Справа№2-310 /08 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 22 квітня 2008 року                                                                              м. Берегово.

                        Берегівський районний суд Закарпатської області у особі:

                                               головуючого - Драб В.І.

                                        при секретарі - Богоровській В.Ю.,

                           з участю позивача ОСОБА_1. та адвоката ОСОБА_2,

розглянувши на попередньому розгляді у відкритому судовому засіданні у м. Берегово цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до КЕЧ м. Мукачево про визначення частки померлої у спільній сумісній власності та визнання права власності на квартиру, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1.  звернувся в Берегівський районний суд з позовом до КЕЧ м. Мукачево в зв'язку з тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла його дружина - ОСОБА_3.

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 29 грудня 1994 року, виданого комісією по приватизації житлового фонду Мукачівської КЕЧ, квартира в АДРЕСА_1 зареєстрована на праві спільної сумісної власності.

Не дивлячись на те, що позивач, згідно ст. 1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги, оформити спадщину після смерті своєї дружини  в нотаріальному порядку не може, оскільки в свідоцтві про право власності на житло, яке було видане комісією по приватизації житла, не встановлені їх частки у спільному сумісному майні, а відповідно до п. 224 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину за законом чи за заповітом після смерті одного з учасників спільної сумісної власності лише після виділення часток у спільному сумісному майні.

Згідно ст. 8 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду” квартира була передана подружжю Чех у спільну сумісну власність.

І хоча у свідоцтві про право власності їх частки не визначалась, вони можуть бути тільки рівними, тобто ½ позивача,  та ½ померлої, адже іншої згоди при здійсненні приватизації власнику вони не давали, а за принципами Конституції України  (ст.ст. 21, 24) та  п. 3 ст. 4 Закону „Про власність”, ст. 370 ЦК України вони мають тільки рівні права на квартиру, тому що проживали в ній разом.

З метою можливості оформлення права власності на підставі спадкування з урахуванням того, що на підставі свідоцтва про право власності та витягу з реєстру, виданого Берегівським РБТІ, позивачка з чоловіком на праві спільної сумісної власності до смерті останньої володіли вказаною квартирою, а інших співвласників не було, і не має.    

Тому позивач вважає, що право на спадкування за дружиною має тільки він і просить визначити за ним право власності на вище вказану квартиру за законом, оскільки крім нього інших спадкоємців не має.

Позивач ОСОБА_1. в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, і пояснив, що хоча ніхто крім нього на квартиру не претендує, без

судового рішення оформити право власності неможливо через невиділення часток у їх спільному майні.

Представник відповідача - КЕЧ м. Мукачево на попередній розгляд в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином, тому суд знаходить можливим розглянути справу без його участі, оскільки у справі зібрано достатньо матеріалів про визначення права та взаємовідносини сторін.

Вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, а саме: копію свідоцтва про смерть, свідоцтвом про одруження, ксерокопія свідоцтва про право власності на квартиру, ксерокопія витягу з реєстру прав на нерухомість, суд знаходить позов підлягаючим задоволенню з наступних підстав.

Право власності позивача підтверджено свідоцтвом про право власності на квартиру. Дружина позивача померла, не залишивши заповіту. Спадкоємцем першої черги на спадщину за законом є тільки позивач, який прийняв спадщину. Нотконтора відмовила позивачу в оформленні права спадкування через не виділення часток у їх спільній сумісній власності. Однак рівність часток подружжя у даному разі не викликає сумніву, оскільки вони були рівними учасниками при оформлені свого житла.

З викладеного вбачається, що для оформлення спадщини необхідно визначити частки у спільному сумісному майні. Оскільки згідно ст. 370 ч.2 ЦК України частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

З урахуванням норм сімейного законодавства суд вважає, що кожен з співвласників має рівні частини в квартирі, тобто кожному із співвласників, належить по 1/2 частині квартири в АДРЕСА_1.

Нормами матеріального права, якими суд керується при вирішенні даного позову є: ст.ст. 70, 71 Сімейного кодексу; п. 3 ст. 4 Закону „Про власність”; ст. 8 Закону „Про приватизацію державного житлового фонду ”ст.ст. 328, 357, 368-370, 372 ч.2, 1261 ч.1, 1268 ЦК України.

         Суд, керуючись ст.ст. ст.ст. 10, 11, 158 ч.2, 130 ч.4, 174 ч.4, 209, 214-215, 218 ЦПК,

в и р і ш и в:

         Позов задовольнити.

         Визнати право власності на квартиру в цілому у АДРЕСА_1 за ОСОБА_1.

Заяву  про  апеляційне  оскарження  рішення  суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на  рішення  суду  подається  протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

 Головуючий:                                                                                       Драб В.І.