КОПІЯ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2006 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Ніколаєвої В.М.
суддів : Ніколової Б.Ю., Матковської Л.О.,
при секретарі: Коник О.М. , з участю: позивачки, її представника
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-2178 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 12 жовтня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, закритого акціонерного товариства "АІСЕ Україна" про визнання угоди недійсною та стягнення коштів.
Заслухавши доповідача, пояснення позивачки, її представника, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів
встановила:
ОСОБА_1, звертаючись до суду з позовом, вказувала, що в січні 2005 року дізналась, що вона є стороною угоди № 44601 від 14 вересня 2002 року, предметом якої є набуття автомобіля. До зазначеного часу вона вважала, що вказана угода укладена між ЗАТ "АІСЕ Україна" та її чоловіком ОСОБА_2 Останнього вона не уповноважувала на укладення угоди від її імені, не схвалювала її укладення. Вказана угода підписана ОСОБА_2 від її імені, що суперечить вимогам ст. 44 ЦК України в редакції 1963 року. Тому просила визнати угоду №44601 від 14 вересня 2002 року, укладену між ОСОБА_3 та ЗАТ "АІСЕ Україна" , недійсною та стягнути з ЗАТ "АІСЕ Україна" на її користь 28251 грн. 59 коп., одержанихОСОБА_3. за цією угодою.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 12 жовтня 2006 року в позові відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на корись держави судовий збір в сумі 285 грн. 52 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає рішення суду незаконним, просить його скасувати та постановити нове рішення по суті позовних вимог,
Головуючий у першій інстанції - Романішин В.Л. Справа № 22ц-2178
Доповідач - Ніколаєва В.М. Категорія №9, 16
посилаючись на те, що судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права. Оскільки спірну угоду вона не підписувала, не уповноважувала на це ОСОБА_3. та не схвалювала її укладення, вважає, що цю угоду слід визнати недійсною. Крім того, при подачі позовної заяви сплачено державне мито в сумі 282 грн., а тому суд безпідставно стягнув з неї на користь держави судовий збір в сумі 285 грн. 52 коп.
Апеляційну скаргу слід відхилити з таких мотивів.
Судом вірно встановлені дійсні обставини справи, дана їм належна оцінка, а його висновки узгоджуються з матеріалами справи, відповідають чинному законодавству.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З'ясовано, що 14 вересня 2002 року між З AT "AICE Україна" та ОСОБА_1 ("учасник системи") за участю її чоловіка ОСОБА_2 було укладено угоду № 44601 про надання учаснику системи послуг, спрямованих на придбання автомобіля через систему "Автоплан", а також підписані додатки № 1 та № 2 до цієї угоди, які є невід'ємними її частинами.
В жовтні 2002 року позивачка отримала від відповідача за системою "Автоплан" згідно умов зазначеної угоди автомобіль ГАЗ 270520, 2002 року випуску, шасі НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2
19 жовтня 2002 року ОСОБА_1 зареєструвала вказаний автомобіль на своє ім'я у Хмельницькому МРЕВ, про що отримала свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3
В порядку виконання зобов'язань по угоді № 44601 ОСОБА_1 з вересня 2002 року вносила грошові кошти.
23 жовтня 2002 року позивачка дала зобов'язання, посвідчене приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу, укласти договір застави на автомобіль ГАЗ 270502, 2002 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4 для забезпечення зобов'язань, закріплених в угоді № 44601 від 14 вересня 2002 року за першою вимогою З AT "AICE Україна".
Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, в тому числі копіями угоди № 44601 від 14 вересня 2002 року, укладеної між З AT "AICE Україна" та ОСОБА_1, зобов'язання ОСОБА_1 від 23 жовтня 2002 року, квитанцій про сплату ОСОБА_1 коштів на рахунок ЗАТ "АІСЕ Україна".
Звертаючись до суду з позовом про визнання угоди № 44601 від 14 вересня 2002 року недійсною, ОСОБА_1 не надала суду доказів того, що вона не знала про укладення даної угоди, не надавала згоди на її укладення і не схвалювала дії ОСОБА_2 по укладенню цієї угоди від її імені. Не знайдені такі і в судовому засіданні.
Тому суд, давши належну оцінку зібраним по справі доказам в їх сукупності, обґрунтовано відмовив в позові.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачка спірну угоду не підписувала, не уповноважувала на це ОСОБА_3. та не схвалювала її укладення, а тому її слід визнати недійсною, не можна визнати підставними, оскільки суперечать матеріалам справи, наведеним вище.
Не спростовують висновків суду першої інстанції і інші доводи апеляційної скарги.
Рішення суду постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги і вимог позивачки не вбачається.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 12 жовтня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.