КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2012 року Справа № 1170/2а-5154/11
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого: судді Петренко О.С.
за участю секретаря судового засідання: Снісар Я.В.
представників:
позивача –ОСОБА_1,
відповідача –Регеші А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_3
до відповідача: Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області
про скасування розпорядження та визнання рішення про відмову в наданні земельної ділянки недійсним, суд –
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області, в якому просить:
- скасувати розпорядження голови РДА від 13.07.2011 року за № 517-р як таке, що являється незаконним та не відповідає фактичним обставинам;
- визнати рішення відповідача від 12.10.2011 року за вих.№ 34-132/2, про відмову в наданні їй земельної ділянки у власність (користування) недійсним;
- зобов'язати відповідача надати їй безоплатно у власність земельну ділянку, загальною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності (землі резервного фонду, в контурі № 279) Подорожненської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області.
Позовні вимоги обґрунтовуються наступними обставинами.
27.09.2011 року позивачка з письмовою заявою звернулась до Світловодської РДА з проханням надати безплатно у власність земельну ділянку, загальною площею 2.00 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності (землі резервного фонду, в контурі №279) Подорожненської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області.
Рішенням Світловодської РДА від 12.10.2011 року за №34-132/2 позивачу у наданні земельної ділянки було відмовлено, на підставі ч.7ст.118 Земельного кодексу України, у зв’язку з невідповідністю місця розташування об’єкта вимогам законів.
При цьому позивач вважає, що відповідачем порушено вимоги ст.ст. 5,7 Закону України «Про звернення громадян».
На час звернення до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає, що їй стало відомо, що на земельну ділянку площею 27 га в контурі №279 надано дозвіл на складання проекту землеустрою для продажу права оренди земельної ділянки на аукціоні розпорядженням голови РДА від 13.07.2011 року за № 517–р.
З даним розпорядженням позивач не погоджується, оскільки вважає, що воно не відповідає вимогам чинного законодавства.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надавши пояснення згідно викладеного у позові.
Представник відповідача в судове засідання прибув та позовні вимоги не визнав в повному обсязі.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи було встановлено наступні обставини.
ОСОБА_3 звернулась із заявою про безоплатну передачу земельної ділянки площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства, із земель в контурі №279 Подорожненської сільської ради Світловодського району /а.с. 7/.
Листом від 12.10.2011 року за вих. № 34-137/2 позивача було повідомлено, що надати земельну ділянку немає можливості, оскільки контур № 279 має загальну площу 63 га, з них 15 га використовується гр. ОСОБА_4, згідно договору оренди; 16 га розпайовано та передано громадянам у власність за рішенням суду; на ділянку площею 27 га надано дозвіл на складання проекту землеустрою для продажу права оренди земельної ділянки площею 27 га ріллі на аукціоні /а.с. 8-9, 66-67/. Крім того, позивачу було запропоновано подати клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з доданими графічними матеріалами, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки на вільну земельну ділянку в контурі № 361 –площа 3,5 га на території В.Андрусіївської сільської ради, яка межує з Подорожненською сільською радою або інші ділянки, що не надані у власність чи користування.
В судовому засіданні встановлено, що ще до звернення позивача з заявою було прийнято рішення про визначення земельної ділянки такою, право на оренду якої буде продано на земельних торгах та видано розпорядження голови від 13.07.2011 року № 517-р. В розпорядженні було визначено, що відводиться єдина земельна ділянка площею 27 га для товарного сільськогосподарського виробництва, вона характеризується власним правовим режимом, який відмінний від правового режиму земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства /а.с. 65/.
Так, заява позивача подана з порушенням вимог, встановлених ст.118 Земельного кодексу України. Якщо земельна ділянка, яку громадянин бажає отримати у власність не була раніше відведена, передбачено попереднє звернення з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення землі. В разі надання дозволу, за замовленням громадянина розробляється проект, після затвердження якого розпорядженням голови районної державної адміністрації вже відведена земельна ділянка може бути передана у власність.
Передача у власність земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства можливо лише за наявності вже відведеної земельної ділянки площею 2.00 га для ведення особистого селянського господарства чи перебувала у користуванні громадянина, що звертається з цією вимогою (ч.1,2 ст.118). Земельна ділянка, яку просить передати у власність громадянка ОСОБА_3 відведена не була та нею не використовувалась.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що правові підстави для передачі земельної ділянки у власність без розробки проекту землеустрою щодо відведення та змін площі земельної ділянки, яка підлягає передачі в оренду відсутні.
Згідно із п. 12 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Статтею 33 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України можуть мати на праві власності та орендувати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Згідно із п. «б»ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Відповідно до п. 7 ст. 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань щодо використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 21 вказаного Закону, місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.
Крім того, п. «а»ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України передбачено, що районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання.
Положеннями ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
В даному випадку позивачем було подано, лише клопотання.
Частина 7 ст. 118 Земельного кодексу України визначає, що районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Згідно ч. 11 ст. 118 Земельного кодексу України у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
З викладених норм законодавства вбачається вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу для виготовлення проекту землеустрою.
В судовому засіданні встановлено, що Світловодська районна державна адміністрація, до компетенції якої належить розгляд питання та прийняття рішення щодо надання дозволу чи відмови у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою на відведення земельної ділянки, у наданні такого дозволу відмовила, через порушення позивачем порядку подання клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об’єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем оскаржувані розпорядження та відмова винесено обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, позов не ґрунтується на вимогах Закону, а тому у його задоволенні необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 86, 159-163, 167 КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України –з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду підпис О.С. Петренко
Згідно з оригіналом