Справа № 22-8611 2006 Суддя по першій інстанції Кут*я С.Д.
Категорія - 41 Доповідач: суддя - Постолова В.Г.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2006 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі головуючого: судді Новосядлої В.М. суддів: Постолової В.Г., Троценко Л.І. при секретарі Миснянко М.П. з участю прокурора Демидової М.В., представника відповідача Зубової О.Д.
розглянувши у відкритому судовому у засіданні у приміщенні апеляційного суду у місті Донецьку апеляційну скаргу прокурора міста Донецька на ухвалу судді Ворошилівського районного суду м. Донецька від 26 червня 2006 року у справі за позовом прокурора м. Донецька в інтересах ОСОБА_1 до Акціонерного товариства закритого типу „ДОТІ" про стягнення заборгованості по заробітній платі,
ВСТАНОВИВ :
20 червня 2006 року до Ворошилівського районного суду м. Донецька надійшла позовна заява прокурора м. Донецька в інтересах ОСОБА_1 до Акціонерного товариства закритого типу „ДОТІ" про стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 2808грн.92 коп.
У позовній заяві в обґрунтування подання позову в інтересах вказаної особи прокурор посилався на ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру" і вказував, що ОСОБА_1 не має матеріальної можливості звернутися за кваліфікованою допомогою до юриста.
Ухвалою судді цього суду від 26 червня 2006 року вказану позовну заяву повернено позивачу на підставі п.З ч.З ст.121 ЦПК України.
У апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу, вказуючи, що висновки судді є необгрунтованими, а ухвала прийнята незаконно.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора та представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, а ухвала судді суду першої інстанції скасуванню з таких підстав.
Постановлюючи ухвалу про повернення позовної заяви прокурору, суддя виходив з того, що не підлягають оплаті при зверненні до суду позовні вимоги про стягнення заробітної плати . Крім того, позивачі звільняються від сплати державного мита. Посилаючись на ці обставини, суддя зробив правовий висновок, що матеріальне становище у даному випадку не може впливати на захист порушених трудових прав і не є підставою представництва в суді інтересів особи прокурором.
Проте з такими висновками погодитись не можна, оскільки вони не грунтуються на законі і не відповідають обставинам справи.
Стаття 121 Конституції України, стосовно судочинства, в якості одного із завдань прокуратури передбачає представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Частиною першою статті ст.45 ЦПК України передбачено, що прокурор може звертатись до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб та брати участь у цих справах.
Відповідно до ч.1 ст.45 ЦПК України прокурор здійснює у суді представництво інтересів громадянина в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії цивільного процесу.
Стаття 34 Закону України „ Про прокуратуру" зазначає, що прокурор, який бере участь у розгляді справ у суді, додержуючись принципу незалежності суддів та підкорення їх тільки закону, сприяє виконанню вимог закону про всебічний, повний і об'єктивний розгляд справ і постановленню законних і обґрунтованих судових рішень.
Відповідно до ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру" підставою представництва у суді інтересів громадянина є неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права, або реалізувати процесуальні повноваження.
Згідно змісту ч.З вказаної статті формами представництва є : 1) звернення до суду із заявою про захист прав, свобод та інтересів інших осіб; 2) участь у розгляді справ, відкритих як за заявою прокурора, такі інших осіб.
Підставами участі прокурора у цивільному судочинстві є його ініціатива, у випадках, визначених законом та за ініціативою суду теж у випадках, визначених законом.
Крім того, прокурор самостійно визначає підстави для представництва інтересів громадян у судах та форму цього представництва.
З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що прокурор у відповідності з вимогами чинного законодавства звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 , який дійсно через свій матеріальний стан не мав можливості самостійно захистити порушене право на отримання заробітної плати шляхом звернення до суду з позовом.
Посилання судді на те, що особа за таким позовом звільняється від сплати судового збору, не спростовує доводів прокурора щодо матеріального становища цієї особи, через який вона не спроможна захистити свої трудові права.
За таких обставин апеляційний суд вважає, що ухвала судді про повернення позовної заяви прокурору є незаконною і підлягає скасуванню, з направленням позовної заяви до суду першої інстанції для вирішення питання про її прийняття.
Керуючись ст.ст, ст.307, п.З ст.312, 315 ЦПК України, апеляційний суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу прокурора м. Донецька задовольнити. Ухвалу судді Ворошиловського районного суду м. Донецька від 26 червня 2006 року у справі за позовом прокурора м. Донецька в інтересах ОСОБА_1 до Акціонерного товариства закритого типу „ДОТІ" про стягнення заборгованості по заробітній платі скасувати, позовну заяву направити в той же суд для вирішення питання про її прийняття.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.