Справа №2-20 Головуючий у суді у 1 інстанції - Ярмак

Номер провадження 22-ц/1890/38/12 Суддя-доповідач - Лузан

Категорія - 37

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2012 року                                                                                                     м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Лузан Л. В.,

суддів -  Дубровної  В. В.,  Маслова  В. О.,

за участю секретаря - Чуприни В.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_1

на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 04 жовтня 2011 року

в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_3

про усунення від права спадкування

та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: Конотопська міська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3

про визнання права власності на майно на підставі права у спільній сумісній власності подружжя та в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и л а :

Рішенням суду від 04 жовтня 2011 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права спадкування після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, - відмовлено у зв’язку з  його необґрунтованістю.

Позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 3/4 частин житлового будинку та господарчо-побутових будівель, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, з них визнано право власності на 1/2 частку вказаного будинковолодіння, як частку ОСОБА_2 у спільній сумісній власності подружжя, та на 1/4 частку будинковолодіння - в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Конотопі Сумської області.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені ним судові витрати в розмірі 1797 грн. 51 коп. (одна тисяча сімсот дев’яносто сім грн. 51 коп.).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування рішення суду і постановлення нового рішення  про задоволення її позовних вимог з тих підстав,  що у справі не були доведені обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, що висновки суду не відповідають обставинам справи та що судом були порушені норми матеріального і процесуального права .

Відповідно до ст. 305 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

В судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з’явилася,  надіслала до суду факсом клопотанням про відкладення розгляду справи у зв’язку з тим, що її представник буде приймати участь в судовому засіданні Господарського суду м. Києва. Колегія суддів вважає, що назване клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав. В матеріалах справи є дані про те, що ОСОБА_1 належним чином була повідомлена про день і час судового засідання. ОСОБА_1 не надала суду належних доказів про зайнятість її представника в іншому судовому засіданні, тому у колегії суддів відсутні підстави для визнання поважною причини його неявки в судове засідання.  

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини, які сторонами не оспорюються.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Конотопі Сумської області у віці 69 років померла ОСОБА_4 (а.с. 26).

Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається також із житлового будинку та господарчо-побутових будівель, які розташовані по АДРЕСА_1

За життя ОСОБА_4 заповіт не залишала.

Після смерті ОСОБА_4 спадкоємцями залишилися її діти: донька- ОСОБА_1 та син-  ОСОБА_6 а також її чоловік – відповідач ОСОБА_2.

12 червня 2010 року до Конотопської міської державної нотаріальної контори надійшла заява про прийняття спадщини від чоловіка померлої - ОСОБА_2, на підставі якої була заведена спадкова справа № 379/2010 рік (а.с.51),

04 березня 2011 року надійшла заява про прийняття спадщини від ОСОБА_1, якій рішенням Конотопського міськрайонного суду від 10 січня 2011 року був визначений додатковий строк, до 10 березня 2011 року, для прийняття спадщини за законом після ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року,  (а.с. 71,77).

ОСОБА_6 на час відкриття спадщин не проживав разом із спадкодавцем, із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертався, права на обов’язкову частку у спадщині не має.  

В судовому засіданні також встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 24 листопада 1996 року (а.с. 25). На день смерті їх шлюб розірваний не був.

03 червня 2005 року за договором купівлі-продажу ОСОБА_4 був придбаний житловий будинок АДРЕСА_1 з господарчо-побутовими будівлями, а саме : житловий будтинок А-1, дерев’яний, корисною площею 58,1 кв.м, житловою площею 29,7 кв.м, сарай, літню кухню, огорожу (ас.114).

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, будинок АДРЕСА_1 зареєстрований на праві власності за ОСОБА_4 (ас.115).

24 листопада 2005 року за договором купівлі-продажу ОСОБА_4 купила земельну ділянку пл. 0,1023 га по вул. Ціолковського в м. Конотопі (ас.27).

 Обґрунтовуючи свої позовні вимоги про усунення ОСОБА_2 від права на спадкування за законом, ОСОБА_1 посилалась на положення ч.5 ст. 1224 ЦК України та зазначала про те, що за життя її матері, яка через похилий вік і постійні хвороби була у безпорадному стані, і потребувала сторонньої допомоги, а відповідач ухилявся від її надання.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку по відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.5 ст.1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

З роз’яснень, наданих в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Судом першої інстанції встановлено і цей факт апелянтом не спростовується, що ОСОБА_4 до 14 грудня 2009 року, до того часу як у неї стався інсульт, не була лежачою хворою, каліцтва не мала, виконувала всі роботи по господарству, сама доглядала за собою та не потребувала стороннього догляду. З довідки відділкової лікарні ст. Конотоп вбачається, що ОСОБА_4 перебувала на лікуванні з 14 по ІНФОРМАЦІЯ_1 року з діагнозом «Інсульт, набряк головного мозку, легень» (а.с. 31).

 Таким чином вбачається, що ОСОБА_1 не надала суду доказів на підтвердження своїх доводів про те, що ОСОБА_2 ухилявся від надання допомоги своїй дружині ОСОБА_4, оскільки остання такої не потребувала, так як не знаходилась у безпорадному стані, пов’язаному з похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом. Доводи апеляційної скарги про протилежне є необґрунтованими.

Крім того, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про незаконність рішення суду про визнання за ОСОБА_2 права власності на 3/4 частин спірних житлового будинку та господарчо-побутових будівель, з них - на 1/2 їх частку, як частку ОСОБА_2 у спільній сумісній власності подружжя, та на 1/4 частку - в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Встановлено, що спірні житловий будинок та господарчо-побутові будівлі по АДРЕСА_1 були набуті у 2005 році покійною ОСОБА_4 під час шлюбу з ОСОБА_2, тому відповідно до ст.60 СК України є їх спільною сумісною власністю подружжя.

Керуючись вимогами ст.303 ЦПК України щодо меж розгляду справи апеляційним судом, колегія суддів позбавлена можливості перевірити обґрунтованість доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що названа садиба була куплена її чоловіком на власні кошти і подарована її матері - ОСОБА_4, оскільки названі доводи апеляційної скарги знаходяться за межами заявленого у справі позову.

Колегія суддів вважає, що рішення суду є законним і обґрунтованим, відповідає вимогам матеріального і процесуального права. З підстав, зазначених в апеляційній скарзі, рішення суду не може бути скасоване або змінене.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів –

у  х  в  а  л  и  л  а   :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 04 жовтня 2011 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий -

Судді -