ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

25 жовтня 2006 р.

№ 36/70

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого

Кравчука Г.А.,

суддів:

Мачульського Г.М., Шаргала В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Закритого акціонерного товариства “Дніпровська пристань”

на постанову

Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2006 р.

у справі

№ 36/70

господарського суду

м. Києва

за позовом

Приватного підприємства “Фірма Волна”

до	1) Київської міської ради, 2) Закритого акціонерного товариства “Дніпровська пристань”

третя особа:

Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про	визнання частково недійсним пункту договору

в судових засіданнях взяли участь  представники :

позивача:

Лукомський П.В, дов. № б/н від 18.09.2006 р.;

відповідача 1:

— не з’явились;

відповідача 2:

Собокарьов І.В., дов. № б/н від 05.07.2006 р.;

третьої особи:

— не з’явились;

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2005 р. Приватне підприємство “Фірма Волна” (далі –Підприємство) звернулось до господарського суду м. Києва з позовною заявою, у якій просило визнати недійсним п. 1 договору оренди земельної ділянки, укладеного 15.05.2002 р. між Київською міською радою та Закритим акціонерним товариством “Дніпровська пристань” (далі –Товариство) та зареєстрованого у Головному управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за № 66-6-00055 від 10.07.2002 р. (далі –Договір від 15.05.2002 р.) у частині надання в оренду земельної ділянки площею 2 439 кв. м. на проспекті Генерала Ватутіна, 2-А, у Дніпровському районі м. Києва. У якості третьої особи Підприємство зазначило Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке було залучено до участі у справі у відповідному статусі ухвалою господарського суду м. Києва від 03.01.2006 р.

Позовні вимоги Підприємство обґрунтовувало тим, що рішенням господарського суду м. Києва від 18.04.2005 р. у справі № 45/46, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2005 р., визнано недійсним п. 26 рішення ІХ сесії ХХІІІ скликання Київської міської ради № 178/1612 від 27.12.2001 р. в частині затвердження проекту відведення Товариству земельної ділянки загальною площею 2 439 кв. м. на проспекті Генерала Ватутіна, 2-А, у Дніпровському районі м. Києва, оскільки цей пункт порушував його права та охоронювані законом інтереси, а тому у Київської міської ради  були відсутні підстави, передбачені ст. 124 ЗК України, укладати з Товариством Договір від 15.05.2002 р. в частині надання в оренду відповідної земельної ділянки, а тому зазначений договір не відповідає вимогам ст. 215 та 217 ЦК України, та, крім того, суперечить ст. ст. 31 та 33 Закону України “Про оренду землі”.

Рішенням господарського суду м. Києва від 30.01.2006 р. (суддя Трофименко Т.Ю.) позовні вимоги Підприємства задоволено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2006 р. (колегія суддів: Сотніков С.В., Дикунська С.Я., Лосєв А.М.) рішення господарського суду м. Києва від 30.01.2006 р. залишено без змін.

Вказані судові акти мотивовані тим, що у Київської міської ради не було правових підстав на укладання Договору від 15.05.2002 р. в частині надання Товариству в оренду земельної ділянки загальною площею 2 439 кв. м. на проспекті Генерала Ватутіна, 2-А, у Дніпровському районі м. Києва, оскільки п. 26 рішення ІХ сесії ХХІІІ скликання Київської міської ради № 178/1612 від 27.12.2001 р. в частині затвердження проекту відведення Товариству відповідної земельної ділянки визнано недійсним у судовому порядку, а тому вказаний договір не відповідає ст. 15 Закону України “Про оренду землі” та ст. 124 ЗК України, у зв’язку з чим має бути визнаний недійсним.

Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою (та доповненнями до неї) на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2006 р., в якій просить вказану постанову та рішення господарського суду м. Києва від 30.01.2006 р. скасувати та передати справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Вимоги, які містяться у касаційній скарзі, Товариство обґрунтовує тим, що господарські суди попередніх інстанцій при вирішенні спору неповністю встановили обставини справи та надали їм неправильну юридичну оцінку, порушили норми матеріального та процесуального права.

Підприємство, Київська міська рада та Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не скористались правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзивів на касаційну скаргу Товариства не надіслали, що не перешкоджає перегляду постанови апеляційного господарського суду, яка оскаржується.

За розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 11.10.2006 р. справа розглядається колегією суддів Вищого господарського суду України у складі Кравчука Г.А. –головуючого, суддів Мачульського Г.М. та Шаргала В.І.

У судовому засіданні 11.10.2006 р. оголошувалась перерва до 25.10.2006 р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників Підприємства та Товариства матеріали справи та доводи Товариства, викладені у касаційній скарзі та доповненнях до неї, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ними рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується, що:

— Між Підприємством та Дніпровською районною радою народних депутатів м. Києва 20.07.1995 р. було укладено договір тимчасового користування земельною ділянкою площею 2 439 кв. м., яка надавалась для встановлення та обслуговування АЗС на проспекті Генерала Ватутіна;

— АЗС була збудована Підприємством на проспекті Генерала Ватутіна, 2-А, та прийнята в експлуатацію згідно Акту про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, зареєстрованого в Управлінні держархбудконтролю Головкиївархітектури Київської міської державної адміністрації № 188 від 22.01.1996 р.;

— 14.04.1999 р. між Підприємством та Дніпровською районною державною адміністрацією м. Києва було укладено договір тимчасового короткострокового користування на умовах оренди вищенаведеної земельної ділянки;

— вказана земельна ділянка включена до складу земельної ділянки за кадастровим номером 66016011, проект відведення якої Товариству затверджено згідно з п. 26 рішення Київської міської ради № 178/1612 від 27.12.2001 р.;

— Підприємство продовжує користуватись відповідною земельною ділянкою, оскільки на ній функціонує АЗС;

— між Київською міською радою та Товариством, на підставі рішення Київської міської ради № 178/1612 від 27.12.2001 р., п. 26 якого було затверджено проект відведення земельних ділянок Товариству, було укладено Договір від 15.05.2002 р., відповідно до якого Київська міська рада передала, а Товариство прийняло в оренду строком на 25 років земельні ділянки (кадастрові номери 66016003, 66016011) загальною площею 179 100 кв. м. на проспекті Генерала Ватутіна у Дніпровському районі м. Києва;

— рішенням господарського суду м. Києва від 18.04.2005 р. у справі № 45/46, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2005 р. та постановою Вищого адміністративного суду України від 12.05.2006 р., п. 26 рішення Київської міської ради № 178/1612 від 27.12.2001 р. в частині затвердження проекту відведення Товариству земельної ділянки площею 2 439 кв. м. на проспекті Генерала Ватутіна, 2-А у Дніпровському районі м. Києва, яка знаходить у користуванні Підприємства, визнано недійсним.

Відповідно до частини першої ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Згідно з частиною першою ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

З наведених норм ЗК України вбачається, що обов’язковою умовою передачі в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є наявність рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо затвердження проектів відведення відповідних земельних ділянок.

Як зазначено вище, Договір від 15.05.2002 р. укладено на підставі рішення Київської міської ради № 178/1612 від 27.12.2001 р., п. 26 якого було затверджено проект відведення земельних ділянок Товариству, однак рішенням господарського суду м. Києва від 18.04.2005 р. у справі № 45/46, яка набрало законної сили, п. 26 рішення Київської міської ради № 178/1612 від 27.12.2001 р. в частині затвердження проекту відведення Товариству земельної ділянки площею 2 439 кв. м. на проспекті Генерала Ватутіна, 2-А у Дніпровському районі м. Києва, яка знаходиться у користуванні Підприємства, визнано недійсним.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що Договір від 15.05.2002 р. в частині передачі Товариству земельної ділянки площею 2 439 кв. м. на проспекті Генерала Ватутіна, 2-А, у Дніпровському районі м. Києва не відповідає вимогам ст. ст. 123 та 124 ЗК України.

Відповідно, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів про те, що Договір від 15.05.2002 р. в частині передачі Товариству земельної ділянки площею 2 439 кв. м. на проспекті Генерала Ватутіна, 2-А, у Дніпровському районі м. Києва підлягає визнанню недійсним на підставі частини ст. 648 ЦК України, відповідно до якої зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов’язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України постанова Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2006 р. ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги Товариства та доповнень до неї не спростовують висновків господарського суду апеляційної інстанції, у зв’язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

При цьому колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що більшість доводів Товариства, які містяться у його касаційній скарзі та доповненнях до неї, зводяться до оцінки (переоцінки) наявних у справі доказів. Проте, господарський суд касаційної інстанції, виходячи із наданих йому ст. 1115 та 1117 ГПК України повноважень, не може давати оцінку доказам, а повинен на підставі встановлених фактичних обставин справи перевірити застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 та 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Дніпровська пристань” на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2006 р. у справі № 36/70 господарського суду м. Києва залишити без задоволення, а вказану постанову –без змін.

Головуючий суддя                                                       Г.А. Кравчук

Суддя                                                                          Г.М. Мачульський

           Суддя                                                                          В.І. Шаргало