КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2012 року Справа № 1170/2а-4681/11
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Олерон»
до відповідача: Світловодської об’єднаної державної податкової інспекції
про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до Світловодської об’єднаної державної податкової інспекції з вимогою:
- визнати дії відповідача під час проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Олерон»за результатами якої складено акт від 17.10.2011 року №244/2300/31972697, яким встановлено завищення податкових зобов’язань у сумі 1427296,00 грн., а також завищення податкового кредиту у сумі 1182744,00 грн. та завищення податку на додану вартість на суму 6307,50 грн. протиправними;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення–рішення від 28.10.2011 року №0000962300.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним сформовано податковий кредит на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від ПП «Кас-Капітал», а придбаний товар використаний ТОВ «Олерон»виключно у межах господарської діяльності платника податку, якою є оптова та роздрібна торгівля пальним.
Позивач вказує, що висновки перевірки про відсутність реального характеру операцій та нікчемність правочинів, укладених ТОВ «Олерон»з ПП «Кас-Капітал»не відповідають фактичним обставинам.
Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки позивач включив до податкового кредиту за період з 01.06.2011 по 31.07.2011 р. податок на додану вартість в сумі 6307,50 грн. за взаємовідносинами з ПП «Кас-Капітал», проте, на думку податкового органу, усі операції купівлі-продажу не спричиняють реального настання правових наслідків та є нікчемними.
На підставі ухвали від 26.01.2012 р. подальший розгляд справи проведено в порядку письмового провадження у відповідності до ст.122 КАС України.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 214274, довідки з ЄДР підприємств та організацій України /т. 1 а.с. 31,32/ товариство з обмеженою відповідальністю «Олерон»зареєстроване виконавчим комітетом Світловодської міської ради.
Види діяльності за КВЕД:
- оптова торгівля паливом;
- роздрібна торгівля паливом;
- роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту;
- виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості;
- діяльність автомобільного вантажного транспорту.
Посадовими особами Світловодської ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Олерон»(код ЄДРПОУ –31972697) з питань оподаткування ПДВ по взаємовідносинах з ПП «Кас-Капітал»(код ЄДРПОУ –НОМЕР_1) за червень, липень 2011 року, за результатами якої складено акт від 17.10.2011 року №244/2300/31972697 /т.1, а.с.9-30/.
Перевіркою встановлено наступні порушення:
1) ст.185.1,187.1,188.1 Податкового кодексу України, п.2. ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого завищено суму податкових зобов’язань за період з 01.06.2011 року по 31.07.2011 року на загальну суму ПДВ 1427296,00 грн.;
2) ст.198.2,198.3 Податкового кодексу України, п.2. ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого завищено суму податкового кредиту за період з 01.06.2011 року по 31.07.2011 року на загальну суму ПДВ 1182744,40 грн.;
3) ст.198 Податкового кодексу України завищено податок на додану вартість на загальну суму 6307,50 грн., в тому числі за липень 2011 року 6307,50 грн.
ч.1,5 ст. 203, ч.1 ст.216, ст.228 ЦК України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Олерон»з зазначеними у акті перевірки постачальниками та покупцями.
28.10.2011 року Світловодською ОДПІ винесено податкове повідомлення–рішення №0000962300, яким товариству збільшено суму грошового зобов’язання за платежем: податок на додану вартість на суму 7884,38 грн., в тому числі за основним платежем –6307,50 грн., за штрафними санкціями –1578,88 грн./т.1, а.с. 8/.
Відповідно до акту перевірки встановлено, що за період з 01.06.2011 року по 31.07.2011 року задекларовано податкових зобов’язань по ПДВ в сумі 2229531,00 грн., в тому числі за червень 2011 року на суму 820612,00 грн.; липень 2011 року на суму 1408919,00 грн.
Червень 2011 року:
- ФОП ОСОБА_1 (62111,80 грн.);
- ПП «ВК і К»(17746,91 грн.);
- ТОВ «Світловодське кар’єроуправілння»(14804,50 грн.);
- ПАТ «Криворізьке»(18133,33 грн.);
- ТОВ «ФК «Стоік»(30637,25 грн.);
- ПП «Тріана»(24526,12 грн.);
- КП «Екологія - Н»(2700 грн.).
Липень 2011 року:
- ПАТ «Групова збагачувальна фабрика «Луганська»(ПДВ 18737,29 грн.);
- СУРАТ «Славсант»(ПДВ 38100,57 грн.);
- ПП «ВКФ «Внешторгінвест»(ПДВ 33610,42 грн.);
- ВАТ «Групова збагачувальна фабрика «Білоріченська»(ПДВ 7151,17 грн.);
- ТОВ «Племзавод ім.Літвінова»(ПДВ 48014,50 грн.;
- ТОВ «Світловодське Кар’єроуправління»(ПДВ 14219,00 грн.)
- ФОП ОСОБА_1 (ПДВ 232 035,51 грн.);
- ПП «ВК і К»(ПДВ 27500,67 грн.);
- ПП «Тріана»(ПДВ 34678,08 грн.);
- СТОВ «Корнич»(ПДВ 7291,67 грн.);
- ТОВ «Коломиянафтозбуд»(ПДВ –91435,08 грн.);
- СТОВ «Агрофірма «Зоря»(ПДВ 49056.06 грн.);
- ДП «Агрофірма «Шахтар»ОП «Шахта ім. О.Ф. Засядька»(ПДВ 213228,20 грн.;
- ПАТ «Михайлівське»(ПДВ 23093,70 грн.);
- КП «Екологія-Н «ПДВ 1500,00 грн.)
- ФГ «Донбас-2»(ПДВ 21473,96 грн.);
- ТОВ «ФК «Стоік»(ПДВ 31102,50 грн.);
- ПАТ «Криворізьке»(ПДВ 20041,45 грн.);
- ПП «Термінал-Тк»(ПДВ 28775,67 грн.);
- ФОП ОСОБА_2 (ПДВ 29092,83 грн.);
- ПОСП «Казавчин Агро»(ПДВ 15487,50 грн.);
- СВК «Росія»(ПДВ 24360 грн.).
Крім того, на загальну суму податкових зобов’язань вплинули поставки товару від ТОВ «Олерон»на користь ПП «Кас-Капітал»(ПДВ 246 649,42 грн.)
За результатами перевірки правильності формування ТОВ «Олерон»податкових зобов’язань по ПДВ, спеціалісти Світловодської ОДПІ дійшли висновку, що усі операції купівлі–продажу ТОВ «Олерон»- ПП «Кас–Капітал»не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу постачання до вигодонабувача.
Так, перевіркою було встановлено завищення податкового кредиту в сумі 1182744,00 грн. по операціям з ПП «Кас-Капітал»та взаємовідносинам по операціям з ПП «Компанія «Надежда»та ПП «Тиса-Оіл»в сумі ПДВ 246031,17 грн.
За даними перевірки у формуванні податкового кредиту брали участь податкові накладні ПП «Кас-Капітал»на загальну суму ПДВ 1 182744,40 грн.
Також встановлено, що у формуванні податкового кредиту липня 2011 року у сумі 1407176,00 грн., брали участь податкові накладні від контрагентів ПП «Тиса-Оіл»та ПП «Компанія «Надежда»на суму ПДВ 246031,17 грн.
Перевіряючими зроблено висновок, що під час формування податкового кредиту з ПДВ за червень-липень 2011 року було завищено податковий кредит в розмірі 1182744,00 грн. по операціям з ПП «Кас-Капітал».
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до договоріву № 1 від 01.07.2011 року ТОВ «Олерон»придбало у ПП «Кас-Капітал»дизельне паливо /т.1, а.с. 86-87/.
Згідно видаткових накладних передало позивачу дизельне паливо /т.1, а.с.88-94. 102-138, 179/.
Придбане дизельне пальне оприбутковане ТОВ «Олерон»згідно прибуткових накладних №ПН-0000204 від 30.06.2011 р., № ПН-0000203 від 27.06.2011р., №ПН-0000202 від 23.06.2011 р., №ПН-0000201 від 23.06.2011р., №ПН-0000208 від 21.06.2011р., №ПН-0000205 від 15.06.2011р., №ПН-0000222 від 04.07.2011 р., №ПН-0000261 від 30.07.2011р., №ПН-0000259 від 27.07.2011р., №ПН-0000258 від 26.07.2011р., №ПН-0000247 від 13.07.2011 р., №ПН-0000237 від 11.07.2011 р., №ПН-0000235 від 08.07.2011р., №ПН-0000229 від 05.07.2011р., № ПН-0000260 від 30.07.2011р., №ПН -0000227 від 01.07.2011р., №ПН0000238 від 11.07.2011 р., №ПН-0000257 від 26.07.2011 р., №ПН-0000256 від 25.07.2011р., №ПН-0000255 від 25.07.2011р., №ПН-0000254 від 25.07.2011р., №ПН-0000253 від 15.07.2011р., №ПН-0000252 від 15.07.2011р., №ПН-0000251 від 15.07.2011р., № ПН-000250 від 15.07.2011р., №ПН-0000249 від 14.07.2011р., №ПН-0000248 від 14.07.2011р., №ПН-0000246 від 13.07.2011р., №ПН-0000245 від 13.07.2011р., №ПН-0000244 від 13.07.2011р., №ПН-0000243 від 12.07.2011р., №ПН-0000242 від 12.07.2011р., №ПН-0000241 від11.07.2011р., №ПН-0000240 від 11.07.2011р., №ПН-0000239 від 11.07.2011р., №ПН-0000236 від 08.07.2011р., №ПН-0000234 від 07.07.2011р., №ПН-0000233 від 06.07.2011р., №ПН-0000232 від 05.07.2011р., №ПН-0000231 від 05.07.2011р., №ПН-0000230 від 05.07.2011р., № ПН-0000228 від 04.07.2011р.
Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок ПП «Кас–Капітал»в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками по рахунку ТОВ «Олерон»/т.2, а.с. 70-87/.
Крім того, до суду позивачем надано копії податкових накладних, виписаних ПП «Кас-Капітал»/т.1, ас. 95-101, 139-176/.
Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит –сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов’язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізінгу.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов’язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу.
Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізінгу) є дата фактичного отримання об’єкта фінансового лізінгу таким орендарем.
Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари /послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
З аналізу зазначеної норми суд зазначає, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи –платника податку, що узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в листі від 02.06.2011 р. №742/11/13-11.
Згідно п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об’єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб’єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.
У відповідності до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи-продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.
В силу припису п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
У відповідності до п.201.10 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
З огляду на викладене, суд вважає, що, позивач сформував податковий кредит з операцій по придбанню дизпалива на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому контрагентами у перевіряємому періоді. При цьому ПП «Кас-Капітал»на момент виписки податкових накладних, було зареєстроване платником податку на додану вартість, а тому, відповідно до вимог п. 201.8 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, мало право на нарахування податку на додану вартість та складання податкової накладної.
Як вбачається з матеріалів перевірки та встановлено судом в судовому засіданні, фактичною підставою для зменшення позивачу задекларованого податкового кредиту з операцій по придбанню дизпалива за період з 01.06.2011 р. по 31.07.2011 р. стали висновки Світловодської ОДПІ про вчинення ТОВ «Олерон»правочинів з ПП «Кас-Капітал», які не спрямовані на реальне настання наслідків та про не підтвердження об’єкта оподаткування, мотивуючи свій висновок неможливістю фактичного здійснення ПП «Кас-Капітал», господарських операцій з позивачем через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу.
Суд вважає таку позицію Світловодської ОДПІ безпідставною з огляду на наступне.
Зі змісту реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за період червень–липень 2011 року вбачається, що протягом зазначеного періоду ТОВ «Олерон»одержувало від ПП «Кас-Капітал»й інші податкові накладні на придбання дизпалива, які позивачем також були віднесені до складу податкового кредиту.
При цьому такі господарські операції Світловодською ОДПІ визнано реальними, а віднесення податку на додану вартість до податкового кредиту за ними визнане таким, що здійснене без порушень податкового законодавства.
Окрім цього, Світловодська ОДПІ під час перевірки дійшла висновку про те, що правочини позивача з ПП «Кас-Капітал»є нікчемними, оскільки, на її думку, вчинені без мети настання реальних правових наслідків.
Згідно ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.
У відповідності до ст.228 Цивільного кодексу України, в редакції чинній на момент проведення перевірки, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Згідно п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав.
З системного аналізу вищевказаних норм вбачається той факт, що повноваженнями щодо визнання правочину недійсним із мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), органи податкової служби не наділені, оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому суд вважає, що висновки Світловодської ОДПІ в частині визнання правочинів нікчемними, покладені в основу для визначення податкових зобов’язань позивачеві, вимогам чинного законодавства не відповідають оскільки вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів. Висновок податкового органу про нікчемність правочинів, які на його думку, вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та порушують публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.
Суд вважає, що вказані висновки в акті перевірки не ґрунтуються на нормах Податкового кодексу України, оскільки право на віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, як сплачених, так і нарахованих, виникає за правилами першої події: або фактичної сплати коштів (в т.ч. податку на додану вартість) продавцю в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), або отримання податкової накладної, в якій зазначені суми податку на додану вартість, що засвідчує факти придбання платником податків товару (робіт, послуг).
Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов’язку з перевірки дотримання постачальниками товару вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобов’язань до бюджету. Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що Податковий кодекс України, не ставить в залежність можливість включення до податкового кредиту сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), від їх фактичної сплати до бюджету продавцем товарів (робіт, послуг).
В даному випадку, позивач зміг довести правомірність звернення до суду з позовними вимогами щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення–рішення від 28.10.2011 року №0000962300, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Поряд з цим позовні вимоги позивача щодо визнання дій Світловодської ОДПІ під час проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Олерон»за результатами якої складено акт від 17.10.2011 року №244/2300/31972697, яким встановлено завищення податкових зобов’язань у сумі 1427296,00 грн., а також завищення податкового кредиту у сумі 1182744,00 грн. та завищення податку на додану вартість на суму 6307,50 грн. протиправними задоволенню не підлягають з огляду на наступні обставини.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України, справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною другою статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб’єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
5) спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;
6) спори щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Згідно до ч. 4 ст. 105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про:
1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача–суб’єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;
2) зобов’язання відповідача–суб’єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;
3) зобов’язання відповідача–суб’єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;
4) стягнення з відповідача–суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;
5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;
6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень;
7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить суд, зокрема, визнати дії відповідача час проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Олерон»за результатами якої складено акт від 17.10.2011 року №244/2300/31972697, яким встановлено завищення податкових зобов’язань у сумі 1427296,00 грн., а також завищення податкового кредиту у сумі 1182744,00 грн. та завищення податку на додану вартість на суму 6307,50 грн.
Відповідно до ч. 2 п. 3 Р.І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984 та зареєстрованого в Мін’юсті 12.01.2011 року за №34/18772, акт –це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Згідно п. 1 Р. ІІ даного Порядку, акт (довідка) документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку.
У відповідності до п. 7 Р. ІV Порядку, за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.
Як вбачається з системного аналізу норм Порядку, акт перевірки є лише засобом документування перевірочних дій і не встановлює відповідальності для осіб, які допустили недоліки або порушення, встановлені під час проведення перевірки, а тому не може бути об’єктом оскарження в суді. Об’єктом оскарження є юридичні наслідки, що безпосередньо випливають з результатів перевірки, зокрема, прийняті за її результатами рішення.
З огляду на те, що сам по собі акт перевірки не має для платників податків ніяких наслідків, які настають у зв’язку з прийняттям податковим органом на підставі акту перевірки відповідного рішення, суд вважає, що акти податкових перевірок не можуть бути предметом спору в суді оскільки ці документи не мають обов’язкового характеру, а викладені в них обставини можуть бути лише підставою для застосування керівником податкового органу чи його заступником відповідних заходів, а тому суд вважає, що позовні вимоги в цій частині не відповідають визначеним законом правовим способам захисту порушеного права.
Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а тому суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи із наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту, що узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в листі №1619/10/13-09 від 30.11.2009 року.
З огляду на вищевикладене, аналіз правомірності акту перевірки, як випливає з системного аналізу статей 105, 162, 171 КАС України, може мати місце лише у випадку оскарження нормативно-правових актів, що узгоджується з позицією Верховного Суду України висловленою в постанові від 08.12.2009 р. №09/235.
У відповідності до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 86, 94, 159 –163, 167 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.10.2011 року №0000962300, винесене Світловодською об’єднаною державною податковою інспекцією, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Олерон»збільшено грошове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 6307,50 грн. основного платежу та 1576,88 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Присудити товариству з обмеженою відповідальністю «Олерон», код ЄДРПОУ 31972697 (27502, м. Світловодськ Кіровоградської області, вул. Калініна, 16. кв. 1) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 29,55 грн.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України – з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду підпис О.С. Петренко
Згідно з оригіналом