11.07.2011

        справа № 2-391/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

11 липня 2011 року Нахімовський районний суд м. Севастополя у складі:

головуючого судді –Щербакова С.О.,

при секретарі     –Стрекоченковій І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Севміськводоканал»Севастопольської міської Ради про захист прав споживачів,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до із позовом до КП «Севміськводоканал»СМР, в якому просять зобов’язати відповідача вивести реальні залишки за лицьовим рахунком, відкритим на ОСОБА_1 у тому числі шляхом сторнування простроченої позовної заборгованості не прийнятої судом; направити на адресу позивача акт звірки станом на поточну дату, завірений підписом головного бухгалтера печаткою підприємства; направити на адресу позивача ОСОБА_1 бухгалтерську довідку за розрахунками із ОСОБА_1 за період з грудня 2004 року по цей час, завірену печаткою підприємства та підписом головного бухгалтера або іншої посадової особи, що відповідальна за організацію бухгалтерського обліку на підприємстві; направити, з метою підтвердження наявності дебіторської заборгованості за особовим рахунком позивача ОСОБА_1, виписки з інвентаризаційного опису станом на 31.12.2004, 2005, 2006, 2007, 2008, 2009 років відповідно до вимог «Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та документів і розрахунків», завірені печаткою підприємства та підписом головного бухгалтера або іншої посадової особи, відповідальної за організацію бухгалтерського обліку на підприємстві; заборонити відповідачу здійснювати протиправні дії в частині блокування каналізації в квартирі позивачів та  стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 5000 грн.

Вимоги позову мотивовані тим, що позивачі неодноразово звертались до відповідача із вимогою надати вищевказані документи, оскільки бажали вирішити питання щодо реєстрації квартирного лічильника води, який відповідач відмовлявся реєструвати у зв’язку з наявністю у позивачів боргу, а також узгодити розмір заборгованості, яку позивачі вважають нарахованою на них необґрунтовано.  

Позивач ОСОБА_2, яка є також представником позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судове  засідання не з’явився, надав заяву в якій просив відкласти розгляд справи у зв’язку із знаходженням представника у відрядженні. Також до заяви було додано заперечення на позов, у якому представник вказує, що позовні вимоги є необґрунтованими оскільки сторнування валового доходу та валових витрат неможлива з причин відсутності зазначення про це у законодавстві. Крім цього, представник відповідача зазначає, що немає сенсу додавати до матеріалів справи документів, які підтверджують дебіторську заборгованість, оскільки існує рішення суду від 17.01.2007 року, яким встановлено, що з урахуванням строку позовної давності заборгованість за період з 01.12.2001 року по 01.12.2004 року підлягає стягненню. Також представник відповідача у запереченнях вказує, що відповідач не здійснював протиправних дій щодо позивачів, оскільки діяв у межах чинного законодавства, а саме, керуючись ст.23 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», яка дозволяє обмежувати споживачів у наданні послуг, шляхом блокування водовідведення у разі внесення споживачем не в повному обсязі плати за спожиту воду. Окрім іншого, у запереченнях представник відповідача зазначає, що розрахунок боргу проведений відповідно до чинного законодавства та чинних норм та тарифів. Крім цього, зазначає, що вимоги щодо стягнення моральної шкоди у даному випадку не відповідають вимогам ст.1167 ЦК України, оскільки відповідач регулярно та у повному обсязі виконує свої зобов’язання, незаконних дій або бездіяльності не вчиняє.

Враховуючи ті обставини що представник відповідача був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином, доказів знаходження у відрядженні не надав, а також те що справа розглядається судом вже тривалий час та представником відповідача надані заперечення на позовну заяву, тобто висловлена правова позиція стосовно заявлених позовних вимог, суд знаходить можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача за наявними у матеріалах справи доказами.

Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до п.1 Розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації №898-р від 27.05.97 року «Про заходи щодо введення прямих розрахунків населення за послуги тепло-, водопостачання та водовідведення»на ім’я позивача ОСОБА_1 у ДКП «Севміськводоканал»був відкритий особовий рахунок №НОМЕР_1

22.04.2005 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ДКП «Севміськводоканал» був укладений договір №НОМЕР_1 про надання послуг з водопостачання та водовідведення позивачу, як власнику квартири АДРЕСА_1.

Рішенням Нахімовського районного суду м.Севастополя від 17.01.2007 року у справі №2-206/06 був частково задоволений позов ДКП «Севміськводоканал»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яким з ОСОБА_1 було стягнуто з ДКП «Севміськводоканал»в якості боргу 665,19 грн. В іншій частині позову відмовлено у зв’язку із пропуском строку позовної давності.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зазначає у рахунках заборгованість, що була не прийнята судом у зв’язку із пропуском строку позовної давності.

З пояснень позивача та представника позивача вбачається, що дана заборгованість ним не визнається та наміру сплачувати її в нього немає.

Відповідно до листа Міністерства фінансів України від 12.02.2008             N7.1-10/744 «Щодо списання дебіторської та кредиторської заборгованості та відновлення касових видатків»списання дебіторської заборгованості, термін позовної давності якої минув, здійснюється у відповідності з п. 11.5 Інструкції по інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ, затвердженої наказом ДКУ від 30.10.98 р. N 90 зі змінами (далі –Інструкція).

Згідно з п.11.5 Інструкції дебіторська заборгованість, щодо якої термін позовної давності минув, списується за рішенням керівника установи на зміни результату виконання кошторису доходів та видатків за минулий рік.

Таким чином, заборгованість позивача перед відповідачем, яку не було прийнято судом внаслідок пропуску строку позовної давності є безнадійною та може бути списана. За таких обставин, вимоги щодо зобов’язання відповідача вивести реальні залишки за лицьовим рахунком, відкритим на ОСОБА_1 у тому числі шляхом сторнування простроченої позовної заборгованості не прийнятої судом, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується інших позовних вимог, зазначених у п.1 прохальної чатини позову, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачі неодноразово звертались до відповідача із заявами про надання інформації яка зазначена у прохальній частині позовних вимог, проте відповідач відмовлявся надавати її, посилаючись, зокрема на те, що такі документи можуть бути надані тільки за офіційним запитом суду.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів»споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право, зокрема, на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця).

Згідно з ч.2 п.16 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 року №630 споживач має право на отримання    в установленому законодавством порядку інформації про перелік послуг, їх вартість, загальну суму місячного платежу, структуру тарифів, нормативів (норм) споживання, режиму надання послуг, їх споживчі властивості.

Відповідно до ч.3 п.19 Правил виконавець зобов’язаний надавати споживачеві в  установленому  порядку  інформацію про перелік послуг, їх  вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру тарифів, нормативи (норми) споживання, режим надання послуг, їх споживчі властивості, якісні показники надання послуг, граничні строки усунення аварій або інших порушень порядку надання послуг.

Згідно зі ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо.

Відповідно до п.11.1 Інструкції інвентаризація реєстраційних, спеціальних реєстраційних, валютних та поточних рахунків, розрахунків з бюджетом, підзвітними особами, робітниками і службовцями, депонентами та іншими дебіторами і кредиторами полягає у звіренні документів і записів у реєстрах обліку і перевірці обгрунтованості сум, відображених на відповідних рахунках. Комісія встановлює терміни виникнення заборгованості за цими рахунками, реальність заборгованості і винних осіб, у випадках пропуску термінів позовної давності.

Пунктом 11.2 Інструкції встановлено, що усім дебіторам установи - кредитори повинні передати дані про їхню заборгованість, які пред'являються інвентаризаційній комісії для підтвердження реальної заборгованості. Дебітори зобов'язані протягом десяти днів з дня отримання документального підтвердження підтвердити заборгованість або заявити свої заперечення.

При цьому, на рахунках розрахунків з дебіторами і кредиторами повинні залишатися тільки узгоджені суми. Якщо до кінця звітного періоду не вдалось усунути виниклі розбіжності або невстановлені розбіжності, то розрахунки з дебіторами і кредиторами показуються кожною зі сторін у своєму балансі в сумах, які виходять з їх бухгалтерських записів і визнані нею вірними.

Згідно з п.11.4 Інструкції для відображення результатів інвентаризації розрахунків за дебіторською та кредиторською заборгованістю, що знаходиться на обліку установи на момент звітного періоду (інвентаризації), призначений Акт інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами. В акті вказуються найменування проінвентаризованих субрахунків і суми виявленої неузгодженої дебіторської і кредиторської заборгованості, безнадійних боргів та кредиторської і дебіторської заборгованості, щодо якої термін позовної давності минув. Акт складається інвентаризаційною комісією на підставі виявлених залишків сум за документами, які відображаються на відповідних субрахунках, підписується і передається до бухгалтерії.

За таких обставин, вимоги позивачів щодо зобов’язання відповідача направити на їх адресу акт звірки, бухгалтерської довідки по розрахункам та виписок з інвентаризаційного опису є обґрунтованими та підлягають задоволенню. При цьому, зазначені документи повинні мати обов’язкові реквізити, передбачені у п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України N 88 від 24.05.95.

Що стосується позовних вимог про заборону відповідачу здійснювати протиправні дії в частині блокування каналізації в квартирі позивачів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Отже, вимога про заборону відповідачу здійснювати протиправні дії не є належним способом захисту у даному випадку, оскільки не передбачена ані у ст.16 ЦК України, ані у договорі між сторонами або іншому законі.

Відносно вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно зі ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Отже при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди обов'язковому з'ясуванню підлягає, зокрема, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Позовні вимоги у частині стягнення моральної шкоди обґрунтовуються протиправним, на думку позивачів, блокуванням каналізації в квартирі позивачів та як наслідок моральними та фізичними стражданнями, обумовленими даним відключенням. Проте, оскільки позивачами не було заявлено позовних вимог щодо визнання дій відповідача протиправним, суд  не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивачів моральної шкоди.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 3,10,11,60,88,212-215 ЦПК України, суд   

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Зобов’язати Комунальне підприємство «Севміськводоканал»Севастопольської міської Ради вивести реальні залишки за лицьовим рахунком, відкритим на ОСОБА_1 у тому числі шляхом сторнування простроченої позовної заборгованості не прийнятої Нахімовським районним судом м.Севастополя у рішенні від 17.01.2007 року по справі №2-206/06.

Зобов’язати Комунальне підприємство «Севміськводоканал»Севастопольської міської Ради направити на адресу ОСОБА_1 акт звірки станом на квітень 2010 року, бухгалтерську довідку за розрахунками із ОСОБА_1 за період з грудня 2004 року по квітень 2010 року, виписки з інвентаризаційного опису за особовим рахунком позивача ОСОБА_1 станом на 31.12.2004, 31.12.2005, 31.12.2006, 31.12.2007, 31.12.2008, 31.12.2009 року, завірені печаткою підприємства та підписом головного бухгалтера або іншої посадової особи, відповідальної за організацію бухгалтерського обліку на підприємстві.

Стягнути з Комунального підприємства «Севміськводоканал»Севастопольської міської Ради на користь держави судові витрати у розмірі 54,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Севастополя шляхом подачі апеляційної скарги в Нахімовський районний суд  м. Севастополя протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                     /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя Нахімовського районного

суду м. Севастополя                                          С.О. Щербаков