Справа № 22-ц-1030/2007р. Головуючий у 1-й інстанції Очиргораєва О.М.
Категорія 33 Суддя-доповідач Данильченко Л.О.
Рішення
іменем України
2007 року серпня 30 дня колегія суддів судової палати з цивільних справ
апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого Смирнове!' Т.В.
суддів Данильченко Л.О.
Ільченко О.Ю,
з участю секретаря судового засідання Пархоменко А.П.
та осіб, які приймають участь у справі ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Роменського міськрайонного суду від 18 червня 2007 р. до ОСОБА_1, 3-ті особи Роменське міське управління земельних ресурсів Роменська міська рада про погодження меж суміжних земельних ділянок.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Данильченко Л.О., поясненняОСОБА_1. підтримавшої доводи апеляційної скарги, заперечення на ці доводи ОСОБА_2., вивчивши матеріали справи, доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі і не згодної з рішенням суду, колегія суддів, -
Встановила:
20.03.06р. до Роменського міськрайонного суду звернулась ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_1, 3-ті особи Роменське міське управління земельних ресурсів, Роменська міська рада - про погодження між суміжними земельними ділянками.
Рішенням Роменського міськрайонного суду від 18.06.07р. позовні вимоги ОСОБА_2. задоволено.
Погоджено меж і між суміжними земельними ділянками АДРЕСА_1, належними ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у відповідності до абрису земельної ділянки землевласника ОСОБА_2, що є додатком до Акту встановлення
та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі ОСОБА_2 від 24.04.04р.
Стягнуто зОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. відшкодування витрат по оплаті судового збору в сумі 7 грн. 50 коп., витрати за ІТЗ по розгляду справи в суді 7 грн. 50 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 1300 грн.
В своїй апеляційній скарзіОСОБА_1. просить скасувати рішення суду за невідповідністю висновків суду обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, суд розглянув непідсудний спір.
Зокрема, апелянт посилається на те, що суд дійшов хибного висновку про те, що межі в натурі на місцевості між суміжними земельними ділянками будинковолодіння НОМЕР_1, НОМЕР_2 встановлені. Апелянт зазначила, що внаслідок прийнятого судом рішення вона втрачає право на користування земельною ділянкою розміром 170 кв.м., якою користувалась з 1975р., яку покинула Південна залізниця.
Рішення про вилучення земельної ділянки у Південної залізниці Роменська міська рада не приймала.ОСОБА_1. вважає, що рішення виконкому Роменської міської ради від 28.01.98р. №35 є незаконним, оскільки у одного землекористувача земля не вилучена, а виконком незаконно надав її другому землекористувачу. Ця земельна ділянка не була об'єктом спадкування після смерті ОСОБА_3. ( матері апелянта). Апелянт вважає , що земельна ділянка площею 191 кв.м., в яку входить земельна ділянка пл. 170 кв.м. і яка надана у власність ОСОБА_2., залишається до цього часу власністю Роменської міської громади і актом комісії від 27.06.06р. запропоновано розділити її в рівних долях між сторонами по справі.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скаргаОСОБА_1. підлягає частковому задоволенню виходячи з слідуючого.
При розгляді справи судом І інстанції було встановлено, що раніше будинковолодіння НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 складало одне ціле і належало матері відповідачкиОСОБА_1. - ОСОБА_3., земельна ділянка була площею 836 кв.м.
За заявою ОСОБА_3. в 1998р. рішенням Роменського міськвиконкому № 35 від 28.01.98р. з земельної ділянки площею 836 кв.м. вилучено 400 кв.м. і зараховано їх до земель міської ради, потім переданоОСОБА_1. земельну ділянку площею 400 кв.м. для обслуговування будинку і надвірних будівель. Крім того, виділено додатково ОСОБА_3. - 170 кв.м., аОСОБА_1. - 21 кв.м.
Таким чином в користуванні у ОСОБА_3. була земельна ділянка площею 606 кв.м., а уОСОБА_1. - 421 кв.м. ОСОБА_3. померла ІНФОРМАЦІЯ_1
Ухвалою Роменського міського суду від 3.03.04р. була затверджена мирова угода між сторонами по справі і за ОСОБА_2. визнано право власності на будинковолодіння НОМЕР_1 по АДРЕСА_1, а заОСОБА_1. - на будинковолодіння НОМЕР_1 „а" по АДРЕСА_1. Сторони по справі це узгодили в мировій угоді, яка судом затверджена.
Позивачці, рішенням Роменської міської ради від 2.07.04р., передано ум безкоштовну власність земельну ділянку площею 595 кв.м.
Відповідачці рішенням Роменської міської ради від 18.03.98р. передана безоплатно у приватну власність земельна ділянка площею 0,0421га. По АДРЕСА_1
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2. суд І інстанції виходив з того, що з боку позивачки, Роменського міського управління земельних ресурсів, міськвиконкому Роменської міської ради були проведені всі роботи для встановлення меж між суміжними земельними ділянками, а тому потрібно встановити межі між цими ділянками згідно акту встановлення меж та їх узгодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі ОСОБА_2. від 24.04.04р.
Колегія суддів не може погодитись з висновком суду з слідуючих підстав.
Згідно ст. ст. 58, 107 Земельного Кодексу України - виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.
Основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації .
Таким чином суди межі земельних ділянок не встановлюють, а розглядають спори про поновлення порушеного права по землекористуванню.
В матеріалах справи відсутні документи про виділення ОСОБА_3. земельної ділянки в розмірі 836 кв.м. по АДРЕСА_1. Акт про винесення меж земельної ділянки даної в натурі на місцевості відсутні.
По дорученню виконкому Роменської міської Ради Сумської області №35 від 28.01.98р. від частини земельної ділянки ОСОБА_3. по АДРЕСА_1 вилучалось 400кв.м. і цим же рішенням надавалось в постійне користування ОСОБА_3. - земельна ділянка площею 170 кв.м., а ОСОБА_1. по АДРЕСА_1 площею 421 кв.м. Тобто додатково було виділено 191 кв.м. земельної ділянки із земель міської Ради для обслуговування житлового будинку і господарських будівель ( а.с. 8 ), але на місцевості межі не виносились. Без погодження меж земельних ділянок не можливо виготовлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку.
На а.с. 13 є акт встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі позивачки ОСОБА_2., але цей акт відповідачкаОСОБА_1. не підписала як землекористувач суміжної земельної ділянки.
За таких підстав посилання суду І інстанції на те, що позивачка має можливість на те, що межа була встановлена судом - безпідставне, як і посилання суду на вищезазначений акт, як на підставу для встановлення меж між спірними земельними ділянками.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 303,307,309,316 ЦПК України, колегія суддів, -
Вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Роменського міськрайонного суду від 18 червня 2007р. в даній справі скасувати і в позові ОСОБА_2 відмовити.
Рішення набрало законної сили, але може бути оскаржено в касаційному порядку в 2-х місячний термін з дня проголошення.