Справа № 2а-5759/2008 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2008 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді Закаблук О.В.,
при секретарі Чайка О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 м.Біла Церква справу за адміністративним позовом ОСОБА_1до Управління пенсійного фонду України в Білоцерківському районі, про зобов»язання проведення перерахунку пенсії та доплати за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулась до суду з названим позовом, мотивуючи тим, що відповідач, управління пенсійного Фонду України у Білоцерківському районі безпідставно відмовляє їй в проведенні перерахунку пенсії згідно вимог ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком та за шкоду заподіяну здоров»ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, доплати за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю, просить зобов”язати відповідача провести перерахунок доплати згідно законодавства з 01.01.2007 року.
В судовому засіданні позивачка підтримала та уточнила позовні вимоги та просить суд зобов”язати відповідача провести перерахунок пенсії, встановивши її на рівні 8 мінімальних пенсій за віком згідно ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та доплату до пенсії в розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком за шкоду, заподіяну здоров»ю, так як позивачка являється інвалідом 2 групи, захворювання якої пов»язане з наслідками Чорнобильської катастрофи, додаткової пенсії, виходячи з мінімальної пенсії за віком, а також просить визнати дії відповідача з приводу не донарахування доплати за проживання в зоні підвищеного радіоекологічного контролю, так як отримує доплату за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю в сумі 5 грн. 20 коп., просить визнати дії відповідача неправомірними та зобов”язати провести перерахунок доплати до пенсії, встановивши її на рівні однієї мінімальної заробітної плати 440 грн. - з 01.07.2007 р., та 460 грн. з 01.10.2007 року, позов задовольнити.
Відповідачі, належним чином попереджені про час і місце розгляду справи, до суду не з»явились, надали суду письмові заперечення щодо позову, просять справу розглянути у відсутність їх представника, а тому суд вважає можливим вирішити справу за відсутності представника відповідача.
Як вбачається з письмових заперечень, відповідач позов не визнав та зазначив, що пенсія позивачу призначена відповідно до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", порядок обчислення цих пенсій, додаткових пенсій за шкоду, заподіяну здоров"ю, визначається КМ України. На даний час відсутні нормативні акти, які б передбачали порядок обчислення пенсійних виплат, передбачених Законом "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. КМ України надано право встановлювати розміри соціальних виплат та здійснювати видатки на реалізацію положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в межах асигнувань, затверджених Верховною Радою України в Законі "Про Державний бюджет України" на відповідний рік, крім того, згідно ст.62 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" його застосування провадиться у порядку, визначеному КМ України, рішення якого є обов"язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб"єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності. А саме в розмірах, які і визначені КМ України виходячи з реальних можливостей Державного бюджету України згідно з бюджетними призначеннями і враховуючи вимоги ст.95 Конституції України, провадиться позивачу виплата зазначеної доплати, а тому управління ПФУ в Білоцерківському районі діє в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Порядок обчислення додаткових пенсій за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю визначається КМ України. Доплата до пенсії відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» проводиться в розмірі, визначеному постановою КМ України від 26.07.1996 року № 836, а саме КМ України надано право встановлювати розміри соціальних виплат та здійснювати видатки на реалізацію положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в межах асигнувань, затверджених Верховною Радою України в Законі «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, крім того, згідно ст.67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” його застосування провадиться у порядку, визначеному КМ України, рішення якого є обов”язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб”єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності. А саме в розмірах, які і визначені КМ України виходячи з реальних можливостей Державного бюджету України згідно з бюджетними призначеннями і враховуючи вимоги ст.95 Конституції України, провадиться позивачці виплата зазначеної доплати, а тому відповідач також діє в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Заслухавши пояснення позивачки, оглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.
Так, по справі встановлено, що позивачка є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що стверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1, перебуває на обліку в управлінні ПФУ у Білоцерківському районі, являється непрацюючим пенсіонером, інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, яке пов»язане з впливом аварії на ЧАЕС, яка проживає в зоні підвищеного радіоекологічного контролю.
Обгрунтовуючи свої позовні вимоги щодо зобов"язання відповідача провести перерахунок пенсії виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, яка встановлена на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, позивачка посилається на те, що Законом України від 05.10.2006 року за № 231-V були внесені зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якими передбачено підвищення розмірів пенсій, визначених відповідно до ст.54 цього Закону.
Так, 05.10.2006 року був прийнятий Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", який набув чинності з 31.10.2006 року.
Відповідно до ч.3 ст.67 вказаного вище Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в новій редакції у разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4.
Але Законом від 05.10.2006 року не визначений механізм перерахунку вказаних пенсій, і як вбачається з Прикінцевих положень до цього Закону, КМ України зобов"язаний у тримісячний термін з дня опублікування Закону забезпечити прийняття нормативних актів, необхідних для реалізації положень цього Закону. На даний нормативних актів з цих питань ні Верховна Рада Верховна Рада України, ні КМ України не приймали.
Механізм обчислення вказаних пенсій, додаткових пенсій за шкоду, заподіяну здоров"ю, передбачений постановами КМ України від 30.05.1997 року № 523 "Про затвердження нового Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв"язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи" та від 03.01.2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету".
Застосування управлінням ПФУ у Білоцерківському районі положень зазначених постанов КМ України при обчисленні вказаних вище пенсій є правомірним, оскільки згідно ч.5 ст.54 Закону порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв"язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається КМ України.
Крім того, згідно зі ст.67 Закону у новій редакції розмір пенсії підвищується в порядку, встановленому частиною другою статті 42 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування".
Необхідно зазначити, що відповідно до ч.2 ст.42 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" розмір та порядок такого підвищення пенсії визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням КМ України.
Тобто, Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" саме КМ України делеговані повноваження визначати порядок обчислення пенсій по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Як зазначено вище в постанові, відповідач при розрахунку пенсії позивачці керувався положеннями вказаних вище постанов КМ України, положення яких є на даний час чинними, оскільки жодних інших нормативних актів з цих питань до цього часу не було прийнято.
Що стосується посилань позивачки на те, що розмір її пенсії по інвалідності та розмір додаткової пенсії необхідно розраховувати відповідно до мінімальної пенсії за віком, яка встановлена на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то необхідно зазначити наступне: мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування".
Але згідно ч.3 ст.28 "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Отже, аналіз зазначених вище правових норм дає підстави стверджувати, що положення ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" щодо розміру мінімальної пенсії за віком не поширюються при визначенні розмірів пенсійних виплат, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Крім цього, суд вважає безпідставними посилання позивачки на джерело права, яке підлягає застосуванню при розгляду справи рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України», «Бурдов проти Росії» так як предметом розгляду справи не являються дії органу влади - Верховної Ради чи Кабінету Міністрів України щодо надання чи ненадання коштів для виконання своїх зобов»язань, зазначені суб»єкти владних повноважень не являються відповідачами у справі.
До пенсії позивачки проводиться також доплата відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі, передбаченому постановою КМ України від 26.07.1996 року № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Всі ці обставини сторонами не заперечуються.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка зареєстрована і постійно проживає в
м.Узин Білоцерківського району Київської області, яке згідно постанови КМ України від за № 106 від 23.07.1991 року /додаток № 1/ віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Відповідно до ч.2 ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення , підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.
А згідно ч.1 даної статті громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:
-у зоні посиленого радіоекологічного контролю-одна мінімальна заробітна плата.
Отже, позивачка, як непрацюючий пенсіонер, відповідно до Закону має право на доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Судом також встановлено, що вказана доплата до пенсії проводиться відповідачем у розмірі 5 грн. 20 коп., передбаченому постановою КМ України від 26.07.1996 року за № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
При вирішенні даного спору судом не можуть прийматися до уваги посилання відповідача з приводу того, що неможливо при виплаті зазначеної доплати застосовувати мінімальну заробітну плату як розрахункову величину.
Так, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За ст.113 Конституції України КМ України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.
Згідно ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розмір доплати до пенсії, визначений вказаною вище постановою КМ України, суперечить вимогам ст.39 Закону та іншим нормам Законів.
Так, згідно Закону України "Про встановлення мінімальної заробітної плати на 2003 рік" розмір мінімальної заробітної плати встановлений 185 грн., який згідно внесень послідуючих змін до Державного бюджету України зростав кожен наступний рік і в жодному з цих законів не було обмежень щодо застосування розміру мінімальної заробітної плати як розрахункової величини при визначенні компенсаційних виплат відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Так, в Законі України "Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2000 рік" було вказано на те, що до прийняття ВР України змін до законів, у нормах яких для розрахунків застосовується мінімальна заробітна плата, КМ України здійснювати перегляд цих норм виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України.
В Законі України "Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2003 рік" було дано доручення КМ внести пропозиції про внесення змін до законів України, у нормах яких для розрахунків застосовується мінімальна заробітна плата.
Але, як вказано вище, жодних законодавчих актів з цих питань КМ України починаючи з 1996 року не приймалося, незважаючи на те, що розмір мінімальної заробітної плати за період з 1996 року неодноразово змінювався, вказана доплата залишалася незмінною протягом всього цього часу.
Слід зазначити, що дію положень ст.39 вказаного Закону було зупинено на 2006 рік і на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно з Законами України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" та "Про Державний бюджет України на 2007 рік", до цього Верховна Рада України ніяких законів з цих питань не приймала.
Відповідно до Закону України від 05.10.2006 року "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було доповнено вказаний Закон ст.71, згідно якої дія положень цього Закону не може призупинятись іншими законами, крім Законів про внесення змін до цього Закону.
За рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп визнано неконституційними деякі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", в т.ч. п.30 ст.71 цього Закону, яким було зупинено дію статті 39 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Рішення Конституційного Суду є обов"язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Крім того, в п.5 зазначеного рішення вказано на те, що рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв"язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Отже, оскільки закони України мають вищу юридичну силу над урядовими нормативними актами, то суд вважає, що при вирішенні даного спору підлягають застосуванню саме положення ст.39 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та положення зазначених вище Законів про встановлення розміру мінімальної заробітної плати, а не постанови КМ України .
Згідно ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов"язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Суд вважає, що право на доплату до пенсії на рівні однієї мінімальної заробітної плати позивач набув з 09.07.2007 року, тобто, з дня ухвалення Конституційним Судом вказаного вище рішення, оскільки за ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Про це також вказано і в п.3 зазначеного рішення Конституційного Суду від 09.07.2007 року.
Згідно Закону України від 15.03.2007 року "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" визначено розмір мінімальної заробітної плати з 1 липня 2007 року-440 гривень, а з 1 жовтня 2007 р. - 460 грн.
Отже, з врахуванням всього наведеного суд приходить до висновку, що позивачка має право на доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі
440 грн. щомісячно за період з 9 липня 2007 року та 460 грн. - з 01 жовтня 2007 року.
Водночас, враховуючи те, що з 01.01.2008 року вступив в силу Закон України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-У1 від 28.12.2007 року, відповідно до якого в ст.39 Закону України внесено зміни та доплата з названої дати проводиться лише працюючим на території радіоактивного забруднення громадянам, позовні вимоги ОСОБА_1. щодо перерахунку додаткової пенсії підлягають до задоволення лише до 31 грудня 2007 року в частині перерахунку доплати в розмірі, який встановлювався ст.76 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» з часу винесення рішення Конституційним судом України, тобто 9.07.2007 року, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
На підставі ст.4 Декрету КМ України "Про державне мито" позивачка звільнена від сплати держмита /судового збору/ на користь держави.
Керуючись ст.ст. 46,95 Конституції України, ст.ст.39, 50,54,67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.ст.28,42 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",постановою КМ України від 03.01.2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету", постановою КМ України від 30.05.1997 року № 523 "Про затвердження нового Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв"язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи", рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп, Законом України від 15.03.2007 року "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", ст.ст.6,17,158-163,167,185,186 КАС України, суд-
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати дії Управління пенсійного фонду України у Білоцерківському районі щодо нарахування доплати до пенсійного забезпечення ОСОБА_1. з 09.07.2008 року згідно ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"- неправомірними.
Зобов"язати управління Пенсійного Фонду України в Білоцерківському районі провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_1 згідно ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за проживання на території радіоактивного забруднення за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати з розрахунку 440 грн. щомісячно, а з 1 жовтня 2007 року - з розрахунку 460 грн. щомісячно.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Від сплати держмита /судового збору/ позивачку звільнити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя: Закаблук О.В.