АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.  Чернівці        19  вересня     2006  р.   колегія  суддів  судової  палати  у

кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого                                          Гончарука Г.М.

Суддів                                              Колотила О.О., Рулякова В.І.

За участю прокурора                       Сулятицького І.С.

Та адвоката                                     ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора відділу підтримання обвинувачення в судах прокуратури Чернівецької області Сулятицького І.С. на вирок та постанову Шевченківського районного суду м. Чернівців від 21 липня 2006р.

Цим вироком                         ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1       народження, уродженець та мешканець м.Чернівці, АДРЕСА_1, українець,     громадянин України, одружений, з неповною     середньою освітою, не працюючий, раніше не судимий, засуджений за ст. 122.4.1 КК України на два роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.4 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення цим покаранням, покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Чернівців від 13 червня 2005 року у виді два роки обмеження волі, остаточна міра покарання ОСОБА_2 призначена два роки позбавлення волі.

Зараховано ОСОБА_2. в строк відбуття покарання час його утримання під вартою з 21 листопада 2003 року по 21 липня 2006 року і він у зв»язку з відбуттям покарання звільнений з-під варти в залі судового засідання.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 за завдану злочином моральну шкоду 2000 гривень та на користь Чернівецької обласної клінічної лікарні 279 гривень 52 коп. і лікарні швидкої медичної допомоги 364 гривні 70 коп.

Як зазначено в мотивувальній частині вироку цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 в частині відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди залишено без розгляду.

Згідно з вироком, ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що 20 листопада 2003 року, приблизно о 18 год., рухаючись     по     проспекту

Справа № 11-371/2006           Головуючий у І інстанції Смотрицький В.Г.

Категорія ст. 122 ч.1 КК України.                           Доповідач Колотило О.О.

2

Незалежності в м. Чернівці на автомашині «Mitsubishi Colt» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, став учасником дорожньо-транспортної пригоди з автомашиною «Seat Ibiza» державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яка під керування водія ОСОБА_3 зіткнулась з автомобілем засудженого. Розізлившись, ОСОБА_2 підбіг до автомобіля ОСОБА_3 і відкривши двері наніс йому ногою кілька ударів в обличчя та по тулубу, заподіявши потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Крім цього, дії ОСОБА_2, якими він 20 листопада 2003 року безпосередньо після заподіяння потерпілому ОСОБА_3 умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, спричинив йому ножем ще й легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров»я і які органами досудового слідства кваліфікувались за ст.15-115ч.1 КК України, суд перекваліфікував на ст. 125 ч.2 КК України і провадження за цим законом закрив за відсутністю скарги потерпілого.

В апеляції прокурор Сулятицький І.С. просить вирок суду та постанову про закриття справи за ст. 125 ч.2 КК України скасувати і постановити свій вирок, посилаючись на те, що зібрані у справі та досліджені у судовому засіданні докази свідчать про наявність в діях ОСОБА_2 складу злочину передбаченого ст.ст. 15, 115ч.1 КК України, тому суд не правильно перекваліфікував їх на ст. 125 ч.2 КК України та закрив справу за цим законом.

Також в апеляції зазначено, що призначення ОСОБА_2. судом покарання за ст.122ч.1 КК України є явно несправедливим внаслідок його м»якості і суд неправильно залишив без розгляду цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 в частині заподіяння матеріальної шкоди.

В запереченнях на апеляцію адвокат ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення,  посилаючись на те,  що середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілому були заподіяні засудженим з необережності.

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення адвоката ОСОБА_1, який просив апеляцію відхилити, перевіривши матеріали справи в межах поданої апеляції та обговоривши її доводи, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.

Вина ОСОБА_2 в умисному заподіянні потерпілому ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесного ушкодження як такого, що спричинило тривалий розлад здоров»я, при обставинах наведених у вироці, повністю доведена дослідженими судом доказами і не оспорюються в апеляції.

Що стосується апеляційних вимог про необхідність кваліфікації дій засудженого по факту заподіяння потерпілому ОСОБА_3 легких тілесний ушкоджень за ст. 15, 115 ч.І КК України, то вони не можуть бути задоволені.

Як вбачається з матеріалів справи (т.2, а.с.407-416), вироком Першотравневого -районного суду м.Чернівців від 16 лютого 2006 року ОСОБА_2 за заподіяння потерпілому ОСОБА_3 умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження був засуджений за ст. 122 ч.І КК України на

з

два роки позбавлення волі, а дії його з ст. 15,   115   ч.І   КК   України   були перекваліфіковані на ст. 125 ч.2 КК України.

Вказаний вирок прокурор та потерпілий не оскаржували і-його було скасовано апеляційним судом 18.04.2006 року (т.2, а.с. 449-454) за апеляціями засудженого та його захисника з направленням справи на новий судовий розгляд.

У відповідності до ст.375 КПК України, у разі скасування вироку з направленням справи на новий судовий розгляд, застосування закону про більш тяжкий злочин та посилення покарання допускається тільки у випадку, якщо вирок було скасовано за апеляцією прокурора або потерпілого чи його представника у зв»язку з необхідністю застосування закону про більш тяжкий злочин, або коли при скасуванні вироку визнано необхідним застосувати більш суворе покарання.

Таким чином, оскільки вирок Першотравневого районного суду від 16.02.2006 року було скасовано не з підстав зазначених у ст. 375 КПК України, апеляційний суд не вправі по даній справі вирішувати питання про кваліфікацію дій ОСОБА_2 за законом про більш тяжкий злочин та посилити йому покарання за ст. 122 ч.І КК України.

Разом з тим, апеляційний суд вважає, що апеляція прокурора в частині скасування постанови суду про перекваліфікацію дій засудженого з ст.. 15, 115ч.1 КК України на ст..125ч.2 КК України і закриття справи за цим законом та залишення цивільного позову без розгляду щодо заподіяння матеріальної шкоди підлягає задоволенню, оскільки ці рішення судом прийняті з порушенням вимог чинного законодавства.

Так, за змістом ст.ст. 282, 324 КПК України, суд вправі перекваліфікувати дії підсудного на інший закон тільки вироком, а в судовому засіданні у разі зміни прокурором обвинувачення.

Крім цього, на думку апеляційного суду, дії по заподіянню ОСОБА_2ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень охоплюються ст. 122 ч.І КК України, оскільки, були вчинені безпосередньо після нанесення потерпілому середньої тяжкості тілесного ушкодження, складають один продовжуваний злочин, внаслідок чого додаткової кваліфікації за ст.125ч.2 КК України не потребують.

Як вбачається з протоколу судового засідання (т.2, а.с. 482-487) потерпілий ОСОБА_3 ставив питання про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за ст. 15,115 ч.І КК України.

За таких обставин, висновок суду про відсутність у справі заяви потерпілого про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності є помилковим.

Згідно з п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 02.07.2004 року «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені' права потерпілих від злочинів» цивільний позов може бути залишений судом без розгляду лише у двох випадках:

якщо не з»явився в судове засідання цивільний позивач, а також коли підсудного виправдано за відсутністю в його діях складу злочину.

4

По даній кримінальній справі потерпілий ОСОБА_3 з»явився в судове засідання і підтримував заявлений цивільний позов. Тому прийняте судом рішення про залишення цивільного позову в частині заподіяння матеріальної шкоди без розгляду не ґрунтується на законі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області, -

Ухвалила:

Апеляцію прокурора відділу підтримання державного обвинувачення в судах прокуратури Чернівецької області Сулятицького І.С. задоволити частково.

Вирок Шевченківського районного суду м. Чернівців від 21 липня 2006 року щодо ОСОБА_2 змінити, скасувати його в частині залишення без розгляду цивільного позову потерпілого ОСОБА_3 щодо заподіяння матеріальної шкоди та направити справу на новий судовий розгляд в той же суд в порядку цивільного судочинства.

Постанову Шевченківського районного суду м. Чернівців від 21 липня 2006р. про перекваліфікацію дій ОСОБА_2 з ст. 15, 115ч.1 КК України на ст. 125 ч.2 КК України та закриття кримінальної справи за цим законом за відсутністю скарги потерпілого скасувати.

У зв»язку із скасуванням постанови суду доповнити вирок вказівкою про заподіяння ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_3 20 листопада 2003 року легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров»я.

В решті частині вирок залишити без змін.

Головуючий:                                                              Г.М. Гончарук

Судді:                                                                          О.О. Колотило

В.І. Руляков