ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.02.2012 року Справа № 5005/552/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Вечірка І.О. (доповідач)
суддів: Євстигнеєва О.С., Чус О.В.
при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.
за участю:
від скаржника: ОСОБА_1, представника, витяг з ЄДРЮО та ФОП серії НОМЕР_2 від 14.02.92;
від ініціюючого кредитора: ОСОБА_2, представника, довіреність № 5756/10/10-1 від 17.02.12;
від ініціюючого кредитора: ОСОБА_3, представник, довіреність № 4622/10/10-1 від 09.02.12;
арбітражного керуючого: Чикильдіної С.А., паспорт серії НОМЕР_1 від 30.07.98.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства "Дніпросіті", м. Дніпропетровськ
на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2011 року
у справі № 5005/552/2011
за заявою Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства "Дніпросіті", м. Дніпропетровськ
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2011 року у справі № 5005/552/2011 (суддя Бондарєв Е.М.) визнано Товариство з обмеженою відповідальністю підприємство "Дніпросіті", м. Дніпропетровськ банкрутом. Відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру строком на 1 рік до 23.08.2012 року. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Чикильдіну Світлану Анатоліївну. Припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, повноваження власника (власників) майна банкрута покладено на ліквідатора. Зобов'язано ліквідатора вчинити певні дії.
Не погодившись з постановою господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю підприємство "Дніпросіті" оскаржує її в зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову місцевого господарського суду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
- судом не було враховано дійсні обставини справи, зокрема, які стосуються податкового боргу та зобов'язань боржника по кредитному договору;
- керівником боржника не підписано реєстр вимог кредиторів;
- про місце і час проведення зборів кредиторів не було повідомлено боржника.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.02.2012 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 20.02.2012 року.
В засіданні суду представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги.
Арбітражний керуючий в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив постанову господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2011 року у даній справі залишити без змін.
Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська у відзиві на апеляційну скаргу та її представники в судовому засіданні просили постанову господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2011 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши пояснення арбітражного керуючого, представників скаржника та ініціюючого кредитора, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства "Дніпросіті", м. Дніпропетровськ порушено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2011 року за заявою Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська (т. 1, а.с. 1).
Ухвалою від 24.02.2011 року господарський суд за результатами підготовчого засідання визначив розмір вимог Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства "Дніпросіті", м. Дніпропетровськ на суму 5 867 895,55 грн. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника Чикильдіну Світлану Анатоліївну (т. 1, а.с. 111-112).
Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства "Дніпросіті" опубліковано в газеті "Голос України" № 51 (5051) від 22.03.2011 року (т. 1, а.с. 117).
Ухвалою господарського суду від 31.05.2011 року за результатами розгляду справи в попередньому засіданні визнано вимоги кредитора у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства "Дніпросіті", м. Дніпропетровськ: Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Дніпропетровськ на суму 1 142 628,06 грн., з яких 1 142 503,06 грн. відносяться до 4 черги, 125,00 грн. –до 1 черги; Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська на суму 5 867 895,55 грн., які відносяться до 3 черги задоволення. Загальна сума Реєстру вимог кредиторів становить 7 010 523,61 грн. (т. 1, а.с. 148-149).
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.07.2011 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства "Дніпросіті", м. Дніпропетровськ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2011 року у справі № 5005/552/2011 припинено. Матеріали справи направлено до господарського суду Дніпропетровської області для подальшого розгляду (т. 2, а.с. 26-27).
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2011 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Чикильдіну Світлану Анатоліївну (т. 2, а.с. 44-46).
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.10.2011 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства "Дніпросіті", м. Дніпропетровськ в особі гр. ОСОБА_1 на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2011 року у справі № 5005/552/2011 припинено. Матеріали справи направлено до господарського суду Дніпропетровської області для подальшого розгляду (т. 2, а.с. 119-120).
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2011 року затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства "Дніпросіті", м. Дніпропетровськ. Ліквідовано юридичну особу –Товариство з обмеженою відповідальністю підприємство "Дніпросіті", м. Дніпропетровськ. Згідно пункту 6 статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ухвалено вважати погашеними вимоги: Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська на суму 5 940 590,88 грн.; Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Дніпропетровськ на суму 1 142 628,06 грн. Припинено повноваження ліквідатора у справі № 5005/552/2011 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства "Дніпросіті", м. Дніпропетровськ арбітражного керуючого Чикильдіної Світлани Анатоліївни. Провадження у справі припинено (т. 2, а.с. 147-148).
Постановою Вищого господарського суду України від 11.01.2012 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства "Дніпросіті", м. Дніпропетровськ у справі № 5005/552/2011 задоволено частково. Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.10.2011 року у справі № 5005/552/2011 скасовано та передано справу на розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість прийнятої судом першої інстанції постанови від 23.08.2011 року, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим Кодексом з урахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі –Закон), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 5 Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
З огляду на норми частини 8 статті 16, статей 22 та 24 Закону та враховуючи рішення комітету кредиторів та той факт, що пропозиції по санації боржника до господарського суду не надходили, господарський суд прийшов до висновку про необхідність прийняття постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури строком на 1 рік та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Чикильдіну Світлану Анатоліївну.
Проте, з таким висновком місцевого господарського суду колегія суддів апеляційного господарського суду погодитися не може оскільки всупереч вимогам статті 43 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про необхідність визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури судом не було перевірено наявність ознак неплатоспроможності боржника.
Досліджуючи питання про ознаки неплатоспроможності боржника, необхідно насамперед з'ясувати факт наявності та розмір заборгованості боржника перед кредиторами.
Як вбачається з матеріалів справи, заява Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства "Дніпросіті", м. Дніпропетровськ обґрунтована тим, що боржник має заборгованість перед бюджетом у сумі 5 867 895,55 грн., а саме:
- з податку на прибуток в сумі 3 291 689,02 грн., з них податкові зобов'язання в сумі 1 967 684,00 грн., штрафні санкції в сумі 983 843,50 грн., пеня, розрахована на суму несплаченого боргу 340 161,52 грн.;
- по податку на додану вартість в сумі 2 576 206,53 грн., з них податкові зобов'язання в сумі 770 010,00 грн., штрафні санкції в сумі 1 539 972,62 грн., пеня, розрахована на суму несплаченого боргу 266 223,91 грн.
Із вказаних вимог, згідно із заявою податкової інспекції, безспірними є вимоги на суму 5 261 510,12 грн.
Відповідно до положень абзацу 1 статті 1 Закону неплатоспроможність –є неспроможністю суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), не інакше, як через відновлення платоспроможності.
Згідно частини 3 статті 6 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
При цьому, безспірність вимог кредиторів повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення справи про банкрутство.
Перелік цих документів міститься в пункті 8 статті 7 Закону, в якому зокрема зазначається, що кредитор повинен додати до заяви виконавчі документи, чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредитора.
В якості доказів наявності безспірних вимог кредитором були надані перша податкова вимога № 1/981 від 11.08.2009 року (т. 1, а.с. 75) та друга податкова вимога № 2/427 від 11.05.2010 року (т. 1, а.с. 77).
Виходячи з вимог частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами абзацу 8 статті 1 Закону безспірні вимоги кредиторів –вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Саме з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.
Норми статті 1071 Цивільного кодексу України визначають підстави списання Банком грошових коштів з рахунка клієнта.
За приписами частини 1 цієї статті Банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
Без такого розпорядження грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між Банком та клієнтом (частина 2 вказаної статті).
Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе після відкриття останньою виконавчого провадження.
Таким чином, без порушеного щодо боржника виконавчого провадження відсутні ознаки його неплатоспроможності.
Виключний перелік виконавчих документів, які підлягають виконанню державною виконавчою службою, передбачено у статті 17 Закону України "Про виконавче провадження".
Як вбачається з матеріалів справи в заяві ініціюючого кредитора про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнє посилання на докази (у розумінні згаданих вище норм –виконавчі документи), які б підтверджували безспірність кредиторських вимог до боржника, та відповідні докази не були додані до такої заяви.
При цьому слід зазначити, що належні документи на підтвердження наявності підстав для порушення справи про банкрутство повинні бути подані на момент звернення із такою заявою і не можуть бути витребувані судом після порушення справи про банкрутство.
Відповідно до норм частини 10 статті 7 Закону до заяви кредитора –органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку.
Так, вказані норми є спеціальними для органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), щодо доказів, які мають бути додані вказаними органами до своєї заяви про порушення провадження у справі про банкрутство боржника незалежно від процедури, за якою заявник просить порушити таку справу.
Отже, за відсутністю посилання на докази та за відсутністю доказів щодо звернення державної податкової служби в суд із вимогами про стягнення з боржника заборгованості, що складає суму кредиторських вимог згідно згаданої вище заяви, а також за відсутністю доказів відкриття відповідного виконавчого провадження були відсутні і правові підстави для порушення справи про банкрутство підприємства за заявою державної податкової інспекції.
Матеріали справи свідчать про те, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.04.2011 року по адміністративній справі № 2а/0470/519/11 адміністративний позов Прокурора Індустріального району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська задоволено та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства "Дніпросіті" на користь держави заборгованість у сумі 5 261 510,12 грн. Постанова набрала законної сили 01.10.2011 року. На підставі цієї постанови 12.10.2011 року видано виконавчий лист (т. 2, а.с. 136). Таким чином, набуття законної сили постановою окружного адміністративного суду про стягнення з боржника суми податкового боргу та видача виконавчого документа настало після порушення провадження у справі про банкрутство і після визнання боржника банкрутом.
Визначення державною податковою інспекцією правової категорії податкового зобов'язання (боргу) з посиланням лише на норми Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є неправомірним, оскільки у преамбулі вказаного закону зазначено, що цей закон є спеціальним законом з питань оподаткування, та не регулює також питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". До того ж, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України згаданий закон з 01.01.2011 року втратив чинність, тоді як державною податковою інспекцією заява про порушення провадження у даній справі була подана в січні 2011 року.
Вказана правова позиція міститься, зокрема, у постановах Вищого господарського суду України у справах № 02-02/25/1082/2011/288 та №02-02/25/1080/2011/289 від 21.12.2011 року та інших.
За наведених обставин, заява Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства "Дніпросіті" була подана без дотримання вимог частини 3 статті 6 Закону за відсутності доказів безспірності вимог кредитора до боржника.
Відповідно до частини 4 статті 11 Закону подані із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство документи мали бути оцінені судом у підготовчому засіданні суду. Проте, розглядаючи справу в підготовчому засіданні суд належним чином не вивчив поданих державною податковою інспекцією документів, обмежившись лише посиланням на те, що кредитором представлені належні докази, що підтверджують неплатоспроможність боржника.
За результатами попереднього засідання до реєстру вимог кредиторів включено вимоги ініціюючого кредитора на суму 5 867 895,55 грн., що була раніше визначена у підготовчому засіданні. При цьому, судом не було враховано той факт, що в період розгляду справи про банкрутство одночасно Дніпропетровським окружним адміністративним судом розглядалась адміністративна справа № 2а/0470/519/11 за позовом Прокурора Індустріального району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства "Дніпросіті" про звернення стягнення на активи у сумі 5 261 510,12 грн.
Таким чином, як в підготовчому, так і в попередньому засіданні суду не було надано належної оцінки обставинам, пов'язаним із неправомірністю порушення справи про банкрутство.
Відсутність доказів безспірності вимог кредитора на час порушення справи про банкрутство до боржника виключає обґрунтованість самого провадження у справі про банкрутство.
Приймаючи до уваги наведене, апеляційний господарський суд вважає, що провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства "Дніпросіті" порушено без достатніх правових підстав.
Відповідно до пункту 36 Постанови № 15 Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство" законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі про банкрутство у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів) за заявою якого (яких) порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона на порушення справ про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини 1 статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України (за відсутністю предмету спору).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Зазначена норма може бути застосована і в провадженні у справах про банкрутство.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства "Дніпросіті" підлягає задоволенню частково, постанова господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2011 року має бути скасована, провадження у справі слід припинити.
Як вбачається з матеріалів справи в період апеляційного оскарження постанови про визнання боржника банкрутом судом першої інстанції була винесена ухвала від 31.10.2011 року про затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора банкрута та припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства "Дніпросіті".
Колегія суддів звертає увагу, що у зв'язку із скасуванням постанови господарського суду від 23.08.2011 року про визнання боржника банкрутом та припиненням провадження у даній справі місцевому господарському суду необхідно вирішити питання про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців відповідного запису щодо юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства "Дніпросіті" згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців".
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 80, статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства "Дніпросіті", м. Дніпропетровськ задовольнити частково.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2011 року у справі № 5005/552/2011 скасувати.
Провадження у справі № 5005/552/2011 припинити.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя І.О. Вечірко
Суддя О.С. Євстигнеєв
Суддя О.В. Чус
Повний текст постанови виготовлено та підписано 22.02.2012 року