Справа №2-242/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

03 вересня 2007 року Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого судді Шигірт Ф.С. ,

при секретарі Матвейченко Л.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідачів ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.  Ясинувата справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та ОСОБА_3,  третя особа - Відділ громадянства,  еміграції,  реєстрації фізичних осіб Ясинуватського МРВ ГУ МВС України в Донецькій області,  про визнання осіб такими що втратили право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

25 січня 2007 року позивач звернулася до суду з позовом,  посилаючись на наступні обставини.

На праві приватної власності їй належить будинок за адресою : АДРЕСА_1.

16.04.2006 року за цією адресою були зареєстровані відповідачі - донька та зять позивачки. В червні 2006 року відповідачі переїхали на інше місце проживання та вивезли з будинку позивачки всі свої речі. Після цього вона неодноразово просила відповідачів знятися з реєстрації в її будинку,  але відповідачі на її звернення не реагували. Вона сама оплачує всі комунальні послуги з урахуванням прописки відповідачів,  що впливає на її матеріальний стан,  бо фактично відповідачі відмовляються їх оплачувати.

Просила визнати відповідачів втратившими право користування жилим приміщенням - її будинком,  та зняти з реєстрації місце мешкання відповідачів.

В судовому засіданні позивач уточнила позовні вимоги,  та просила визнати відповідачів втратившими право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1,  та зняти їх з реєстрації за цією адресою. Суду вона пояснила,  що з чоловіком доньки - ОСОБА_3 вони постійно сваряться,  тому не можуть проживати в одному будинку. На прохання доньки вона погодилася на 2 тижні прописати його щоб він мав можливість знайти роботу,  але після реєстрації відповідачі переїхали жити окремо і відмовляються оплачувати комунальні послуги та

знятися з реєстрації в її будинку. Відповідачі понад шість місяців не проживають у будинку,  тому позов необхідно задовольнити.

Представник позивача наполягав на задоволенні позову та пояснив,  що відповідачі змінили місце проживання понад шість місяців тому. їх речей в будинку позивачки не залишилося. Через їх реєстрацію позивачка змушена оплачувати всі комунальні послуги з урахуванням реєстрації відповідачів та не може повноцінно користуватися та розпоряджатися своїм майном.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав і суду пояснив,  що він разом з дружиною зареєстровані в будинку позивачки,  але фактично там не проживають меньш ніж шість місяців. Залишили будинок позивачки та проживають за іншою адресою через сімейні сварки з позивачкою. Просив відмовити в задоволенні позову. Вважав що має повне право бути зареєстрованим в будинку позивачки незважаючи на її бажання анулювати реєстрацію.

Відповідачка ОСОБА_4  була належним чином повідомлена про час дату та місце всіх засідань,  що підтверджував відповідач,  але до суду не з'явилася з невідомих суду причин.

Третя особа звернулася с заявою про розгляд справи в її відсутність.

Заслухавши пояснення сторін,  допитавши свідків,  дослідивши докази що є у справі,  суд вважає,  , що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено,  що позивачка є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.  9-15). Відповідачі зареєстровані в будинку позивача (а.с.  16-21). Позивачка оплачує комунальні послуги (а.с.  5-8).

Факт того,  що відповідачі фактично понад 6 місяців не проживають разом з позивачкою,  і в її будинку відсутні їх речі,  підтверджується наступними доказами: довідкою голови комітету мікрорайону (а.с.  22),  поясненнями свідків ОСОБА_5,  ОСОБА_6 Факт постійних сварок позивачки та відповідачів підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_7

Відповідач в суді стверджував що в будинку позивачки залишилися деякі меблі,  які він придбав разом з відповідачкою,  але позивачка спростувала ці ствердження надавши копії договорів (а.с.  59-70).

Крім того судом з пояснень сторін та справки (а.с. 26) встановлено,  що з моменту реєстрації відповідачів в будинку позивачки та залишення ними цього будинку,  з позивачкою в будинку проживає дитина відповідачів,  яка перебуває на повному утриманні позивачки. Як пояснив в суді відповідач,  вони не бажають забирати дитину,  бо в них з дружиною відсутнє постійне місце проживання. Утримувати дитину у нього і відповідачки немає грошей. Це також підтверджує факт того,  що відповідачі фактично мешкають за іншою адресою і не бажають приймати участь в оплаті комунальних послуг по будинку позивачки.

Відповідно до  ст.  41 Конституції України,  кожен має право володіти,  користуватися і розпоряджатися своєю власністю,  результатами своєї інтелектуальної,  творчої діяльності.

Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.1  ст.  316 ЦК України,  правом власності є право особи на річ (майно),  яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею,  незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч.1,  2,  3,  6  ст.  319 ЦК України,  власник володіє,  користується,  розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії,  які не суперечать закону.

Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Враховуючи що позивачка є власницею будинку,  суд вважає що вона має право дозволити будь-яким особам зареєструватися в своєму будинку та в праві вимагати від них знятися з реєстрації. Така вимога не суперечить закону та відповідає вимогам  ст. 319 ЦК України,   ст. 41 Конституції України,  71,  72 ЖК України.

Стаття 71 ЖК України передбачає випадки при яких жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців,  але відповідачі не надали суду докази про наявність такого випадку. Сімейна сварка не є випадком передбаченим вказаною нормою права.

Враховуючи що суд задовольняє позовні вимоги,  на користь позивачки з відповідачів необхідно стягнути в солідарному порядку судові витрати що складаються з суми сплаченої позивачкою в якості судового збору - 8, 5 грн. та суми сплаченої в якості витрат на ІТЗ розгляду справи - 15 грн.,  а всього 23, 5 грн.

Керуючись  ст.  ст.  214, 215 ЦПК України,  суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими,  що втратили право користування жилим приміщенням що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Зобов'язати Ясинуватський МРВ ГУ МВС України в Донецькій області зняти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 23 (двадцять три) гривні 50 копійок.,

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення,  а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд.