ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 321
ПОСТАНОВА
Іменем України
12.10.2006 | Справа №2-23/13189-2006А |
За позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Євпаторія АР Крим, 97416, АР Крим, м.Євпаторія, вул.Революції,61
До відповідача Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Євпаторія АР Крим, 97416, АР Крим, м.Євпаторія, вул. Революції,46
Про спонукання до виконання певних дій
Суддя Г.М. Іщенко
При секретарі Ємєнджієвої А.М.
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача Долженко Н.В. - представник, дов. від 07.12.2005р. б/н
Від відповідача Остапук С.К. - представник, дов. від 25.01.2006р. №01-4/35
Сутність спору: Управління Пенсійного фонду України в м.Євпаторія АР Крим звернулося до господарського суду АР Крим суд з позовом до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Євпаторія АР Крим про зобов’язання Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м.Євпаторія АР Крим прийняти до відшкодування суму не відшкодованих затрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у розмірі 21885,19грн. шляхом включення до акту щомісячної звірки затрат по особистим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Відповідач з позовними вимогами не згоден за мотивами, викладеними у відзиві на позов, вважає, що позовні вимоги не відповідають діючому законодавству, а тлумачення позивачем окремих норм права не відповідає їх тексту, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
В судовому засіданні 21.09.2006р. представник позивача надав пояснення, що йому відомо про порядок відшкодування сум на централізованому рівні.
Згідно з пунктом 6 Закону України „Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” №2953-1У від 06.10.2005р., що набрав чинність 01.11.2005р., до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Провадження по адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, що діє на час здійснення окремої процесуальної дії, розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
встановив:
Позивач звернувся в суд з позовом про зобов’язання Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м.Євпаторія АР Крим прийняти до відшкодування суму не відшкодованих затрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у розмірі 21885,19грн. шляхом включення до акту щомісячної звірки затрат по особистим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Суд вважає позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м.Євпаторія АР Крим не обґрунтованими та не підлягаючими задоволенню по наступним підставам.
Відповідно до частини 1 статі 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не включено до актів щомісячних звірок витрат за особовими справами потерпілих до відшкодування у 2006р. виплати пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у сумі 21885,19грн., призначені пенсіонерам: Безгіной Н.В., Голод Т.В., Дементєвій Н.Ф., Дружковій Л.П., Жвакіну В.В., Калмиковій В.А., Кипрачову В.П., Колтунік О.В., Марченко С.Г., Машкову М.В., Охапкіну С.А., Полякову Б.Ф., Сухих В.І., Тарану М.Г., Филатову А.П., Четвергову В.М., Шамрину В.В., Шелковій Л.А., Шинкареву О.Б.
Підпунктами „г” і „д” пункту 1 статті 21 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” який набрав чинності з 1 квітня 2001р., передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов’язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності наслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22.02.2001 року, Фонд здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), потерпілим на виробництві до 01.04.2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або, коли таке право встановлено в судовому порядку.
Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001р. №121/201, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002р. №8-2, Пенсійний фонд України та його органи у тому числі управління в районах та містах, хоча входять до єдиної системи, але є окремими юридичними особами, які неможливо ототожнювати та вважати однією особою. Постановою №5-4/4 від 04.03.2003р. Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (зареєстровано в Міністерстві юстиції 16.05.2003р. за №376/7697).
Зазначеним порядком встановлено механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат. Відповідно до Порядку, управління Пенсійного фонду в районах і містах області та відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування у цих районах та містах у встановлений Положенням термін проводять звірку на предмет визначення сум витрат та подають акт звірки головному обласному управлінню Пенсійного фонду та обласному управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування. Головне управління обласного Пенсійного фонду та обласне відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у встановлений Положенням термін узгоджують суми, що підлягають відшкодуванню та подають свою довідку відповідно до Пенсійного фонду та фонду соціального страхування.
Згідно з пунктом 7 зазначеного Положення Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
Таким чином, у зазначеному Порядку відшкодування витрат передбачено здійснення відповідних розрахунків на централізованому рівні, тобто між Фондом соціального страхування від нещасних випадків та Пенсійним фондом України незалежно від того чи є предметом спору стягнення понесених витрат у зв’язку з виплатою пенсій чи спонукання до прийняття до відшкодування сум понесених витрат.
Вступна та резолютивна частини постанови оголошені в судовому засіданні 12.10.2006р. Постанова складена у повному обсязі 17.10.2006р.
На підставі викладеного та керуючись статтями 94, 98, 122, 158-164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
В задоволені позову відмовити.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко Г.М.