Справа № 115/6/2012
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"17" лютого 2012 р. Первомайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого - судді Забара Г.Я.
за участю секретарів Безручко С.І., Коморської К.О., Йова Є.В.,
позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Первомайське
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору найму житла укладеним, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
встановив:
Позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання укладеним між ними в усній формі договору найму житла та відшкодування збитків. Позовні вимоги мотивує тим, що має на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1. 26 квітня 2010 року до нього звернулася ОСОБА_2 з пропозицією купити будинок. Вони домовились про укладення у встановленому законом порядку угоди купівлі-продажу будинку через рік, він передає відповідачці будинок на правах орендодавця, відповідачка під майбутню угоду сплачує йому аванс в сумі 5000 грн., про що він склав розписку. Також вони домовилися, що якщо в майбутньому угода купівлі-продажу будинку не відбудеться, сплачені відповідачкою кошти будуть зараховані як оплата по договору найму житла. В разі укладення угоди купівлі-продажу будинку, гроші будуть враховані, як аванс за будинок. З 26.04.2010 року по 05.12.2011 року відповідачка з сім’єю проживала в будинку, сплачувала комунальні послуги. 05.12.2011 року вона звільнила будинок у зв’язку з відсутністю коштів на купівлю будинку, угода купівлі-продажу будинку не відбулася. Таким чином вважає, що між ними були орендні відносини. Відповідачка за час оренди житла повинна сплатити йому 5500 грн. з розрахунку 300 грн. за місяць, за 18 місяців і 10 днів проживання. Крім того, відповідачка після звільнення будинку залишила його у непридатному для проживання стані, тобто не в такому, яким він їй передавав будинок. Згідно висновку експерта, внаслідок проживання орендаторів в будинку йому спричинені матеріальні збитки в розмірі 10573,50 грн. Також просить стягнути з відповідачки витрати за проведення експертизи в сумі 1800 грн. Неправомірними діями відповідачки йому завдані моральні страждання, внаслідок пошкодження будинку він не може його продати, вимушений робити ремонт, він повинен докладати додаткові зусилля для організації свого життя, в чому числі судового захисту, його дружина захворіла, що є наслідком хвилювань. Моральну шкоду він оцінює в 10000 грн.
Позивач позов підтримує, відповідач позов не визнає з тих підстав, що наміру укладення договору найму житла між нею і позивачем не було, 5000 грн. були сплачені нею як аванс за купівлю будинку, що підтверджується розпискою позивача від 26.04.2010 року, а також рішенням Первомайського районного суду від 10.01.2012 року. У зв’язку з фінансовими складнощами у обумовлений строк сплатити залишок коштів за купівлю будинку вона не змогла, позивач вимагав звільнення будинку, оскільки він знайшов нових покупців, хоча вона була згодна сплатити всю суму за будинок, але він відмовився. 02.12.2011 року вона з сім’єю виїхала з будинку. Коли вона з сім’єю вселялася в будинок акт про стан будинку на момент його передачі між ними не складався, договір найму в письмовій формі укладений не був, щомісячний розмір плати за проживання не встановлювався. З дозволу ОСОБА_1 її чоловік переніс опалювальний котел з літньої кухні в будинок. Більше вони нічого не ламали, а навіть зробили ремонт будинку за свій рахунок. Відразу після того, як вона виселилася, в будинок в’їхала інша людина, якій позивач продав будинок, прописалася там і почала робити ремонт. Позивач без її сповіщення і участі проводив обстеження і оцінку стану і потрібного ремонту будинку. Таким чином ніяких матеріальних збитків і моральних страждань ОСОБА_1 не поніс.
Повно і всебічно з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 810 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату. Договір найму житла укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 811 ЦК України). Суттєвими умовами договору найму житла є: предмет договору (квартира чи житловий будинок, або їх частина), сторони договору, плата за користування житлом, строк дії договору найму. Крім того, в договорі найму житла повинні бути оговорені права та обов’язки сторін, питання щодо вирішення спорів, пов’язаних з договором, зазначені особи, які проживатимуть разом із наймачем, відповідальність сторін за порушення умов договору.
Згідно з ч. 1 ст. 218 Цивільного кодексу України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.
Судом встановлено, що 26 квітня 2010 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 усно домовилися про купівлю-продаж будинку АДРЕСА_1. Згідно розписки від 26.04.2010 року ОСОБА_1 отримав суму 5000 грн. від ОСОБА_2 як передоплату за будинок. В даному випадку судом вбачається намір укладення договору купівлі-продажу, сума коштів отримана ОСОБА_1 як аванс. За рішенням суду від 10.01.2012 року, яке на час розгляду цього позову не набрало законної сили (а.с. 83), з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто 5000 грн.
Письмового договору найму (оренди) житла між сторонами укладено не було, розмір плати за проживання та інші суттєві умови такого договору ніде не зафіксовані, про існуючу домовленість стверджує лише позивач. ОСОБА_2 заперечує, що між нею і ОСОБА_1 був намір укладання договору найму житла, що підтверджується його письмовою розпискою (а.с. 8). За поясненням відповідача, вони домовлялись з позивачем, що якщо вона відмовиться від укладання договору, передані 5000 грн. будуть зараховані як плата за оренду. Але від укладення договору відмовився позивач, в день коли він заявив про виселення, вона пропонувала йому отримати останню суму 15000 грн., яки позичила у ОСОБА_3 для цих цілей, але ОСОБА_1 відмовився, оскільки у нього був інший покупець, який зайняв відразу ж будинок після її виїзду. Крім того, вона зробила ремонт в будинку, за його згодою встановила опалювання, оскільки будинок не опалювався. Інші умови домовленості між ними ніякими доказами з боку позивача не підтверджені, а також спростовані доводи позивача свідченнями свідків, допитаних в судовому засіданні.
Таким чином, підстав для визнання усного договору найму житла між сторонами не має, а також підстав для стягнення плати за договором найму житла, в чий частині позовні вимоги не обґрунтовані.
Позивач посилається спричинення йому матеріальних збитків поверненням йому відповідачем житла в значно гіршому стані, ніж в якому будинок передавався відповідачу, однак позивач не надав доказів того, в якому стані перебував будинок на момент його передачі відповідачу, акт, підтверджуючий стан домоволодіння при вселенні в будинок, сторонами не складався. На час передачі будинку відповідачу, в ньому біля двох років ніхто не проживав, він не експлуатувався, що підтвердили сторони в судовому засіданні. Позивач, на підтвердження завданих йому збитків з вини позивача, а саме: внаслідок зривання полів, розукомплектування системи опалювання будинку, зривання зі стін шпалер, проводки електропостачання, розібрання печі в будинку, зруйнування ванної кімнати, зламані замки, всюди бруд, залишено сміття, без указання конкретних об’ємів і розміру, надав «звіт про оцінку вартості матеріального збитку, спричиненого житловому будинку внаслідок проживання орендарів» в цьому будинку, який склав оцінщик ФОП ОСОБА_4 на підставі заяви позивача (а.с. 10), який встановив вартість відновленого ремонту всього будинку в сумі 10573,50 грн., з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу всього будинку, а не тих пошкоджень і зруйнувань, на які вказує позивач (а.с. 31-33).
Згідно акту обстеження житлово-побутових умов домоволодіння АДРЕСА_1 від 05.12.2011 року, який як доказ підтвердження заподіяної шкоди відповідачем, надав позивач не підтверджується їх наявність і причетність відповідача до вказаних ним руйнувань будинку. В акті депутат зафіксував виявлені оглядом недоліки будинку, однак чи є вони наслідком проживання в будинку ОСОБА_2 та її сім’ї - не встановлено. В судовому засіданні свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_10 засвідчили що на час вселення в будинок сім’ї відповідача ніхто не обстежував стан будинку. Після виселення з будинку сім’ї ОСОБА_2 будинок придатний для проживання, у всіх кімнатах зроблений ремонт, є шпалери, тільки в кімнаті, куди перенесений і встановлений котел опалювання, ремонт не закінчений. В акті від 5.12.2011 року (а.с. 5-6), який склала на прохання позивача депутат Прубняк С.А., вказані ці обставини. Позивач не спростував заперечення відповідача, що переобладнання опалювання в будинку вони дійсно зробили з його згоди, що підтвердили допитані в суді свідки. Не спростував позивач і заперечення щодо відмови від укладення договору купівлі-продажу будинку саме позивача, тому що він знайшов іншого покупця, що підтвердили допитані свідки. З 05.12.2011 року і по теперішній час в будинку зареєстрована ОСОБА_12 на підставі договору найму, укладеного між нею і ОСОБА_1, зареєстрованому в виконкомі сільської ради, що підтверджується адресною довідкою і інформацією виконкому Степнівської сільської ради (а.с. 89-90). Отже посилання позивача на неможливість проживання в будинку у зв’язку з його значним пошкодженням і саме в такому розмірі з вини відповідача не обґрунтовані.
Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків звільнення від доказування, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Згідно частини 1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Позивач посилається на те, що внаслідок неправомірних дій відповідача, фактом завдання йому матеріальних збитків, йому завдана моральна шкода, як душевні страждання внаслідок пошкодження будинку, необхідністю робити ремонт, корегувати свої плани і зв’язки, додаткові проблеми з судовим захистом своїх прав, а також погіршився стан здоров’я дружини. Однак він не довів, що душевні страждання і погіршення здоров’я дружини знаходиться у прямому причинному зв’язку зі спричиненням відповідачем матеріальної шкоди. Наданий позивачем листок непрацездатності, виданий на ім’я ОСОБА_13, не є підтвердженням доводів позивача.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
В судовому засіданні позивач не надав суду жодних доказів спричинення йому моральної шкоди, не обґрунтував розмір заявленої суми, не довів наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправними діяннями відповідача.
Таким чином, доводи позивача не підтверджені належними та допустимими доказами, тому позов задоволенню не підлягає, в тому числі в частині сплати витрат на проведення оцінки.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 57 - 60, 209, 212–215, 223, 294 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 218, 810, 811-813, 820, 1167 Цивільного Кодексу України, суд
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору найму житла укладеним, відшкодування матеріальної та моральної шкоди – відмовити.
Рішення може бути оскаржено до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Первомайський районний суд АР Крим шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий