Справа № 2-а-140/11                                П О С Т А Н О В А

                       І М Е Н Е М  У К Р АЇ Н И     

06.04.2011 року.

         Суддя  Рахівського районного суду Закарпатської області   Тулик І.І.  розглянувши в порядку скороченого провадження в місті Рахів справу за позовною заявою   ОСОБА_1       до управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі  про визнання дій неправомірними та зобов"язання здійснити перерахунок пенсії

                                                                     В С Т А Н О В И В:

  ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області про визнання дій неправомірними та зобов”язання здійснити перерахунок пенсії, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що він як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ( категорія 1)  має право на отримання  пенсії, оскільки є інвалідом ІІІ групи, внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС. Так як розмір фактично виплаченої позивачу пенсії був значно нижчий ніж передбачено законодавством України, він 21 лютого 2011 року  звертався до Управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі з заявою про перерахунок пенсії, але отримав письмову відмову у проведенні такого перерахунку. Тому позивач звернувся до суду і просить визнати дії відповідача, Управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області, неправомірними, зобов’язати відповідача здійснити йому перерахунок та виплачувати недоплачений розмір державної та додаткової (50%) пенсії за віком з 21 вересня 2010 року, виходячи з розмірів мінімальної пенсії за віком з урахуванням вимог Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

 В своїх письмових запереченнях на позов, поданих до суду 1 квітня 2011 року ( реєстрація по канцелярії суду) УПФУ позов не визнало з посиланням на наступні обставини. З 1 січня 2004 року, умови норми та порядок пенсійного забезпечення в Україні визначаються виключно Законом України " Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування". Дану норму підтверджує також Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статтею 54 якого визначено, що обчислення і призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи проводиться відповідно до ЗУ " Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування". В статті 95 Конституції України зазначено, що: " виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків". Видатки на виплату пенсії позивачу проведені в повному обсязі згадно ЗУ "Про держдавний бюджет України на 2009 рік" та ЗУ "Про Державний бюджет на 2010 рік".  Жодних неправомірних дій управлінням не вчинялося. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.     При цьому згідно редакції п.4 ст.54 зазначеного  Закону до 01.01.2008 року в усіх випадках розмір пенсії по інвалідності, для інвалідів ІІІ групи щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою не міг бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком. Розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю згідно ст.50  Закону для інвалідів ІІІ групи становив 50 % мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком, з якого також до 01.01.2008 року  обчислювався і розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю  згідно Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” встановлювався наступними нормативними документами:

Згідно постанови Верховної Ради України від 20.02.1996 року  № 49/96-РЕ “Про порядок введення в дію статей 10, 33, 34 Закону України “Про оплату праці  та  встановлення  мінімального розміру пенсії за віком”, з 1 березня 1996 року розмір мінімальної пенсії  встановлено на рівні 1 мільйон 500 тисяч карбованців (або 15,00 грн. з врахуванням грошової реформи, згідно Указу Президента України “Про грошову реформу в Україні” від 25 серпня 1996 року №762/96).

Відповідно до постанови  КМУ від 26.07.1996 р № 831  з 1 серпня 1996 року розмір пенсій  збільшено в 1,108 рази (що склало саме 15,00*1,108=16,62). Отже  16,62* 6 становить 99,72 грн.

Згідно постанови КМУ від 03.01.2002 р.№1 “Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів”, з 01.01.2002 року було чітко встановлено, що виходячи з розміру 19 грн. 91 коп. проводиться розрахунок:

-          пенсій, призначених відповідно до ч.4 ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

-          додаткової пенсії передбаченої Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Оскільки 19,91 * 6 становить 119,46  грн., що є більше ніж 99,72 грн., то з 01.01.2002 року пенсія чорнобильцям  виплачувалася в максимально можливих розмірах. З 22 травня 2008 року набрала чинності постанова КМУ від 28.05.2008 року № 530 “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, якою передбачено «що   особам,   які   постраждали   внаслідок Чорнобильської  катастрофи,  щомісячна  додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю,  відповідно до Закону України  "Про  статус  і соціальний    захист    громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується   інвалідам IІI групи у розмірі - 15 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність”.

Також зазначеною постановою було передбачено “ що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою не можуть бути нижче: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 –1990 роках та осіб евакуйованих у 1986 році із зони відчуження по ІІІ групі інвалідності 675 гривень.

З 1 липня 2008 року  набрала чинності постанова КМУ від 16 липня 2008 р. N 654 «Про підвищення рівня пенсійного  забезпечення громадян”,  якою передбачено «…що для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з   Чорнобильською катастрофою, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, розмір пенсії (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсій за  особливі  заслуги перед Україною, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством) не можуть бути нижче: для учасників  ліквідації  наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках, та осіб,  евакуйованих у 1986 році  із  зони відчуження по IІI   групі   інвалідності –760  гривень».

Враховуючи зазначене, розмір пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю виплачується згідно діючого пенсійного законодавства з урахуванням всіх змін. Таким чином просять відмовити  в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

            Оскільки предметом позову є нарахування та виплата підвищення до пенсії, в силу п. 2 ч. 1 ст.183-2 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.  

       Вивчення матеріалів справи та оцінка повідомлених сторонами обставин, є підставою для висновку про задоволення позову частково з таких підстав.  

         Судом встановлено, що позивач  є  інвалідом ІІІ групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного Фонду України в Рахівському районі,  одержує пенсію по інвалідності на підставі ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров"ю, на підставі ст. 50 цього Закону.

          Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.    

      Основні положення щодо реалізації вказаного конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи закріплені в Законі України «Про соціальний статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

             Статтею 49 цього Закону  передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

         Відповідно до  ч.4 ст.54 вищеназваного Закону розмір пенсії для інвалідів щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим по ІІІ групі інвалідності   6 мінімальних пенсій за віком. Згідно ст. 50, ст. 53 цього ж Закону, інвалідам ІІІ групи також  призначається додаткова пенсія  у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком; її виплата здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

          Ч.3 ст. 67 Закону України " Про статус і соувальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  (в редакції від 5.10.2006 року) встановлено, що в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, особам, віднесеним до категорії 1-4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

            Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсії є мінімальна пенсія за віком, розмір якої, згідно зі ст. 28 Закону України "Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі визначеного законом  прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч.1 цієї статті.

         Розрахунок пенсій позивачу, всупереч вищеназваним вимогам спеціального Закону, УПФ в Рахівському районі провело виходячи з розміру 19 грн. 91 коп., встановленого чинною на час призначення пенсій Постановою КМУ від 3 січня 2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», а в подальшому,  при визначенні розміру державної пенсії  з 1 липня 2008 року керувалося Постановою КМУ від 16 липня 2008 року № 654  «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», при визначенні розміру щомісячної додаткової пенсії з 22 травня 2008 року - Постановою КМУ від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Перерахунок пенсій позивача після зміни  прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, УПФ не здійснювало.

        Вищеназваними Постановами КМУ фактично переглянув та змінив в сторону зменшення величини мінімального розміру державної та додаткової пенсії інвалідів - чорнобильців, встановлених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", чим фактично допустив звуження змісту та обсягу їх прав.

       Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до ст.ст.50, 54, 67 Закону України «Про соціальний статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Ці зміни також передбачали зменшення величини мінімального розміру державної та додаткової пенсії інвалідів - чорнобильців, в порівнянні з розмірами встановленими Законом України «Про соціальний статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»

       Статтею 64 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.  

        Статтею 92 Основного Закону передбачено, що виключно законами встановлюються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення. В ст.21 Конституції України зазначено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав.    

      Тому, рішенням Конституційного суду України № 10-РП/2008 від 22.05.2008 року визнано неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким були внесенні зміни до ст.ст.50, 54, 67 Закону України «Про соціальний статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».    

        Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

         Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.    

      Отже, керуючись конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, приходжу до висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст.ст.50, 54 Закону України «Про соціальний статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням розміру  мінімальної пенсії за віком, встановленого  ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а не Постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів держаного бюджету»№ 1 від 03.01.2002 року, «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян»від 16.07.2008 року №654 та «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 28.05.2008 року №530.    

         Згідно ч.3 ст.67 Закону України «Про соціальний статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону від 05.10.2006 року, державна та додаткова пенсія позивача підлягають підвищенню у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

       За встановлених обставин, дії управління Пенсійного Фонду України в Рахівському районі щодо призначення та виплати пенсій позивачу в розмірах нижчих, ніж передбачені спеціальним законом, відмова в проведенні перерахунку пенсій є незаконними.

Поряд з цим, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача в частині зобов’язання відповідача виплачувати основну та додаткову державну пенсії, тобто в подальшому здійснювати перерахунок та виплату пенсії, оскільки неможливо на майбутнє визначати протиправність рішень, дій чи бездіяльності відповідача. Судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання та не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин. Крім того, за змістом статті 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, у даному випадку у разі порушення права, свобод чи інтересів позивача у нього виникає право звернення до суду, а вимоги щодо зобов'язання вчинити певні дії на майбутнє, не можуть бути предметом розгляду в суді.

        Відповідно до вимог статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.  

      Статтею 6 ЗУ «Про статус гірських населених пунктів в Україні»передбачено, що розмір державних пенсій, стипендій, всіх передбачених чинним законодавством видів державної матеріальної допомоги громадян, які одержали статус особи, яка проживає, працює або навчається на території гірського населеного пункту, якому надано статус «гірського», збільшується на 20%.

Таким чином вважаю, за необхідне захистити права та інтереси позивача, зобов"язавши відповідача - управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі, при здійсненні перерахунку, врахувати пільги передбачені ст. 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні».

Крім того, враховуючи, що позивач на підставі Декрету КМУ звільнений від сплати державного мита (судового збору), судові витрати по даній справі слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 10-12, 86,  158-160, 183-2 КАС України

         П О С Т А Н О В И В :

             Адміністративний  позов ОСОБА_1 задовольнити частково.           

      Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області щодо відмови  у перерахунку державної та додаткової пенсії ОСОБА_1 –неправомірними.

     Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області провести ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканцю АДРЕСА_1 перерахунок державної пенсії та виплатити її  згідно із ст.50,54,67 Закону України «"Про статус і соціальний захист громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 6- ти мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, згідно із статтею 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням положень, встановлених ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 21 вересня 2010 року по 6 квітня 2011 року.     

      При проведенні перерахунку, врахувати пільги передбачені ст.6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні».

       Судові витрати віднести за рахунок держави.

      Постанова суду підлягає негайному виконанню відповідачем в межах суми стягнення за один місяць.   

        Постанова може бути  оскаржена до  апеляційного адміністративного суду через Рахівський районний суд Закарпатської області  шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

                    Суддя: Тулик І.І.

З оригіналом вірно,

Голова Рахівського районного суду:                                                                    Ємчук В.Е.