"09" лютого 2012 р.                                                                                       Справа № 2-2490/11       

                                                                                                                                      Справа № 2-337/2012

                                          Р І Ш Е Н Н Я

                                  ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

9 лютого  2012 р.  Вишгородський районний суд Київської області в складі : головуючого –судді Божок С.К.

        при секретарі   - Зелінському Я.І. , Грищенко К.Г.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду  в м. Вишгороді Київської області  цивільну справу за позовом    ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно  в порядку спадкування

                                                  встановив :

Позивачі  звернулися до суду з позовом  про визнання права власності  на спадкове майно за законом, мотивуючи свої вимоги тим, що  після смерті  ІНФОРМАЦІЯ_1. батька ОСОБА_4 залишилося спадкове майно –?  частина  житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1.

Спадщину після смерті батька прийняли  шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном   відповідно  до ст.. 549 ЦК  України ( 1963 р.) . Спадкоємцями  за законом після  смерті  ОСОБА_4 є вони, діти спадкодавця , та відповідач , яка є дружиною  померлого. Спадковий будинок куплений батьками в період шлюбу  в 1977 р. , є спільною сумісною власністю подружжя , зареєстрований на  дружину ОСОБА_3   Виходячи з норм  ст.. 22, 70  КпШС України  долі подружжя  у спільній  сумісній власності подружжя  є рівними.  ?  частина  житлового будинку  з надвірними будівлями , що знаходиться за адресою  АДРЕСА_1  належить померлому ОСОБА_4 як другій половині подружжя.  Спадщину прийняли , але не оформили своїх спадкових прав, оскільки  не визначена  частка батька  в спільному майні подружжя.

У судовому засіданні  позивачі доводи позовної заяви підтримали у повному обсязі та  уточнили позовні вимоги  : просили  визнати за ними права власності  по  1/6 частині  будинку з відповідною частиною  господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1  та  виділяти частку  померлого  ОСОБА_4  у спільній сумісній власності подружжя , визнавши,    що  йому в спільній сумісній власності  подружжя  належала ? частину будинку з відповідною частиною  господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою  АДРЕСА_1  Вишгородського району .

Відповідач   позовні вимоги визнала , підтвердила, що  в період шлюбу  з ОСОБА_4 був куплений житловий будинок з надвірними будівлями , що знаходиться за адресою  АДРЕСА_1.  Спадщину після смерті   чоловіка ОСОБА_4 прийняла шляхом фактичного  вступу в управління та володіння   спадковим майном, на час відкриття спадщини  проживала з ним  та дітьми в одному будинку.     Просила  задовільнити позовні вимоги.

Представник відповідача    не заперечувала проти заявлених позовних вимог.

          Заслухавши  доводи   сторін,  перевіривши їх  письмовими доказами,  суд дійшов  наступного.

          Судом встановлено, що позивачі є дітьми ОСОБА_4

          ОСОБА_4  помер ІНФОРМАЦІЯ_1., актовий запис № 8  від  ІНФОРМАЦІЯ_1.,  що стверджується  Свідоцтвом  про смерть, копія якого знаходиться в матеріалах справи ( а.с. 5 )   

          Відповідно до  ст. 525 ЦК України ( в редакції 1963 р. )  часом відкриття спадщини  визнається день смерті  спадкодавця, а при оголошенні його померлим –день, визначений в статті  21 цього Кодексу.  

Після смерті ОСОБА_4   відкрилася спадщина за законом  на ? частину   житлового будинку   з  надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1    Вишгородського району Київської області, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 18 квітня 1970 р.  був укладений шлюб між  ОСОБА_4 та  ОСОБА_5  відповідно до свідоцтва  про одруження  ( а.с. 11 ).

В період шлюбу 24.03.1977 р. подружжя ОСОБА_4   купили житловий будинок з надвірними будівлями , що знаходиться за адресою  АДРЕСА_1.( а.с. 10 ).

Відповідно до ст. 22 КпШС України  ( в редакції  1963 р. )   майно , набуте подружжям  в період  шлюбу,  є їх спільною сумісною власністю .  Стаття 28  КпШС України  ( в редакції 1963 р. )  зазначає, що долі подружжя визнаються рівними.

Суд дійшов висновку про те, що куплене домоволодіння  в АДРЕСА_1  є об”єктом права  спільної сумісної власності  подружжя  ОСОБА_4 .   І ОСОБА_4 належить право  власності на ? частину даного домоволодіння , як другій половині подружжя.   

Стаття 1218 ЦК України зазначає, що до складу спадщини  входять усі права та обов”язки , що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.  

Суд дійшов висновку про те, що на момент відкриття спадщини ОСОБА_4  належало права власності на ?  частину житлового будинку  з   надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться  за адресою АДРЕСА_1   і це право не  припинилося  внаслідок його  смерті  і має входити до складу спадщини.  

Спадкоємцями за законом першої черги  є позивачі –діти померлого ОСОБА_4 та відповідач , яка була дружиною померлого ОСОБА_4 на момент відкриття спадщини.  

Інших спадкоємців ні за законом ні за заповітом  не має.

Позивачі та відповідач   прийняли спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_4 шляхом фактичного вступу в управління та володіння  спадковим майном : на момент відкриття спадщини  після смерті ОСОБА_4  разом із спадкодавцем   проживали ,  позивачі були неповнолітніми дітьми. Протягом шестимісячного строку з часу відкриття спадщини не зверталися до нотаріальної контори з заявою про  відмову про прийняття спадщини. Проте, не оформили своїх спадкових прав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги в частині визнання права власності  в порядку спадкування  підлягають задоволенню : за позивачами має бути визнано право власності на спадкове майно за законом по 1/6 частині   житлового будинку  з  надвірними  будівлями та спорудами,  що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 за кожним  ( ?  : 3 = 1/6 ).

Позивачі  просять виділяти частку  померлого  ОСОБА_4  у спільній сумісній власності подружжя , визнавши,    що  йому в спільній сумісній власності  подружжя  належала ? частину будинку з відповідною частиною  господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою  АДРЕСА_1 .

Проте, ОСОБА_4 за життя  про своє порушене право не заявляв, не  звертався до суду   за захистом  свого особистого  майнового права та інтересу.  Цивільна  правоздатність ОСОБА_4 припинилася  у момент його смерті.  Суд вважає, що заявлена позовна вимоги є безпідставною та не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 3, 10, 11,  60, 61, 212, 213, 215 ЦПК України, статтями 548 ,

549  ЦК України ( в редакції  1960 р. )  , суд

                                                        Вирішив:

          Позовні  вимоги задовольнити  частково .

          Визнати за  ОСОБА_1 право власності  на  1/6 частину  житлового будинку  з відповідною частиною  господарських   будівель, що знаходиться за адресою  АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті  ІНФОРМАЦІЯ_1  ОСОБА_4.

Визнати за  ОСОБА_2  право власності  на  1/6 частину  житлового будинку  з відповідною частиною  господарських   будівель, що знаходиться за адресою  АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті  ІНФОРМАЦІЯ_1  ОСОБА_4.

          В іншій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти  днів з дня його проголошення до  Апеляційного суду Київської області  через Вишгородський районний суд Київської області.

          Суддя