Справа №1-89                                                                                                                                                     

                                                                                                                                                                            2008 р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

08 квітня 2008 року                                                                                                        м.Гайворон       

            Гайворонський  районний суд Кіровоградської області в складі: головуючої судді Задорожної Л.І.,

при секретарі Осадчук О.О.,

            з участю прокурора Медвідя В.А.,

            розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, українця, громадянина України, із середньою освітою, уродженця с.Тополя Гайворонського району Кіровоградської області, розлученого, не працюючого, утриманців немає, проживаючого в АДРЕСА_1, такого що не має судимості

             у вчиненні  злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України,-                                                                                                                                                          

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 вчинив злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів) за таких обставин:

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 03.06.2005 року з ОСОБА_1на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2року народження, стягнуто аліменти в розмірі 100 щомісячно, починаючи з 18.05.2005 року до повноліття дитини.

В період з липня 2005 року по березень  2008 року ОСОБА_1 систематично, тривало і злісно ухилявся від сплати аліментів на утримання дитини, внаслідок чого утворилась заборгованість з виплати аліментів у розмірі 3250 грн.

 Будучи здоровим та працездатним,  підсудний проживав протягом вказаного періоду за рахунок тимчасових заробітків, допомогу, в тому числі й не грошову, на утримання дитини ОСОБА_1 не надавав; виклики та попередження державного виконавця з приводу сплати аліментів ігнорував; на обліку в Гайворонському районному центрі зайнятості не перебував.

Таким чином ОСОБА_1 вчинив  злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), тобто злочин, передбачений ч.1 ст.164 КК України.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини за вказаних обставин  визнав повністю.

Пояснив, що, заборгованість по сплаті аліментів утворилась через  недостатність коштів та внаслідок відсутності постійної роботи з регулярним заробітком. 

Згідно вимог ч.3 ст.299 КПК України суд, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку,  в оцінку інших доказів, досліджених органом досудового слідства, не входив.

            Даючи оцінку доказам по справі, суд вважає, що в судовому засіданні знайшла своє ствердження вина підсудного ОСОБА_1в злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), а його дії кваліфікуються за ч.1 ст.164 КК України.

            Суд критично оцінює та не приймає до уваги покази підсудного ОСОБА_1 про недостатність коштів протягом тривалого проміжку часу. Оскільки вважає, що за будь-яких обставин на дитині не повинні відображатись негативні соціальні наслідки самоусунення підсудного від обов'язку утримання неповнолітнього сина.        

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу підсудного  та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Злочин, інкремінуємий  підсудному, є злочином невеликої тяжкості.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного по справі не вбачається.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного суд визнає щире каяття за скоєний злочин  та добровільне часткове  відшкодування заподіяного збитку.

Підсудний за місцем проживання характеризується позитивно.

Покарання повинно бути у вигляді громадських робіт.                   

Суд, керуючись ст.ст.323,324,343,349 КПК України,-

З А С У Д И В :

 Визнати винним і призначити покарання ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КК  України у вигляді  120 (сто двадцять) годин громадських робіт.

Мірою запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1. обрати підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Кіровоградської області в строк 15 діб із моменту проголошення.

Суддя                                                                                                                            Л.Задорожна