним систематично порушуються терміни сплати податкових зобов’язань до бюджету, а тому позивач просить стягнути з відповідача вказану суму боргу в судовому порядку.
Позивач в судове засідання не з’явився, однак 23.01.2012р. надав до канцелярії суду клопотання, в якому просить розглянути справу за відсутності представника позивача у письмовому провадженні, позов підтримує в повному обсязі (а.с. 35).
Відповідач в судове засідання 14.12.2011р. та 23.01.2012р. не з’явився, причину неявки не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи або розгляд справи за відсутності його представника не звернувся, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с. 32, 34).
Відповідач своїм правом згідно до ст.ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України на участь у судовому засіданні не скористався, свого представника в судове засідання не направив, письмових заперечень на вимогу суду не надав.
Згідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній до 31.12.2011р.) у разі повторного неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи наведене, клопотання позивача, строки розгляду та вирішення справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, належне повідомлення відповідача про час і місце судового розгляду у відповідності до вимог ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе вирішити спір за відсутності сторін, у письмовому провадженні, за наявними у справі доказами відповідно до вимог ч. 4, ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, враховуючи неявку сторін та розгляд справи у письмовому провадженні, фіксування даного судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступних підстав.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб’єктом владних повноважень – є орган державної влади орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб’єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Частиною 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.
Відповідно до п.20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010р. органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Тобто, позивач – орган державної податкової служби є суб’єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.
Пунктом 16.1.3 та п. 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітності та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори в строки та у розмірі, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Аналогічні норми передбачені і п. 36.1, 36.2 ст. 36 Податкового кодексу України згідно якого податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов’язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Восток-Імпекс» зареєстровано 29.05.2007р. Виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області за № 12271020000009170 та взято на облік як платник податків у Південній міжрайонній державній податковій інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області з 12.06.2007р. за № 5150, що підтверджується копією довідки з ЄДРПОУ від 19.10.2011р. та довідкою про взяття на облік платника податків від 12.10.2011р. (а.с. 8, 9).
Згідно п. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, яким передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові та позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. П.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПКУ передбачено, що предметом документальної перевірки є, зокрема, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів.
Як встановлено судом, Південною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Кривому Розі Дніпропетровської області було проведено камеральну перевірку ТОВ «Восток-Імпекс» щодо своєчасності подання податкової звітності по комунальному податку, за результатами якої складено акт № 392/153/35005919 від 08.08.2011р. (а.с. 13).
Перевіркою встановлено, що відповідачем в порушення абзацу б) підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», підпункту 4.2 пункту VI Положення про порядок справляння комунального податку у м. Кривому Розі, затвердженого рішенням Криворізької міської ради від 25.05.2005р. № 3129 «Про затвердження Положення про порядок справляння комунального податку у м. Кривому Розі» не надано податкові розрахунки комунального податку, а саме:
- розрахунок комунального податку за ІІ квартал 2008 року, граничний строк подання якого – 11.08.2008р.;
- розрахунок комунального податку за ІІІ квартал 2008 року, граничний строк подання якого – 10.11.2008р.;
- розрахунок комунального податку за ІV квартал 2008 року, граничний строк подання якого – 09.02.2009р.
На підставі вищезазначеного акту перевірки № 392/153/35005919 від 08.08.2011р. за вищевказане порушення податковим органом прийнято податкове повідомлення – рішення № 0018081503 від 09.08.2011р. на суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510 грн., яке отримано відповідачем 09.08.2011р., що підтверджується копією корінця податкового повідомлення рішення від 09.08.2011р. (а.с. 12).
Відповідач суму штрафних (фінансових) санкцій за вказаним податковим повідомленням – рішенням не сплатив.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення – рішення.
Так, Південною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, з метою вжиття заходів щодо погашення податкового боргу було винесено податкову вимогу форми «Ю» № 742 від 22.08.2011р на суму 510,00 грн., яка була направлена відповідачу поштою, що підтверджується копіями податкової вимоги від 22.08.2011р. та копією поштового конверту, який повернуто поштою 29.09.2011р. (а.с. 10 - 11).
Відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу вона вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
З наданої копії поштового конверту, повернутого поштою з відміткою про неможливість вручення видно, що він повернутий до інспекції 29.09.2011р. (а.с. 11).
Отже, датою вручення податкової вимоги відповідачеві з урахуванням п. 58.3 ст. 58 ПК України є 29.09.2011р.
Таким чином податковий борг у відповідача за податковим повідомленням – рішенням від 09.08.2011р. з урахуванням направленої податкової вимоги від 22.08.2011р. (повернута поштою 29.09.2011р.) виник з 11.10.2011р.
Згідно розрахунку податкового боргу та даних по особовому рахунку відповідач станом на 31.12.2011р. має податковий борг, який становить 510 грн. (а.с. 5, 37 - 38).
Згідно п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п. 54.3.1 – 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідач в судове засідання не з’явився – 14.12.2011р. та 23.01.2012р., доказів сплати податкового боргу суду не надав, також не надав і доказів оскарження податкової вимоги та податкового повідомлення-рішення у встановленому законом порядку, у зв’язку з чим податкове зобов’язання є узгодженим.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За викладеного, суд приходить до висновку, що факт порушення відповідачем податкового законодавства доведений матеріалами справи, а тому позовні вимоги Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Імпекс» про стягнення заборгованості в сумі 510 грн. – задовольнити повністю.
Стягнути кошти платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Імпекс» (50000, м. Кривий Ріг, пр. Карла Маркса, 1/404, код ЄДРПОУ 35005919) з рахунків у банках обслуговуючих такого платника на користь бюджету (р/р 33210828700026, код платежу 1602100, одержувач Управління Державного Казначейства у Центрально-Міському районі, код ОКПО 24237497, банк одержувача ГУДК у Дніпропетровській області, МФО 805012) заборгованість з комунального податку в сумі 510,00 грн. (п’ятсот десять гривень 00 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 27 січня 2012 року
Суддя
С.О. Конєва