Справа №  1-127/11

провадження № 1/1604/3/2012

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

06.02.2012 рокум. Глобине

Глобинський  районний суд  Полтавської області у складі :    

головуючого - судді Павлійчук А. В,,

при секретарі –Волошенко С. Я.,

з участю прокурора -  Стіхіна А.М.

захисника –адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине кримінальну справу про обвинувачення :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Велика Багачка Полтавської області, українця, громадянина України, не одруженого, освіта вища, не працюючого, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, інвалід 1 групи, не судимий,

у вчиненні злочину,  передбаченого ч.2 ст. 367   КК України,

В С Т А Н О В И В :

08.10.2007 року на адресу прокуратури Глобинського району Полтавської області надійшло звернення сільського голови с. Манжелія Глобинського району Полтавської області ОСОБА_17 про вчинення злочину службовими особами ВДВС Глобинського РУЮ в Полтавській області під час реалізації незавершеного будівництва будинку культури (будівельних матеріалів) по вул. Леніна,16.

Досудовим слідством встановлено, що 3 листопада 2006 року в процесі примусового виконання рішень судів про стягнення заборгованості з ТОВ «Агрофірма «Манжелія»на користь управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі державним виконавцем Глобинського РУЮ в Полтавській області ОСОБА_2 описано незавершене будівництво будинку культури (будівельні матеріали), як майно товариства, і в подальшому передано на реалізацію шляхом проведення прилюдних торгів спеціалізованою організацією–Полтавським аукціонним центром Державної акціонерної компанії «Національна мережа аукціонних торгів».

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство»об’єкти соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств –правонаступників, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності.

Відповідно до цієї норми та рішення сесії Манжелівської сільської ради від 11.01.2002 року будинок культури (будівельні матеріали) є комунальною власністю і належить на праві власності територіальній громаді с. Манжелія, а не ТОВ «Агрофірма «Манжелія»створеному в червні 2002 року. Саме не отримавши жодних доказів про те, що власником будинку культури (будівельних матеріалів) є ТОВ «Агрофірма «Манжелія», а також не перевіривши дану інформацію ОСОБА_2 –описав вище вказаний об’єкт.

Також в порушення вимог ст. 64 Закону України «Про виконавче провадження», ст.. 96, 181 ЦК України, реалізація на аукціоні майна, яке не належало на праві власності боржнику, та відповідно не підлягало відлученню - спричинило тяжкі наслідки громадським інтересам, завдавши збитків територіальній громаді Манжеліївської сільської ради на суму 190400 грн.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 367 ч.2 КК України не визнав повністю пояснивши, що  у 2006 році підчас виконання своїх обов’язків як державного виконавця здійснював опис майна ТОВ «Агрофірма «Манжелія», під час спілкування з керівництвом товариства йому було запропоновано описати на його власний вибір –незавершене будівництво будинку культури, церкву і газопровід. На підтвердження належності майна товариству, йому надали довідку, що незавершене будівництво будинку культури перебуває на балансі ТОВ «Агрофірма «Манжелія». Крім того він робив запит до органів статистики, які підтвердили, що за незавершене будівництво будинку культури звітувало лише ТОВ «Агрофірма «Манжелія», інші документи на той час, які б підтверджували належність майна не потрібно було перевіряти. Відповідно до цього був зроблений опис незавершеного будівництва будинку культури, як майна ТОВ «Агрофірми «Манжелія»і передано для подальшої його реалізації відповідно до законодавства України.

Крім того, неодноразові службові перевірки в його діях як державного службовця –порушень не знайшли.

Не дивлячись на невизнання ОСОБА_2 своєї вини у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, його вина підтверджується іншими доказами, зібраними в ході досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні в їх сукупності.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він працював в ДВС Глобинського РУЮ з 16.01.2001 року по 07.09.2010 року. Звільнений з роботи у зв’язку з досягненням пенсійного віку. Щодо стягнення з ТОВ «Агрофірма «Манжелія», то в ОСОБА_2, як державного виконавця перебувало зведене виконавче провадження. Стягнення з ТОВ «Агрофірма «Манжелія»перебувало на контролі в Департаменті ДВС. У державного виконавця ОСОБА_2. стояло завдання провести опис майна для погашення заборгованості до Пенсійного фонду. ОСОБА_2 в межах своєї компетенції провів опис та арешт майна незавершеного будівництва будинку культури, опис цього майно було проведено 03.11.2006 року, була призначена експертиза по оцінці цього майна. В серпні 2007 року документи були направлені для проведення тендеру по визначенню торгівельної організації для реалізації майна.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що він працював головою правління колгоспу ім. Калініна с. Манжелія з 1989 року, рішенням загальних зборів колгоспників приблизно в 1991 році було вирішено побудувати за рахунок коштів колгоспу будинок культури. З цього ж року будувався будинок культури підрядниками Глобинською ПМК –3, Полтавським облагробудом, Кременчуцький нафтобуд, а також колгосп наймав господарським способом приватні бригади із Закарпатської області. Це будівництво на праві власності належало на той час колгоспу імені Калініна, але окрім коштів колгоспників, до будівництва залучались кошти із обласного бюджету. Будівництво було завершене приблизно на 80% до 1995 року. В цей час колгосп перший по Україні розпочав реформування згідно рекомендацій Кабінету Міністрів України та Указів Президента України ОСОБА_18, а відсутність оборотних коштів не дозволила правонаступнику колгоспу Калініна –КСП ім. Шевченка добудувати цей об’єкт.  Облдержадміністрація та Президент України ОСОБА_18. обіцяли допомогти в добудові об’єкта, щоб завершити повністю будівництво у 1999 році. Після неодноразових поїздок до Адміністрації  Президента та Облдержадміністрації, зрозумів, що повністю завершити будівництво будинку культури с. Манжелія не має можливості, тому вирішив відповідно до Указів Президента України передати всі об’єкти соцкультпобуту, в тому числі і незавершене будівництво будинку культури на баланс Манжеліївської сільської ради в комунальну власність. З цією метою, як засновник та власник ПАФ «Манжелія»звернувся з листом до сесії ради про прийняття об’єктів соцкультпобуту, в тому числі і незавершене будівництво будинку культури. Рішенням 12 сесії Манжеліївської сільської ради 23 скликання від 10.11.2000 року було вирішено прийняти на баланс ради незавершене будівництво будинку культури серед інших об’єктів соцкультпобуту. Прийняття на баланс сільської ради було скандальним оскільки виконком ради пояснював неможливість виконати рішення сесії ради відсутністю бюджетних коштів для проведення експертизи вартості об’єкта. Після того, як дізнався, що незавершене будівництво будинку культури так і залишилось неприйнятим на баланс ради, тоді повторно звернувся 20.12.2001 року з листом до сесії ради з проханням прийняти на баланс сільської ради незавершене будівництво будинку культури в с. Манжелія. Акт приймання-передачі від 11 січня 2002 року з його боку був підписаний в цю саму дату та завірений печаткою ПАФ Манжелія і переданий у Манжеліївську сільську раду. Коли провадилась зміна директора ТОВ «Агрофірма «Манжелія»то він передавав своєму наступнику ОСОБА_7 по акту приймання –передачі печатку, а бухгалтерські документи товариства по цьому акту не передавались, оскільки головний бухгалтер ОСОБА_19. продовжувала працювати.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що вона працює в Манжеліївській сільській раді з 1998 року сільським головою. На території Манжеліївської сільської ради діяло базове господарство - колективне сільськогосподарське підприємство імені  Шевченка, земельна ділянка під будівництво будинку культури в с. Манжелія виділялася Глобинською районною Радою народних депутатів Полтавської області рішення від 17 серпня  1983 року № 243. Будівництво будинку культури розпочало КСП ім. Шевченка в 1990-х роках за кошти членів господарства та з залученням державних коштів обласного та державного бюджетів. Через початок реформування КСП будівництво цього об’єкту припинили, будинок культури залишився у стані незавершеного будівництва. При реформуванні КСП імені Шевченка об’єкта соціальної інфраструктури не розпайовувалися в тому числі і незавершене будівництво будинку культури,  згідно законодавства України підлягало безоплатній передачі в комунальну власність територіальної громади. Про прийняття у власність незавершеного будівництва будинку культури розглядалося на сесіях Манжеліївської сільської ради неодноразово і було прийняте рішення 17 сесією 23 скликання від 11 січня 2002 року «Про прийняття у власність незавершеного будівництва будинку культури в с. Манжелія вул. Леніна,16». Згідно рішення сесії на баланс сільської ради поставити, без експертної оцінки незавершене будівництво неможливо, в сільській раді коштів не було, а агрофірма «Манжелія»за свої кошти виготовити не бажала. Манжеліївській сільській раді була передана проектно-кошторисна документація та підписаний акт приймання-передачі. Про незаконний продаж будинку культури в с. Манжелія працівниками Глобинської виконавчої служби, дізналася від покупця гр. ОСОБА_9 5 жовтня 2007 року, до цього дня Глобинська виконавча служба жодного разу не повідомляла про хід виконавчого провадження відносно ТОВ «Агрофірма «Манжелія».  При оскарженні дій ВДВС Глобинського РУЮ щодо визнання прилюдних торгів не дійсними в Глобинському районному суді Полтавської області, позов Манжеліївської сільської ради був задоволений, акціонерні торги, які були проведені 23.09.2007 року Полтавським акціонерним центром Державної акціонерної компанії «Національна мережа аукціонних центрів»по реалізації незавершеного будівництва будинку культури в с. Манжелія, також визнано недійсними протокол прилюдних (аукціонних) торгів № 1 від 24.09.2007 року та акт державного виконавця ВДВС Глобинського РУЮ від 04.10. 2007 року про реалізацію незавершеного будівництва Будинку культури, розташованого по вул. Леніна,16 с. Манжелія Глобинського району Полтавської області. Це рішення підтверджене Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 01.04.2009 року та Ухвалою Верховного суду України від 12.08.2009 року.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_10 пояснила, що вона працює бухгалтером Манжеліївської сільської ради з 10 листопада 2000 року, відповідно до рішення сільської ради та на підставі постанови КМУ від 29.04.2000 року  № 747 «Про безоплатне передачу об’єктів соцкультпобуту»від ПАФ «Манжелія»у комунальну власність сільській раді було вирішено прийняти на баланс об’єкти соцкультпобуту в тому числі і будинок культури в с. Манжелія. Оскільки в акті приймання –передачі від 11.01.2001 року від директора ПАФ «Манжелія»Магди до Манжеліївської сільської ради не було зазначено вартість даної будівлі, необхідна  була експертна оцінка. На баланс сільської ради недобудовану будівлю будинку культури було прийнято у жовтні 2007 року.

ОСОБА_8, пояснила, що вона працювала головним бухгалтером підприємств-правонаступників колгоспу імені Калініна та КСП імені (Левченка З 1995 року до 2003 року, тобто у ПАФ «Манжелія»і ТОВ «Агрофірма «Манжелія». Коли вона прийшла працювати, у 1995 році, велось досить інтенсивне будівництво, в тому числі і сільського будинку культури. Всі об’єкти соцкультпобуту, в тому числі і будівництво сільського будинку культури було на балансі в агрофірмі.  Відповідно до Указів Президента України, десь у 2000 році, виникло питання про необхідність передачі у комунальну власність всіх об’єктів соцкультпобуту, в тому числі незавершене будівництво будинку культури. Відповідно до рішення Манжеліївської сільської ради від 10.11.2000 року було вирішено зобов’язати ПАФ «Манжелію»передати об’єкти соцкультпобуту у місячний термін на баланс сільської ради, а бухгалтеру ради відповідно прийняти це майно на баланс ради. Їй не відомо чому до 2007 року цей об’єкт не був поставлений на баланс ради. При зміні директора ТОВ «Агрофірма «Манжелія»ОСОБА_5 на ОСОБА_7, вона залишалась працювати ще десь півроку на посаді головного бухгалтера. Коли звільнялась документи стосовно незавершеного будівництва будинку культури по акту приймання –передачі не передавала. Про те, що незавершене будівництво будинку культури повинно передатися на баланс Манжеліївської сільської ради як власнику нікому із нового керівництва ТОВ «Агрофірми «Манжелія»не повідомляла.

В судовому засіданні ОСОБА_11 пояснила, що вона працює землевпорядником Манжеліївської сільської ради з 1994 року. При реформуванні КСП ім. Шевченка об’єкти соцкультпобуту не розпайовувались, в тому числі і незавершене будівництво будинку культури, оскільки він, відповідно до законодавства України, підлягав безоплатній передачі в комунальну власність територіальній громаді. Рішенням сільської ради від 11.01.2002 року було прийнято від ПАФ «Манжелія»у власність територіальної громади незавершене будівництво будинку культури в с. Манжелія.  Незавершене будівництво будинку культури не перебувало на балансі Манжеліївської сільської ради до жовтня 2007 року у зв’язку з відсутністю експретної оцінки цього майна.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засідання пояснила, що вона працює секретарем Манжеліївської сільської ради з 1994 року і по даний час. Рішенням 12 сесії 23 скликання Манжеліївської сільської ради від 10.11.2000 року «Про безоплатну передачу об’єктів соцкультпобуту ПАФ «Манжелія»у комунальну власність сільської ради було прийнято на баланс об’єкти культури, однак фактично незавешене будівництво будинку культури на баланс сільської ради не було прийнято, оскільки були відсутні необхідні документи по бухгалтерії. 11січня 2001 року на 17 сесії 23 скликання було прийнято у власність територіальної громади с. Манжелія незавершене будівництво будинку культури згідно клопотання ПАФ «Манжелія». Депутати за це рішення проголосували одноголосно. Про продаж незавршеного будівництва будинку культури дізналась в жовтні 2007 року, про те що він буде продаватися з питаннями до сільської ради ніхто не звертався.

ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що вона з 01.10.2004 року по 12.05.2008 рік працювала головним бухгалтером  в ТОВ «Агрофірма «Манжелія». На балансі товариства обліковувалось незавершене будівництво будинку культури відповідно до головної книги, яка перебувала в електронному варіанті. Про передачу незавершеного будівництва будинку культури у власність територіальної громади Манжеліївській сільській раді їй не було відомо. Відповідно до відомостей балансу і видавались довідки про належність незавершеного будівництва будинку культури, оскільки це майно рахувалось за ТОВ «Агрофірмою «Манжелія»і відповідно до цих відомостей складались звіти, які подавались до державних статистичних органів.

В судовому засіданні ОСОБА_14 пояснив, що він працював на посаді директора ТОВ «Агрофірма «Манжелія»з серпня 2006 року по 2009 рік. На час здійснення опису майна  на виконання рішень судів по стягненню боргів з товариства, незавершене будівництво будинку культури значилось на балансі підприємства у розділі «необоротні активи». Оскільки вказане майно обліковувалось на балансі товариства, то вважалось, що йому і належить. Оскільки ця будівля перебувала в якості незавершеного будівництва, то в БТІ Агрофірмою і не реєструвалася. Залишкова вартість визначалась по бухгалтерському балансу. Про передачу незавершеного будівництва будинку культури у власність Манжеліївській сільській раді відповідно до її рішень ще у 2000-2002 роках, та про існування акту приймання –передачі від 11.01.2002 року -  йому нічого не було відомо. На балансі ТОВ «Агрофірма «Манжелія»незавершене будівництво будинку культури числилось постійно, до моменту його реалізації восени 2007 року.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснила, що вона була депутатом Манжеліївської сільської ради з 1998 року по 2006 рік. Приймала участь в усіх засіданнях сесій Манжеліївської сільської ради, а також і на тих, в яких вирішувалось питання про передачу на баланс сільській раді незавершеного будівництва будинку культури. Однак на баланс не був поставлений, оскільки не знали його вартості.

Вина ОСОБА_16 підтверджується також наступними доказами, зібраними в ході досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні в їх сукупності:

- Актом приймання –передачі від 11 січня 2002 року.

( а.с.  36 т.1)

          - Рішенням Манжелівської сільської ради від 11 січня 2002 року.

( а.с. 39 т.1 )

- Актом опису й арешту майна державним виконавцем ОСОБА_2

( а.с. 59 т.1 )

          -   Актом від 04.10.2007 року.

( а.с. 79 т.1 )

-  Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 14.11.2008 року.

   (а.с. 225 т.3)

- Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 01.04.2009 року.

( а.с. 194 т.3 )

- Ухвалою Верховного суду України від 12.08.2009 року.

( а.с. 198 т.3 )

ОСОБА_2 при здійсненні виконавчих дій по опису майна на виконання судових рішень в підтвердження належності незавершеного будівництва будинку культури від ТОВ «Агрофірма «Манжелія»отримав довідку такого змісту: «Незавершене будівництво будинку культури на 400 місць рахується за ТОВ «Агрофірма «Манжелія». При цьому правовстановлюючі документи, які б підтверджували, що дане товариство є власником цього об’єкту ним не надавались і державний виконавець такого документу не вимагав.

Матеріалами справи підтверджується, зокрема Балансом товариства Форма –1 за 2001 –2007 роки, що вказаний об’єкт значився в основних засобах в розділі «необоротні активи»як незавершене будівництво, код рядка «020». Як наслідок, це майно було реалізоване з аукціону, в той час як згідно законодавства України, це майно повинно було обліковуватись на позабалансових рахунках як орендоване та передано на баланс сільської ради.

Перебування майна на балансі товариства не є належним доказом того, що балансоутримувач є його власником.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що незавершене будівництво будинку культури с. Манжелія незаконно обліковувалось на балансі ТОВ «Агрофірма «Манжелія».

Дослідивши та перевіривши в судовому засіданні зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_2  у вчиненні службової недбалості, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки, за обставин викладених вище, знайшла своє підтвердження і доведена повністю.

Органами досудового слідства правильно кваліфіковано дії підсудного        ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 367 КК України як службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.

Призначаючи підсудному ОСОБА_2 покарання суд виходить із вимог ст. 65 КК України, при цьому враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, спосіб та мотиви вчиненого злочину, обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання.

Відповідно до ст. 66 КК України обставин справи, що пом’якшують покарання ОСОБА_2 в ході судового слідства не встановлено.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, обтяжуючою покарання ОСОБА_2 в ході судового слідства не встановлено.

Враховуючи, що підсудній ОСОБА_2 вчинив злочин середньої тяжкості, вперше притягується до кримінальної відповідальності (т.4 а. с. 181), Глобинська міська рада компрометуючих матеріалів не має ( т.4 а. с. 179),  суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання, тому на підставі ст. 75 КК України, слід прийняти рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до п. 3 ст. 12 КК України, злочин, передбачений ч. 2 ст. 367 КК України, є злочином середньої тяжкості, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п’яти років, і згідно ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину середньої тяжкості, минуло п’ять років.

Згідно ст. 11-1 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є обов’язковим, за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 49 КК України.

Підстав для зупинення чи переривання перебігу строків давності притягнення до кримінальності відповідальності по справі не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ст. 49 КК України, так як, підсудній скоїв злочин передбачений ч.2 ст. 367 КК України  03.11.2006 року, який є злочином середньої тяжкості та з дня його вчинення минуло значно більше п’яти  років, а справу провадженням закрити.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, ст. ст. 49,74 КК України,

З А С У Д И В  :

ОСОБА_2 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України і призначити йому покарання  у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком 1 (один) рік без сплати штрафу.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням строком на один рік.          

На підставі ст. 49, 74 ч. 5 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання у зв’язку із закінченням строку давності.

Запобіжний захід, –підписку про невиїзд - скасувати.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя   А. В. Павлійчук