№ 33ц- 475- 07                                   Головуючий в першій інстанції: Лицур І.М.

Категорія: 1                                         Доповідач: Демянчук С.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 30  серпня 2007 року                                                                                       м. Рівне

Колегія   суддів   судової  палати  у   цивільних   справах   апеляційного   суду Рівненської області в складі: Собіни І.М. Демянчук С.В. Шимківа С.С.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Укранафта" про скасування наказу № 543-к від 02.12.2004 року та стягнення моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду від 06 травня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 липня 2005 року ,

встановила:

17 лютого 2005 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до НГВУ "Долинанафтогаз" ВАТ "Укранафта" про скасування наказу № 543-к від 02.12.2004 року та стягнення моральної шкоди.

Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що 23.11. 2004 року він з поважних причин і був відсутній на робочому місці, оскільки близько трьох годин знаходився в Долинському РВ УМВС, куди його викликав дільничий інспектор. Про причину відсутності на роботі доповів своєму кернівнику ОСОБА_2, а тому вважає, що у відповідача не було підстав видавати наказ про оголошення йому догани та зняття 100% премії.

Незаконним притягненням до дисциплінарної відповідальності йому заподіяно моральну шкоду, яку він оцінює в 1 000 грн.

Рішенням Долинського районного суду від 06.05.2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 липня 2005 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В касаційній скарзі на рішення суду першої та апеляційної інстанції ОСОБА_1 просить скасувати зазначені рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Так, зазначає, що як суд першої так і апеляційної інстанції всупереч вимог ст.ст. 15,  30 , 40 ЦПК України не взяв до уваги його покази, подану ним заяву в Долинський РВ УМВС, повістку про виклик в Долинський РВ УМВС, які є доказом того, що 23.11.2004 року був відсутній на робочому місці з поважних причин.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і не може встановлювати або

вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями статті 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, і доводи скарги висновків суду не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Керуючись Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ" від 22 лютого 2007 року, ст.ст. 331, 332, 335-337, 343, 344 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області,

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Долинського районного суду від 06 травня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 липня 2005 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.