Садгірського районного суду м. Чернівці  

 Україна   58007  м. Чернівці, вул. Хотинська, 3 факс: 54-38-17; 54-99-57, тел. 54-99-40

Справа   2-30/11  

Категорія  5  

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 15.11.2011                                                                                                 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівців в складі: головуючого судді Проскурняк І. Г. при секретарі Богонос Г.Й. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Чернівецької міської Ради, ОСОБА_1 про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно , -

В С Т А Н О В И В:

У   2010 року  позивач   ОСОБА_1  звернулася з позовом до Чернівецької міської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на самочинне будівництво та ОСОБА_2 звернувся до Чернівецької міської ради та  ОСОБА_1 з зустрічним позовом про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.  

Позивач ОСОБА_1 в позові посилається на те, що вона постійно проживає в АДРЕСА_1,  разом з нею  проживають її діти. По даній адресі вона постійно проживає з 1976 року і займає житловий будинок Б, який побудовано  в 1950 році ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Дане господарство до приєднання  села Ленківці до м. Чернівці, відносилось  до трудового селянського землекористування, головою двору була ОСОБА_5. На підставі рішення  виконкому Чернівецької міської ради №155 від 15 лютого 1950 року «Про реєстрацію  будівель приміського району «Ленківці» на ім»я ОСОБА_9 було видано свідоцтво про право власності на жилий будинок  АДРЕСА_1. При приєднанні селища Ленківці  до меж міста Чернівці було проведено пере нумерацію та зміну поштових адрес і даному будинковолодінню було присвоєно нову поштову адресу: АДРЕСА_1, а пізніше вулиця була  переіменована на АДРЕСА_1. Вказує також,  що  разом із нею по даній адресі також постійно проживав її чоловік ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Чоловік проживав  в даному господарстві  разом з своїми батьками, а після їхнього одруження зі своєю сім»єю.  Шлюб між нею та ОСОБА_7 було зареєстровано 29 травня 1977 року.  По даній адресі також проживала  ОСОБА_8,  до дня своєю смерті, а ОСОБА_9  після повені в 1969 році, для того щоб отримати квартиру відмовилась від будинку і перейшла проживати спочатку в гуртожиток, а потім перейшла проживати на вул.. Авіаційну м.Чернівці до свого чоловіка, де і проживала до смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2. До смерті ОСОБА_9 спору про право власності на будинок АДРЕСА_1, не було, оскільки ОСОБА_9 визнавала той факт, що вона має проживати в житловому будинку літ. Б, який було збудовано матір»ю її чоловіка, а після смерті останньої син померлої ОСОБА_2 почав ставити питання щодо продажу даного господарства після того, як оформить документи на своє ім»я, як спадкоємець. Вона не згідна, оскільки вважає, що має право отримати у власність житловий будинок, який було збудовано її покійним чоловіком.

Вказує також, що відповідач ОСОБА_2 одержав свідоцтво про право на спадщину за законом від 24.11.2008 року, яке було видане Першою Чернівецькою Державною нотаріальною конторою і зареєстровано в реєстрі за №3-44180.  Факт її проживання  в спірному будинку  підтверджується копією довідки квартального комітету.  Крім цього її сім»я також користується господарськими будівлями: сараєм В, гаражем Д, банею Е, які знаходяться за вказаною адресою.  На даний час житловий будинок Б складається з тамбура, кухні , кімнати, кімнати, загальна площа будинку 43,3 кв.м, в тому числі житлова 34,5 кв.м. Дані будівлі збудовані на земельній ділянці, яка згідно рішення виконкому Чернівецької міської  ради від 6 серпня 1955 року № 472/15 параграф 43, зареєстрована за землекористувачами  АДРЕСА_1, на даний час АДРЕСА_1.  Відповідно до технічного висновку житловий будинок Б, сарай літ. В  знаходяться в задовільному стані і придатні до експлуатації. Даний технічний висновок  погоджено департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької  міської ради, Чернівецькою міськСЕС і згідно висновків  відповідає вимогам  санітарного та епідемічного благополуччя населення, відповідно експертного висновку порушень вимог пожежної безпеки не виявлено. Відповідно до довідки відділу земельних ресурсів Садгірської районної ради м.Чернівці згідно інвентарної справи обліковується  в користуванні земельна ділянка площею 0,1023 га., якою вона користується.

В зустрічному позові позивач ОСОБА_2 посилається на те, що  згідно свідоцтва про право на спадщину  він успадкував будинок з належними до нього будівлями та спорудами, які розташовані в АДРЕСА_1. За  вказаною адресою знаходяться самовільно зведені до житлового будинку прибудови літ. А-1, літ. А-2, а також сарай літ. Ж, сарай літ. З, колодязь питний №3, огорожа№1, ворота №2 АДРЕСА_1.  Вказує також, що покійна спадкодавець здійснила самовільне будівництво вказаних добудов. Однак, через брак коштів ОСОБА_9 не мала можливості отримати дозвіл на будівництво, замовити виготовлення технічної документації та необхідні проекти, до початку будівництва. Спадкодавець ОСОБА_9, була користувачем земельної ділянки, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

  У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_12  підтримали позовні вимоги та дали пояснення аналогічні позовній заяві, позовні вимоги по зустрічному позові визнали, тому просили  задоволити зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2.  Також просили позовні вимоги позивача задоволити в повному обсязі.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та його представник   ОСОБА_10  підтримали зустрічну позовну заяву та дали пояснення аналогічні їй, просили суд задоволити зустрічні позовні вимоги та задоволити позовні вимоги ОСОБА_1   

Представник Чернівецької міської ради в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив суду, що позивач не надав доказів, які підтверджують право користування, або власності земельної ділянки на якій здійснено самочинне будівництво та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідача, представника відповідача,  дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що з архівної довідки №2121 від 29.10.2008 року  виданої  Державним архівом Чернівецької області видно, що згідно земельної книги реєстрації трудового селянського землекористування виконавчого комітету Ленківської  сільської Ради Садгірського району за 1948 рік, дане господарство до приєднання села Ленківці до м.Чернівці відносилось до трудового селянського землекористування, головою двору була ОСОБА_5.( а.с.29)

На підставі рішення виконкому Чернівецької міської Ради №155 від 15 лютого 1950 року «Про реєстрацію  будівель приміського району Ленківці»  ОСОБА_9  було видано  свідоцтво №274  про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1. (а.с.28)

З довідки ЧКОБТІ від 15.02.2008 року вбачається,  при приєднанні селища Ленківці до меж міста Чернівці було проведено перенумерацію та зміну  поштових адрес і даному будинковолодіння  було присвоєно  нову поштову адресу АДРЕСА_1, а пізніше вулиця  була переіменована на АДРЕСА_1. (а.с. 24)

Відповідно до вимог ст. 376 ч.3 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути  за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети,  за  умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.    

Відповідно до вимог ст. 376 ч.4 ЦК України, якщо власник земельної ділянки  заперечує  проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це  порушує  права інших осіб., майно підлягає  знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво.

Відповідно до ст. 125 ЗК України  виникнення право  власності на земельну ділянку і право постійного користування  земельною ділянкою виникає  після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою.

Відповідно до вимог ст.126 ЗК України  право власності на земельну ділянку і право постійного користування посвідчується державними актами, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Сторонами, всупереч вимогам ст.60 ЦПК України, не надали суду докази того, на якій правовій підставі належить забудовнику земельна ділянка.      

      Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що  самочинне будівництво здійснено на земельній ділянці, яка не належить на відповідній правовій підставі забудовнику, що суперечить вимогам ч.3 ст.376 ЦК України, а  тому суд вважає, що вимоги позивача ОСОБА_1  по первісному позову та  вимоги позивача ОСОБА_2 по зустрічному позову є необґрунтованими та  задоволенню не підлягають.  

Керуючись ст.ст. 331,  376  ЦК України, 125, 126 Земельного Кодексу України,  ст.ст. 10, 11, 130, 174, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -    

В И Р І Ш И В:

         У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

         У задоволенні зустрічного позову  ОСОБА_2 – відмовити.

Рішення  може  бути оскаржене  в апеляційному порядку до Апеляційного суду  Чернівецької області, через  Садгірський районний суд  м. Чернівці шляхом подачі апеляційної скарги протягом в 10-ти  днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддяІ. Г. Проскурняк