копія
Справа №11-62, 2012 року Головуючий в 1-й інстанції Марцинкевич С.А.
Категорія:ч.2 ст.186 КК України Доповідач Ващенко С.Є.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 лютого 2012 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Ващенка С.Є.,
суддів Бондар В.В., Суслова М.І.,
з участю прокурора Гаврилюк І.О.,
потерпілого ОСОБА_1,
його представника ОСОБА_2,
засудженого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 31 жовтня 2011 року,
в с т а н о в и л а:
Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, судимого 05 грудня 2007 року Хмельницьким міськрайонним судом за ч.3 ст.189, ст.69 КК України на 3 роки позбавлення волі,
визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишено попередній –підписку про невиїзд.
Цивільний позов потерпілого задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
За вироком суду 24 травня 2011 року близько 03 год. ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись поблизу зупинки громадського транспорту «Залізничний вокзал», що по вул. Шевченка у м. Хмельницькому, з корисливих мотивів наніс кулаком руки удар ззаду в плече потерпілого ОСОБА_1, від чого останній впав на землю та отримав легкі тілесні ушкодження у вигляді саден шкіри правої половини обличчя, крововиливу м'яких тканин правої навколо-очної ділянки обличчя. Після цього, ОСОБА_3, скориставшись, тим що потерпілий ОСОБА_1 лежав на землі, зірвавши з його шиї золотий ланцюжок вартістю 700 грн. і золотий хрестик вартістю 500 грн. відкрито заволодів ними.
В апеляції засуджений, посилаючись на відповідність призначеного покарання тяжкості злочину та його особі, просить вирок в цій частині змінити, призначивши йому менш суворе покарання і застосувати положення ст.75 КК України. При цьому зазначає, що суд першої інстанції не врахував часткове визнання ним своєї вини, сприяння розкриттю злочину та з’явлення із зізнанням як діяльне каяття, а також того, що він позитивно характеризується за місцем проживання, в дитинстві отримав мозкову травму, що потягла хворобу, яку має і на даний час, що до нього не застосовувався випробувальний термін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення засудженого та його захисника на підтримку апеляції з посиланням на зазначені у ній доводи, потерпілого, його представника, які при розгляді справи покладаються на розсуд суду, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину за вказаних у вироку обставин та кваліфікація його дій за ч.2 ст.186 КК України в апеляції не оспорюються.
Що стосується покарання, то воно призначене ОСОБА_3 з дотриманням вимог ст.65 КК України, у тому числі з урахуванням тяжкості вчинених злочинів, особи винного та обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання.
Зокрема, обставинами, що пом’якшують покарання, суд врахував активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку, тобто й те, на що вказує засуджений в апеляції.
Обставиною, що обтяжує покарання суд визнав вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.
При оцінці особи підсудного суд виходив з того, що ОСОБА_3 свою вину визнав частково, посередньо характеризується, раніше судимий та вчинив новий злочин через невеликий проміжок часу після відбування покарання у виді позбавлення волі.
За таких даних про особу ОСОБА_3 та за наявності вказаної обставини, що обтяжує покарання, суд дійшов правильного висновку про можливість його виправлення тільки в місцях позбавлення волі.
Визнанні ж судом обставини, що пом’якшують покарання, та часткове визнання підсудним вини дають підстави лише для призначення йому мінімального строку покарання, що передбачене ч.2 ст.186 КК України.
Як видно з матеріалів справи, звільнившись 20 квітня 2011 року з місць позбавлення волі ОСОБА_3 вже 24 травня того ж року вчинив новий злочин, до того ж у стані алкогольного сп’яніння. У зв’язку з цим його явка із зізнанням, як і те, що до нього випробувальний термін не застосовувався, не можуть бути визнані достатніми для того, щоб вважати його таким, що може виправитися без відбування покарання, тобто для застосування до нього положень ст.75 КК України.
Доводи апелянта про те, що він позитивно характеризується, в дитинстві отримав черепно-мозкову травму, що потягло хворобу, яку він має й на теперішній час, нічим не підтверджені. Більше того, вони спростовуються наявними у справі саме посередньою його характеристикою та даними документів з медичних закладів про те, що він на обліку у них не перебуває. До того ж, як видно з протоколу судового засідання, суду підсудний про отримання ним будь-яких травм та наявність у нього хвороб не повідомляв.
Отже колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими і підстав для зміни вироку не убачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 31 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_3 залишити без зміни, а його апеляцію - без задоволення.
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області С.Є.Ващенко