Справа № 22 ц -1318/2006г.                        Головуючий   у   1 інстанції Семенова Л.М.

Категорія 15                                                       Доповідач апеляційного суду    Мурлигіна О.Я.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2006 року              колегія суддів    судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Миколаївської області у складі: головуючого   -   Славгородської Н.П., суддів: Мурлигіної О.Я., Базовкіної Т.М., при секретарі судового засідання Цвєтковій Ю.В., за участю:

позивача ОСОБА_1, його представника  ОСОБА_2, представника відповідачки Димової Н.М., розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 2 червня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до приватного   підприємства «ДСВ» ( далі - ПП  «ДСВ») про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИЛА:

15 березня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до ПП «ДСВ» про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки.

Позивач вказував, що 3 січня 2005 року між ним та відповідачем, якого представляв Димов С.В., укладено договір оренди земельної ділянки, розміром 6,08 га. строком на 10 років. За умовами договору відповідач зобов'язався виплачувати щорічно, до 1 січня кожного року 1,5 % від вартості земельної ділянки тобто 603 грн. 15 коп. Однак, через місяць Димов С.В. помер, а відповідач його земельну ділянку не обробляв. Внаслідок чого він змушений був сам обробити свою земельну ділянку.

Посилаючись на те, що підприємство не виконує умов договору щодо обробки земельної ділянки позивач просив розірвати договір оренди.

Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 2 червня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_2 просить рішення скасувати, та ухвалити нове рішення про задоволення позову. На думку апелянта, висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам матеріального права, а саме, суд не врахував того, що земельна ділянка відповідачем не оброблялась та орендної плати позивачу не сплачено.

Представник відповідача Димова Н.М. просить відхилити апеляційну скаргу та посилається на те, що за 2005 рік умови договору оренди земельної ділянки були виконані, а обробці землі в 2006 році перешкоджав сам позивач, самовільно обробивши земельну ділянку.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, його представника та представника відповідача, перевіривши законність та обгрунтованість рішення в межах доводів апеляційній скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд, дослідивши доказі, які були надані сторонами, дійшов вірного висновку, що відповідач не порушив умов договору оренди земельної ділянки, укладеного 3 січня 2005 року позивачем та ПП «ДСВ» строком на 10 років. У звязку з чим обґрунтовано відмовив в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги суперечать обставинам справи та вимогам матеріального права.

Так, згідно зі ст. 32 Закону України «Про оренду землі» договір оренди може бути розірвано достроково лише в разі невиконання сторонами обов'язків за договором.

З договору оренди, укладеного між сторонами, вбачається, що орендар зобов'язався виплачувати орендну плату у розмірі 1,5% вартості земельної ділянки щорічно, а також приступати до використання земельної ділянки в строки, визначені договором.

З позовної заяви позивача вбачається, що він назвав одну умову невиконання обов'язків договору, те, що відповідач з осені 1995 року по березень 2006 року не підготував його земельну ділянку до осінньо - польових робіт. В судовому засіданні він наполягав також на тому, що відповідач не виконав інші умови договору.

Між тим, в судовому засіданні було встановлено, що земельна ділянка позивача в 2005 році оброблялась та він отримав орендну плату за цей рік. Вказані обставини в судовому засіданні підтвердив і позивач (а.с. 84).

При цьому, те, що розрахунки по орендної платі були проведені безпосередньо не відповідачем, а іншим господарством - ТОВ «Созвездие Рака», не можуть вважатися неналежним виконанням спірного договору. Зокрема, з пояснень керівника цього товариства в суді Нікори М.І. вбачається, що це підприємство за домовленістю з власником ПП «ДСВ», за умови отримання частки прибутку обробляло земельні ділянки, передані громадянами в оренду ПП «ДСВ» та виплачувало їм орендну плату ( а.с. 90 -91).

Щодо порушення порядку обробки земельної ділянки, то в договорі оренди не зазначено ні строків такої обробки, ні обов'язків орендаря погоджувати з орендодавцем виконання таких робіт. У звязку з чим, підстав вважати, що відповідач порушив умови договору відносно використання земельної ділянки позивача також відсутні.

Посилання апелянта на порушення відповідачем п. 7.6 договору оренди не переконливі, оскільки вказаний пункт регулює порядок переходу права власності на орендовану земельну ділянку, про що в даному випадку не йдеться.

Також не можуть бути взяті до уваги посилання апелянта на те, що земельна ділянка з осені 2005 року відповідачем не оброблялася. Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач самоправно, без згоди орендаря та розірвання договору оренди обробив свою земельну ділянку весною 2006 року. За такого, відповідач не мав об'єктивних умов для обробки вказаної земельної ділянки згідно своїх планів. Керуючись ст.ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 2 червня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.

Головуючий: підпис

Судді:               підписи

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду Миколаївської області

О.Я.Мурлигіна