Справа № 2-200/11

Провадження № 2/1510/71/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

24 січня 2012 року  Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді – Присакар О.Я.,

              при секретарі – Горбуновій Х.М.,

              за участю: прокурора – Кузнєцова С.В.,

                                 позивача – ОСОБА_1,

                                 відповідача – ОСОБА_2, представника відповідача – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами, які неодноразово доповнювались та уточнювались, згідно останнього доповнення до позову від 01.11.2010 року ОСОБА_1  просить  встановити факт прийняття спадщини  позивачкою, що залишилось після смерті ОСОБА_6 у вигляді будинку за адресою: АДРЕСА_1,  визнати за нею право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1, мотивуючи тим, що нотаріальною конторою їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на спадковий житловий будинок.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач, ОСОБА_2, в судовому засіданні позовні вимоги визнала та не заперечує проти задоволення позову.

Відповідачі, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, в судове засідання не з’явились, про розгляд справи повідомлені належним чином, що підтверджено відповідним поштовим повідомленням, причину неявки суду не повідомили.

Вислухавши пояснення сторін, показання свідків, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_6, що підтверджено свідоцтвом про право власності на будівлю № 100 від 12.12.1988 року, виданого виконавчим комітетом Бросківської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області та згідно довідки № Т-439/303 від 13.12.2008  року, виданої виконавчим комітетом Бросківської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, з 1996 року було змінено адресу будинку НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 на будинок АДРЕСА_1.  

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 11.05.2007 року, повторно виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по Ізмаїльському району Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч.1 ст. 58 Конституції України) ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 1 січня 2004 року. Пленум Верховного Суду України у п.1 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 роз'яснив, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинний на той час закон, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим кодексом.

Після смерті ОСОБА_6 згідно ст.525 ЦК УРСР (1963 року) відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

За життя спадкодавець заповіту не залишав, що підтверджено Витягом з Єдиного реєстру заповітів № 4585893 від 27.10.2004 року, згідно якого інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_6  відсутня.

Спадкоємцями за законом першої черги відповідно до ст. 529 ЦК УРСР (1963 року) після смерті ОСОБА_6 являються:

-          дружина ОСОБА_4, що підтверджено свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 16.11.2007 року, повторно виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по Ізмаїльському району Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області;

-          донька ОСОБА_2, що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 11.05.2007 року, повторно виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по Ізмаїльському району Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області.

Однак спадкоємці за законом першої черги на момент відкриття спадщини зі спадкодавцем не проживали та у встановлений законом строк до нотаріальної контори не зверталися, тобто вважаються такими, що фактично спадщину не прийняли та в судовому засіданні, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 відмовилися від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 та не заперечують проти визнання права власності за позивачем.

Згідно до ст. 530 ЦК УРСР 1963 року – при відсутності спадкоємців першої черги  або при неприйнятті ними спадщини, а також у випадку, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, спадкують в рівних частках брати та сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так із боку матері(друга черга).

Спадкоємцем за законом другої черги відповідно до ст. 530 ЦК УРСР (1963 року) після смерті ОСОБА_6 являється:

           - сестра ОСОБА_1, що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 11.09.1977 року, повторно виданого Ізмаїльським районним відділом РАЦС Одеської області та свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_6 від 15.08.1979 року, виданого Ізмаїльським відділом РАЦС, згідно якого після укладення шлюбу ОСОБА_1 змінила прізвище на «ОСОБА_1».

Відповідно ст. 549 ЦК УРСР 1963 року – спадкоємець, який фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, вважається таким, що прийняв спадщину.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на момент смерті спадкодавця ОСОБА_6 проживала разом із спадкодавцем, що підтвердили допитані в судовому засіданні в якості свідків – ОСОБА_8 та ОСОБА_9, тобто вважається такою, яка фактично прийняла спадщину.

Заслухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки відповідачі визнали позов і обставини визнані сторонами не підлягають доказуванню у відповідності до ст. 61 ч.1 ЦПК України. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 213-215 ЦПК України, ст. 525, 529, 549 ЦК УРСР (1963 року), суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Встановити факт прийняття спадщини  ОСОБА_1, що залишилось після смерті ОСОБА_6 у вигляді будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати право власності за ОСОБА_1 на  житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Припинити право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 – за померлим ОСОБА_6.

Апеляційна  скарга  на  рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя           О. Я. Присакар