Галицький районний суд м.Львова

Справа №  1-72/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

17.02.2012

                        Галицький районний суд м.Львова           

у складі: головуючого –судді      Курильця А.Р.

при секретарі          Замфереско К.В.

                    з участю: захисника  ОСОБА_1

                    представника потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Львова, українця, громадянина України, приватного підприємця, проживаючого у АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 22 вересня 2010 року в 07.15 год., підійшов до ОСОБА_4 у під’їзді будинку  №7, що знаходиться у м.Львові по вул. Устияновича, штовхнув його, наніс удари палкою по ногах  та тілу, завдавши легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я.

В судовому засідання підсудний ОСОБА_3 свою винуватість у інкримінованому йому злочині заперечив, дав показання, що на час події перебував у своїй квартирі АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_5 Перебування підсудного у своєму помешканні підтверджують також свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Незважаючи на невизнання своєї вини підсудним ОСОБА_3, його винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України доводиться зібраними по справі доказами, а саме.

Показаннями потерпілого ОСОБА_4, даними ним в судовому засіданні про те, що ОСОБА_3 22 вересня 2010 року в 07.15 год. підійшов до нього у під’їзді будинку  по вул. Устияновича,7 в м.Львові, штовхнув його, наніс удари палкою по ногах  та тілу.

Показаннями свідка ОСОБА_8, даними ним в судовому засіданні про те, що 22.09.2010 року близько 07.15 год. він  стояв на тролейбусній зупинці по вул. Устияновича  та бачив як ОСОБА_3 наносив  удари  палицею потерпілому ОСОБА_4 Після цього запропонував ОСОБА_4 подзвонити зі свого мобільного.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні дала показання, що 22.09.2010 року близько 07.15 год. вона перебувала на тролейбусній зупинці по вул.Устияновича і бачила як ОСОБА_3 наносив удари палицею потерпілому ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні дала показання, що мотивом вчинення злочину ОСОБА_3 були неприязні стосунки із нею, як колишньою дружиною та наявність декількох судових рішень в її користь, що позбавляють підсудного значної частини майна. При цьому злочин було вчинено з метою залякати її, та утримати від подальших позовів до підсудного.

Матеріалами  ЖРЗПЗ №5071 від 22.09.2010 р. по перевірці заяви ОСОБА_4, які зберігаються в Галицькому РВ ЛМУ МВС України у Львівській області підтверджується те що ОСОБА_4 звертався до органів внутрішніх справ щодо побиття його ОСОБА_3

Відповідно до акту судово-медичного дослідження №2449 від 22.09.2010 року, у потерпілого ОСОБА_4 було виявлено крововиливи на ногах, забійну рану на лівій нозі, які виникли від дії твердого, тупого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею, по характеру виникнення можуть відповідати 22.09.2010 року і за ступенем тяжкості відносяться до легкого тілесного ушкодження.

Згідно Акту додаткового судово-медичного дослідження №2754 від 20.10.2010 р.,  у ОСОБА_4 було виявлено закриту черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку, крововиливах на обох ногах, лівому плечі, забійну рану на лівій нозі. Черепно-мозкова травма могла виникнути внаслідок контакту з тупим предметом, всі решта ушкоджень могли виникнути від дії тупого предмету з обмеженою поверхнею. По періоду виникнення тілесні ушкодження у гр-на ОСОБА_4 можуть відповідати 22.09.2010 р. і за ступенем тяжкості струс головного мозку відноситься до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров’я;  всі решта –до легкого тілесного ушкодження.

Відповідно до довідки цілодобового травматологічного пункту Міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, наданої на запит суду, вказано, що ОСОБА_4 23.09.2010 об 12.25 год. був на прийомі, та йому поставлено діагноз –струс головного мозку, забій м’яких тканин потиличної ділянки, забій м’яких тканин та підшкірні гематоми  в ділянці обох колінних суглобів.

Суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_6, який дав показання, що зранку 22 вересня 2010 року близько 07.15 год.  він під’їжджав до підсудного на вул. Кастелівка за ключами і в подальшому поїхав на роботу в с.Чорний острів, що знаходиться на відстані 60 км. від Львова.

Суд встановив, що ОСОБА_6 та ОСОБА_3 є давніми приятелями, працюють разом. Відповідно до відповіді ПАТ «Київстар», в цей день 22 вересня 2010 року ОСОБА_6 за межі Львова не виїздив, в с.Чорний Острів не заїжджав. Протягом дня ОСОБА_6 та ОСОБА_3 згідно роздруківки дзвінків не пересікались. Відповідно покази ОСОБА_6 про те, що він заїжджав до ОСОБА_3 на вул.Кастелівка і після цього поїхав на роботу у с.Чорний острів є неправдивими.

Суд не бере до уваги та критично оцінює покази свідка ОСОБА_5, яка показала , що 22 вересня 2010 року в час вчинення злочину о 07.15 год. перебувала разом з підсудним в квартирі АДРЕСА_1. Вказані твердження спростовуються показаннями ОСОБА_3, який під час слухання цивільної справи у Франківському районному суді м. Львова показав що разом із ОСОБА_5 вони не проживають, про що свідчить запис судового засідання, долучений до справи.

Свідок ОСОБА_5 також вказала, що свідок  ОСОБА_6 в цей день в 07.15 год. заходив до них в квартиру та розмовляв з підсудним. В той же час сам ОСОБА_6 у своїх показах стверджував та наполягав, що в квартиру не заходив, лише подзвонив в домофон та попросив підсудного кинути йому ключі з балкону. Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в показах свідків є вагомі розбіжності. Відповідно до відповіді ПАТ «Київстар» ОСОБА_3 та ОСОБА_5 протягом дня перебували в різних місцях.  Відповідно покази свідка ОСОБА_5 суд також не бере до уваги.

Показання свідка ОСОБА_7, про те, що 22 вересня 2010 року приблизно об 07.15 год. вигулюючи собаку, він бачив підсудного спростовуються показами свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які не пов’язані із стороною обвинувачення.

Проаналізувавши всі вищенаведені джерела доказів по справі, враховуючи специфіку наявних взаємовідносин сторін, пояснення потерпілого та показання свідків, оцінивши наведені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність у підсудного  ОСОБА_3 умислу на заподіяння потерпілому ОСОБА_4 легких тілесних ушкоджень, а захисну позицію підсудного надуманою та свідомо обраною ним з метою ухилення від кримінальної відповідальності за скоєне.

Таким чином, в судовому засіданні винуватість підсудного ОСОБА_3 в умисному заподіянні потерпілому ОСОБА_4 легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я доведена повністю, а його дії кваліфіковано вірно за ч.2 ст.125 КК України.   

Обираючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який раніше не судимий, має  на утриманні має неповнолітню доньку ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Пом’якшуючих та обтяжуючих покарання обставин суд не знаходить.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що підсудному слід  призначити покарання у виді громадських робіт, в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, однак згідно п.«в»ч.1 ст.1 Закону України «Про амністію у 2011 році»від 08.07.2011 року ОСОБА_3 підлягає звільненню від покарання.  

Вирішуючи питання щодо заявленого по справі цивільного позову про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд приходить до висновку, що внаслідок вчинення підсудним злочину, потерпілому було завдано моральну (немайнову) шкоду, яка виразилась у перенесенні ОСОБА_4 моральних страждань, нервового стресу, лікуванні внаслідок заподіяного злочину.

Тому враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.28,328 КПК України та нормами цивільного законодавства, суд приходить до висновку, що цивільний позов ОСОБА_4 слід задоволити частково, стягнути з підсудного на користь потерпілого 4000 грн. завданої моральної шкоди.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд   

з а с у д и в :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді 150 годин громадських робіт.

Звільнити ОСОБА_3 від покарання на підставі п.«в»ч.1 ст.1 Закону України «Про амністію у 2011 році»від 08.07.2011 року.

          Цивільний позов ОСОБА_4 задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4 4000 гривень завданої моральної шкоди.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення

Головуючий                                                            А.Р.Курилець