ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2011 року   < год:хв > Справа № 2а/0370/2595/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мачульського В.В.,  

при секретарі судового засідання Іванчуку О.В.,

за участю представника відповідача Кузьменко П.П.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Шацькому районі Волинської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Любомльському районі Волинської області про  стягнення невідшкодованих сум витрат на виплату і доставку пенсій, призначених по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та включення цих сум до акту звірки по особових справах потерпілих,  

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Шацькому районі Волинської області (далі – УПФУ в Шацькому районі) звернулося в суд з адміністративним позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Любомльському районі Волинської області  про зобов’язання відповідача включити до актів щомісячної звірки витрати на виплату та доставку пенсій ОСОБА_2 та ОСОБА_3 призначених по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.04.2011 року по 31.08.2011 року включно в сумі 638,70 грн., та стягнення з відповідача вказаної суми витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що УПФУ в Шацькому районі була призначена пенсія по інвалідності у зв’язку з нещасним випадком на виробництві ОСОБА_2 та ОСОБА_4. Каліцтво цим громадянам було заподіяно на підприємствах, розташованих на території Співдружності Незалежних Держав, що підтверджується копіями актів про нещасний випадок форми H-1 та довідкою МСЕК. Позивач в період з 01.04.2011 року по 31.08.2011 року проводив виплату ОСОБА_2 та ОСОБА_3  пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, яка підлягає відшкодуванню відповідачем. Зазначена сума була включена УПФУ в Шацькому районі до актів щомісячних звірок витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за відповідні місяці, однак не була прийнята до заліку відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Любомльському районі, що унеможливило надходження зазначених сум до УПФУ в Шацькому районі.

Позивач свою правову позицію обґрунтував вимогами п.п. «г», «д» п. 1 ст. 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року №1105-ХІV (далі Закон №1105-ХІV) тобто на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань покладено обов’язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті, виплачувати йому або особам, які перебувають на його утримані пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер в наслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та ст. 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», яка визначає, що потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України, при цьому між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки; ст. 24 Закон № 1105-ХІV, яка містить аналогічні норми.

Крім того, позивач посилається на положення Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», які, на думку позивача, передбачають обов’язок відповідача відшкодовувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей шкоду, заподіяну ушкодженням здоров’я, незалежно від сплати страхових платежів.

Просить суд зобов’язати відповідача прийняти до заліку та включити до актів щомісячної звірки витрати на виплату та доставку пенсії по інвалідності в сумі 638,7 грн., яка виплачена ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за період з 01.04.2011 року по 31.08.2011 року включно, та стягнення з відповідача вказаної суми витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності.

В судове засідання позивач не з’явився, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи у відсутності його представника. Позовні вимоги підтримує з підстав викладених в позовній заяві.  

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі, в наданих суду письмових запереченнях та усних поясненнях посилається на те, що визначені позивачем витрати на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань отриманих за межами України не повинні відшкодовуватися Фондом соціального страхування, Пенсійному фонду України. Просить суд залишити адміністративний позов без задоволення.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд  вважає, що  позовні вимоги є підставними та підлягають до часткового задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 ч. 1 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів.

Згідно з ст. 17 ч. 1 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктами владних повноважень щодо його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дії чи бездіяльності.

Судом встановлено, що УПФУ в Шацькому районі була призначена пенсія по інвалідності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 В період  з 01.04.2011 року по 31.08.2011 року позивач проводив щомісяця звірку з відповідачем по особах, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві. Розбіжності виникли по витратах на виплату і доставку пенсії в загальній сумі 638,7 грн., призначеної по інвалідності у зв’язку з нещасним випадком на виробництві, каліцтво яким заподіяно на території Співдружності Незалежних Держав. Вказані фактичні обставини підтверджуються копіями актів щомісячної звірки з 01.04.2011 року по 31.08.2011 року, факт виплати зазначених пенсій громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_3  та розрахунками сум витрат на виплату та доставку пенсій, призначених по інвалідності у зв’язку з нещасним випадком на виробництві.

Відповідно до ст. ст. 8, 10 Закону України “Про пенсійне забезпечення” пенсійне забезпечення громадян здійснюється органами Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд, поряд з іншими надходженнями формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами на заходи соціального страхування. Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України (ст. 81 Закону України “Про пенсійне забезпечення”).

Разом з тим, статтями 21, 28 Закон № 1105-ХІV передбачений обов’язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодувати шкоду, яка заподіяна працівнику внаслідок ушкодження його здоров’я або у випадку його смерті при настанні страхового випадку, виплачуючи йому або особам, що знаходилися на його утриманні, пенсію з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання та пенсію у зв’язку з утратою годувальника, що помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Збір та акумулювання страхових внесків здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відповідно до статті 46 Закон № 1105-ХІV та статей 1, 2 Закону України “Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.

Положення ч. 2 п. 5 ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»встановлює, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального с страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований має право звернутись до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов’язкове державне соціальне страхування –це система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;  медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;  страхування на випадок безробіття.

Пунктом 4 статті 25 вищеназваних Основ, за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відносини, що виникають за зазначеними у ч. 1 ст. 25 «Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» видами працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Відповідно до пункту 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.

Як вбачається з абзацу 7 п. З Закону України від 23.09.1999 року № 1105-ХІV, Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України «Про охорону праці», які ліквідуються.

Тобто, страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території СНД та колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Як вбачається із розрахунку ціни позову суми витрат на виплату та доставку, пенсій призначеної по інвалідності, яка не була включена відповідачем до відшкодування по громадянам  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за період 01.04.2011 року по 31.08.2011 року становить 638,70 грн.

Разом з тим, статтями 21, 28 Закон №1105-ХІV передбачений обов’язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодувати шкоду, яка заподіяна працівнику внаслідок ушкодження його здоров’я або у випадку його смерті при настанні страхового випадку, виплачуючи йому або особам, що знаходилися на його утриманні, пенсію з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання та пенсію у зв’язку з утратою годувальника, що помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Збір та акумулювання страхових внесків здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відповідно до статті 46 Закон №1105-ХІV та статей 1, 2 Закону України “Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.

На виконання приписів вказаного Закону, постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року за № 5-4/4 затверджено «Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання» (надалі – Порядок), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 року за № 376/7697.

Відповідно до пункту 2 Порядку, останній визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат, пов’язаних з виплатою відповідних пенсій та допомоги.

Пунктом 4 Порядку передбачено, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»та інших нормативно-правових актів.

Отже, зазначеною нормою передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодовує виграти, пов’язані з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Отже, вимоги про стягнення з відповідача 638,70 грн., витрат на виплату та доставку пенсій призначених по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за період 01.04.2011 року по 31.08.2011 року включно підлягають до задоволення.

Разом з тим, пунктом 5 Порядку передбачено, що органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.

Пунктом 6 Порядку визначено, що головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі поданих актів узагальнюють і узгоджують Довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою відповідних пенсій, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідно до пункту 7 Порядку, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі вищевказаної Довідки на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Проте, зазначеними нормами не передбачено прядку, відповідно до якого спір з цього питання вирішується між Управлінням Пенсійного фонду України та Відділенням виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на місцях.

Як вбачається з системного аналізу вказаних вище норм, узгодження розбіжностей віднесено до компетенції центральних органів відповідних Фондів, куди щомісячно повинні надсилатись таблиці розбіжностей.

Отже, відшкодування витрат позивача у зв’язку з виплатою пенсій, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення» підлягають відшкодуванню на централізованому рівні, між Пенсійним фондом України та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, а не між його управліннями та відділеннями.

Зважаючи на вищевикладене суд дійшов висновку, що встановлений порядок підписання актів звірки розрахунків розрахований на відсутність спору. Таким чином, позивачем обрано спосіб захисту, який, в даному випадку, не регулює спірних правовідносин, оскільки у разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків, у судовому порядку мають вирішуватися вимоги про стягнення відповідних сум в судовому порядку, а не вимоги про підписання актів звірки чи вчинення відповідних дії по прийняттю до заліку, тому позивачем у даній справі обраний невірний спосіб захисту (відновлення) порушеного права, який не відповідає змісту прав Управління ПФУ щодо відшкодування понесених ним витрат.

Вимога позивача в даній справі про спонукання до вчинення дій, а саме: включення витрат до щомісячних актів щомісячних звірок витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за відповідні місяці, не підлягає до задоволення, оскільки не врегульовує спірних відносин, які виникли в даному випадку.           

Керуючись ст.ст. 11,17,158,160,162,163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Закону України «Про пенсійне забезпечення», Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Любомльському районі Волинської області на користь Управління Пенсійного фонду України в Шацькому районі 638 (шістсот тридцять вісім) гривень 70 (сімдесят)  копійок - витрат на виплату та доставку пенсій призначених по інвалідності в наслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за період 01.04.2011 року по 31.08.2011 року включно.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 14 жовтня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий                                                                                                     

Суддя                                                                                                                   В.В. Мачульський