Справа № 2а-4713 /2008 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2008 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді Закаблук О.В.,
при секретарі Чайка О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 м.Біла Церква справу за адміністративним позовом ОСОБА_1до Головного Управління пенсійного фонду України в Київській області, про зобов»язання проведення перерахунку, виплати доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю, проведення та виплати індексації пенсії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1. звернувся до суду з названим позовом, мотивуючи тим, що він є пенсіонером, який постійно проживає і працює на території радіоактивного забруднення, а тому відповідно до ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» просить зобов»язати відповідача провести перерахунок доплати до пенсії за проживання та роботу у зоні посиленого радіоекологічного контролю відповідно до розміру мінімальної заробітної плати , просить зобов”язати відповідача провести перерахунок доплати згідно законодавства з 01.07.2006 року з розміру мінімальної заробітної плати з врахуванням індексації грошових доходів населення в 550 грн., з 1.10.2007 року - в розмірі
575 грн., зобов»язати відповідача виплатити названу доплату за попередній період з 01.01.2005 року та зобов»язати головне управління Пенсійного фонду України в Київській області провести індексацію пенсії та виплатити проіндексовану пенсію за останні три роки.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, суду показав, що він має статус пенсіонера і своєчасно отримує пенсію від відповідача. На час розгляду справи він працює начальником відділу безпеки банку, отримує заробітню плату від роботодавця, однак вважає, що відповідачі, які здійснюють виплату пенсійного забезпечення повинні нараховувати йому доплату до пенсії за проживання в зоні підвищеного радіоекологічного контролю, так як він проживає в м. Біла Церква, яка відноситься до зони підвищеного радіоекологічного контролю та просить зобов»язати відповідача провести перерахунки доплати до пенсійного забезпечення та індексацію пенсії згідно вимог Закону.
Представник відповідача, Головного Управління пенсійного фонду України у Київській області, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, до суду не з»явились, надали суду письмові заперечення щодо позову, а тому суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів, за відсутність представника відповідача.
Як вбачається з письмових заперечень відповідача, які приєднані до справи, відповідачі позов не визнали та зазначили, що порядок обчислення додаткових пенсій за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю визначається КМ України. Доплата до пенсії відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» проводиться в розмірі, визначеному постановою КМ України від 26.07.1996 року № 836. Крім цього, позивач не звертався до відповідача з заявою про нарахування йому доплати до пенсійного забезпечення за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю, а тому йому не виплачувалась доплата до пенсії в розмірі 5 грн. 20 коп. згідно названої постанови Кабінету Міністрів взагалі, а тому вважають, що вимоги позивача до задоволення не підлягають.
Заслухавши пояснення позивача, оглянувши матеріали справи,проаналізувавши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволення по таким підставам.
Так, по справі встановлено, що позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, що стверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1, перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ у Київській області та являється працюючим пенсіонером, який проживає в зоні підвищеного радіоекологічного контролю, що підтверджується довідкою Білоцерківської філії АКБ «Автокразбанк» № 702 від 25.10.2007 року та копією паспорта позивача.
До пенсії позивача відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не проводиться, так як позивач з заявою до відповідача про нарахування доплати до пенсійного забезпечення не звертався.
Всі ці обставини сторонами не заперечуються.
З матеріалів справи вбачається, що позивач зареєстрований і постійно проживає в
м.Біла Церква, Київської області, яке згідно постанови КМ України від за № 106 від 23.07.1991 року /додаток № 1/ віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Відповідно до ч.2 ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення , підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Пенсіонерам, які працюють, підвищується оплата праці на 25% від розміру мінімальної заробітної плати.
А згідно ч.1 даної статті громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:
-у зоні посиленого радіоекологічного контролю-одна мінімальна заробітна плата.
Аналізуючи вищезазначену норму Закону, суд прийшов до висновку, що позивач, який являється працюючим на території радіоактивного забруднення громадянином, повинен отримувати доплату до заробітної плати за основним місцем роботи згідно ч.1 ст.39 Закону, так як пенсійним фондом України проводиться нарахування та виплата названої доплати лише громадянам, які мають статус непрацюючого пенсіонера, а тому позовні вимоги щодо зобов»язання відповідача проведення доплати до пенсійного забезпечення заявлені позивачем всупереч вимогам закону, заявлені до неналежного відповідача, враховуючи позицію позивача, який вважає, що саме відповідач повинен проводити названу доплату до його пенсійного забезпечення, так як він насамперед має статус пенсіонера, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.
Суд вважає безпідставними посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп, яким визнано неконституційними деякі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", в т.ч. п.30 ст.71 цього Закону, яким було зупинено дію статті 39 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати по вищезазначеним підставам.
Крім цього, суд вважає необґрунтованими та безпідставними вимоги позивача
ОСОБА_1 . щодо зобов»язання відповідача провести індексацію належної йому пенсії згідно вимог ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», так як відповідно до Закону України № 1282-Х11 від 03.07.1991 року «Про індексацію грошових доходів населення» зі змінами і доповненнями, а саме, ст.10 названого закону, працюючому населенню індексація доходів проводиться за основним місцем роботи, тобто вимоги позивача до Головного Управління пенсійного фонду України у Київській області заявлені всупереч вимогам закону, до задоволення не підлягають.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі ст.4 Декрету КМ України "Про державне мито" позивач звільнений від сплати держмита /судового збору/ на користь держави.
Керуючись ст.ст. 19,46,95 Конституції України, ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,
ст.10 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» ст.ст.6,17,158-163,167,185,186 КАС України, суд-
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1до Головного Управління Пенсійного Фонду України у Київській області- відмовити.
Витрати по сплаті держмита /судового збору/ віднести на рахунок держави.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя: Закаблук О.В.