ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 322
РІШЕННЯ
Іменем України
20.02.2012Справа №5002-32/1400-2011
Господарський суд Автономної республіки Крим у складі судді Барсукової А.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
За позовом – Публічного акціонерного товариства «Крименерго» (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400).
До відповідача - Приватного акціонерного товариства «Білогірський завод будівельних матеріалів» (97600, АР Крим, м. Білогірськ, вул. Індустріальна, 19, ідентифікаційний код 00290819).
За участю третьої особи на боці відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Товариства з обмеженою відповідальністю «Некрасовський кар’єр» (97600, АР Крим, м. Білогірськ, вул. Індустріальна, 19, ідентифікаційний код 36180460).
про стягнення 192 720,98 грн.
За участю представників:
Від позивача – ОСОБА_1, довіреність № 018-Д від 03.01.2012р. у справі.
Від відповідача – ОСОБА_2, довіреність від 01.11.2011р. у справі.
Третьої особи – не з’явився.
Представникам роз'яснено права і обов'язки передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема право відводу судді, відповідно до статті 20 Господарського процесуального України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано.
Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство “Крименерго”, м. Сімферополь, звернулось до Господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідача –Відкритого акціонерного товариства “Білогірський завод будівельних матеріалів”, м. Білогірськ про стягнення 192 720,98 грн. заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що представниками позивача була проведена перевірка дотримання Правил користування електричною енергією відповідачем на належному йому об'єкті. За результатами перевірки встановлено порушення ПКЕЕ шляхом зриву пломби енергопостачальної організації № 0163984 на приводі НТМИ і відключення приводу НТМИ, про що складено відповідний акт. На підставі акта був складений протокол і здійснений перерахунок спожитої, але не врахованої та не сплаченої відповідачем електроенергії. За наслідками перерахунку відповідачеві пред'явлений рахунок на сплату нарахованої вартості недорахованої електричної енергії. Несплата відповідачем рахунку в добровільному порядку стала підставою для звернення позивача із відповідним позовом до суду про стягнення заборгованості.
Рішенням Господарського суду АР Крим від 16.06.2011р. по справі № 5002-11/1400-2011 в позові відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням Господарського суду АР Крим Публічне акціонерне підприємство «Крименерго» звернулось із апеляційною скаргою до Севастопольського апеляційного господарського суду.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.09.2011р. рішення Господарського суду АР Крим від 16.06.2011р. по справі № 5002-11/1400-2011 залишено без змін.
Публічне акціонерне товариство «Крименерго» звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою на вищевказані судові акти.
Постановою Вищого господарського суду України від 05.12.2011р. рішення Господарського суду АР Крим від 16.06.2011р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.09.2011р. по справі № 5002-11/1400-2011 було скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду АР Крим.
Системою автоматичного розподілу справа передана на новий розгляд судді Господарського суду АР Крим Барсуковій А.М. із привласненням справі № 5002-32/1400-2011.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 10.01.2012р. справа прийнята до провадження суддею ГС АР Крим Барсуковою А.М.
23.01.2012 року до канцелярії Господарського суду АР Крим від позивача надійшла заява в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої позивач змінив підставу позову, зазначаючи, що 192 720, 98 грн. є оперативно господарською санкцією.
Так в пункті 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» Вищий Господарський суд України зазначив таке: право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, про що зазначається в протоколі судового засідання. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК.
Передбачені статтею 22 Господарського процесуального кодексу України права можуть бути використані позивачем також під час нового розгляду справи в першій інстанції після скасування рішення і передачі у встановленому порядку справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Якщо розгляд справи здійснюється спочатку, то позивач також вправі змінити підставу або предмет позову до початку повторного розгляду справи по суті.
Отже, суд не вбачає підстав, що перешкоджають позивачеві в даному випадку змінити підстави позову, та вважає за можливе здійснювати розгляд позовних вимог в контексті підстав, змінених у відповідності до вищенаведеної заяви.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з мотивів, викладених у відзиві.
Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ :
Згідно зі статтею 26 Закону України „Про електроенергетику” та пункту 1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту ПКЕЕ), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
Статтею 277 Господарського кодексу України покладено обов’язок на абонентів користуватися енергією з дотриманням правил користування енергією відповідного виду.
Пунктом 2 статті 275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Згідно з частиною 1 ПКЕЕ договір про постачання електричної енергії - домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України.
10.06.2005 року між Публічним акціонерним товариством «Крименерго» (постачальник) (позивач) та Приватним акціонерним товариством «Білогірський завод будівельних матеріалів» (споживач) (відповідач) укладений договір про постачання електричної енергії №1, відповідно до якого постачальник постачає електричну енергію, а споживач оплачує її, а також здійснює інші платежі. ( а.с. 11 т.1).
Пунктом 2 сторони домовились, що під час виконання умов цього договору, а також при вирішенні усіх питань, які не обумовлені цим договором, керуватися діючим законодавством України, у тому числі Законом України "Про електроенергетику" та Правилами користування електричною енергією.
17.06.2010р. представниками позивача була проведена перевірка дотримання Правил користування електричною енергією відповідачем на об'єкті - кар'єр, який розташований за адресою: Білогірський р-н, с. Некрасівка, в ході якої встановлено порушення ПКЕЕ шляхом зриву пломб енергопостачальної організації, № 0163984 на приводі НТМИ і відключення приводу НТМИ, про що складений відповідний акт №107159. ( а.с. 8 т.1).
Акт про порушення Правил користування електричною енергією № 107159 від 17.06.2010р. розглянутий на засіданні комісією відкритого акціонерного товариства "Крименерго", яка прийняла рішення про донарахування відповідачу вартості недоврахованої електричної енергії в сумі 192720,98 грн.. Рішення комісії оформлено протоколом № 5256 від 05.07.2010. Протокол засідання комісії був направлений відповідачеві рекомендованою кореспонденцією. (а.с. 9, 15 т.1).
Пунктом 6.41 Правил встановлено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Пунктом 6.42 Правил передбачено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.
Тобто саме акт порушень є доказом вчинення споживачем порушення певних пунктів Правил користування електричною енергією і саме акт має бути покладений в основу рішення постачальника електричної енергії.
Більш того, сама Методика, за якою відповідачеві здійснено нарахування вартості недооблікованої електричної енергії, передбачає, що обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил користування електричної енергії, розраховується на підставі акту порушень, який складається відповідно до передбаченої Правилами користування електричної енергії процедури.
При цьому суд враховує, що згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У даному випадку таким доказом є акт, оформлений відповідно до вимог Правил користування електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28.
З акту вбачається, що було встановлено порушення позивачем Правил користування електричною енергією, а саме: зрив пломби енергонагляду № 0163984 на приводі НТМИ та відключення приводу НТМИ.
Споживач від підпису акту відмовився, поте акт був отриманий відповідачем, про що свідчить підпис у зворотному повідомленні ( а.с. 16 т.1).
Пунктом 6.40 Правил користування електричною енергією встановлено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N 782/12656.
Згідно пункту 3.3. Правил користування електричною енергією, відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
При цьому, слід зазначити, що згідно пункту 1.2 вказаної вище Методики у разі своєчасного (до виявлення порушення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії) письмового повідомлення споживачем постачальника електричної енергії про пошкодження засобів обліку, пошкодження або зрив пломб Методика не застосовується.
Наведеним пунктом 6.40 ПКЕЕ встановлений певний перелік порушень, за які несе відповідальність споживач, що передбачена цими Правилами, і які мають бути чітко визначені у акті порушень.
З огляду на викладене суд вважає, що акт є належним доказом порушення п.6.40 Правил користування електричної енергії та є підставою для перерахунку позивачу обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті із застосуванням Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією. Відтак, рішення відповідача оформлене протоколом по розгляду актів про порушення ПКЕЕ, про здійснення перерахунку позивачу обсягу недорахованої електричної енергії в сумі 192720,98 грн. за актом №107159 є правомірним.
Згідно з постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 22.11.2006 N 1497 пункт 6.42 Правил доповнено абзацом п'ятим (з подальшими змінами), згідно з яким споживач має право оскаржити в суді рішення комісії з розгляду актів про порушення.
Відповідач не скористався своїм правом оскаржити рішення ВАТ «Крименерго».
Отже, факт виявленого порушення правил користування електричної енергії зафіксований в акті, який являється доказом в розумінні частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 3.31. ПКЕЕ розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації. Пломби з тавром електропередавальної організації мають бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, приводи і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, лінії зв'язку автоматизованих систем обліку та всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку. Підготовка місць для опломбування здійснюється власником електроустановки згідно з переліком, наданим електропередавальною організацією. Перелік місць пломбування може бути розширений за обґрунтованою пропозицією однієї із сторін. У зазначених місцях можуть бути встановлені пломби інших заінтересованих сторін.
Згідно з п. 3.32 Правил користування електричною енергією при пломбуванні оформляється акт про пломбування. У акті про пломбування мають бути зазначені: місце встановлення кожної пломби, сторона, яка її встановила, сторона, відповідальна за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб на них. Акт про пломбування обліку підписується керівниками або уповноваженими особами сторін, які брали участь у пломбуванні обліку.
Нормами пункту 3.33 Правил користування електричною енергією встановлено, що електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на шість місяців має здійснювати контрольний огляд засобу обліку. Технічна перевірка здійснюється електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на три роки. Роботи з контрольного огляду засобу обліку та технічної перевірки розрахункових засобів обліку електричної енергії проводяться у присутності уповноважених представників споживача, а в разі, якщо споживач купує електричну енергію у постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом - додатково в присутності представників постачальника за нерегульованим тарифом та оформляються актом про проведені роботи із зазначенням в акті прізвища уповноваженого представника електропередавальної організації, який проводив роботи, та номера його службового посвідчення, підстави проведення технічної перевірки або контрольного огляду засобу обліку та детального опису результатів обстеження.
Акт-наряд технічної перевірки розрахункових засобів обліку електричної енергії від 10.10.2008р. ( а.с. 24 т.2) містить в собі інформацію про пломбування де зазначено пломбу № 0163984, яка була зірвана, як то зафіксовано в акті про порушення ПКЕЕ.
Передача об’єкту відповідачеві зафіксована в акті приймання-передачі приладів обліку електрообєктів ТОВ «БКУ» на баланс ВАТ «БЗСМ», в якому зазначений Некрасівський кар’єр ( а.с. 23 т.2).
Таким чином, посилання відповідача у відзиві, наданому під час першого розгляду даної справи, а також у відзиві наданому в рамках нового розгляду справи, на те, що НТМИ на Некрасівському кар’єрі ніколи не передавався на його баланс, спростовані документами, залученими до матеріалів справи.
Не можуть бути прийняті до уваги й доводи на неналежність відповідача, з огляду на те, що вищенаведеними доказами підтверджується факт передачі приладів обліку, розташованих на Некрасівському кар’єрі на баланс відповідача, таким чином, у відповідності до вимог діючого законодавства, саме балансоутримувач несе відповідальність за збереження приладів обліку, а отже в даному випадку Приватне акціонерне товариство «Білогірський завод будівельних матеріалів» є належним відповідачем в рамках даного спору.
Відповідно до статті 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.
Частиною 1 статті 236 даного Кодексу встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.
Згідно з частиною 2 вищезазначеної статті перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним.
Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.
У відповідності з Правилами користування електричної енергії, обсяг електричної енергії використаний споживачем, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно, є недовраховоною електричною енергією, яка може бути визначена як збитки - витрати, недоотримана вигода постачальника електричної енергії або електропередавальної організації, яких вони зазнали внаслідок зловмисної чи недбалої діяльності споживача.
Згідно статті 26 Закону України «Про електроенергетику», споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про електроенергетику», правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.
Правопорушеннями в електроенергетиці відповідно до закону є зокрема крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об’єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.
Постановою Верховного суду України від 29.11.2010 по справі №2-15/1783-2009 встановлено, що рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості недоврахованої електричної енергії є саме оперативно-господарською санкцією.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Стосовно заяви позивача щодо стягнення на його користь судових витрат, які складаються із судового збору, оплаченого при подання позовної заяви в розмірі 1 927, 21 грн., при поданні апеляційної скарги в розмірі 963, 61 грн. та при поданні касаційної скарги – 963, 61 грн., а також 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оплата яких була передбачена нормами діючого на час звернення позивача із позовом до суду законодавства, суд вважає за необхідне зазначити таке:
У відповідності до пункту 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» Судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством;
за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.
У відповідності до пункту 14 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 11 жовтня 2010 року N 2 «Про деякі питання практики застосування розділу XII - 2 Господарського процесуального кодексу України» ВГСУ зазначив таке: порядок і розміри справляння судового збору із заяв про перегляд судових рішень, а також повернення сплачених сум судового збору з цих заяв визначено Законом України "Про судовий збір", зокрема, абзацом третім частини першої, пунктом 1 частини другої статті 3, пунктом 11 частини другої статті 4, статтею 5, пунктами 2 і 4 частини першої статті 7 цього Закону. Розподіл зазначених сум між сторонами здійснюється за загальними правилами частин першої - четвертої статті 49 ГПК, а повернення їх у передбачених названим Законом випадках - у порядку, що встановлюється центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики, яким є Міністерство фінансів України.
За таких обставин, судові витрати покладаються на відповідача відповідно до статті 49 господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Білогірський завод будівельних матеріалів» (97600, АР Крим, м. Білогірськ, вул. Індустріальна, 19, ідентифікаційний код 00290819) на користь Публічного акціонерного товариства "Крименерго" (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, 97408, АР Крим, м. Євпаторія, вул.. Л. Українки, 4 ідентифікаційний код 00131400) 192 720, 98 грн. санкції, 4 090, 42 грн. судових витрат.
3. Наказ видати в порядку статтей 116, 117 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Господарського суду АР Крим А.М. Барсукова
У судовому засіданні 20.02.2012 р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення оформлена відповідно до статті 84 Господарського кодексу України та підписана 21.02.2012 р.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України, та набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Барсукова А.М.