Справа № 2-451/11

Провадження № 22-ц/290/256/2012Головуючий в суді першої інстанції:Сільченко О.В.

Категорія: 20  Доповідач: Марчук В. С.

                  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                          РІШЕННЯ

                                ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

06.02.2012 м. Вінниця

колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Марчук В.С.

Суддів: Пащенко Л.В., Шемети Т.М.

При секретарі: Яблонської І.Л.

За участю: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою заступника прокурора м. Вінниця в інтересах держави в особі АТ «Ощадбанк», а саме – філії «Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» на рішення Літинського районного суду Вінницької області від 8.06.2011 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

У травні місяці 2011 року ОСОБА_3 звернулася в Літинський районний суд Вінницької області з позовом до ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, дійсним та визнання права власності на дану квартиру. У вказаному позові ОСОБА_3 зазначала, що 9.04.2010 року між нею та відповідачем в формі розписки був укладений договір купівлі - продажу вказаної квартири.

В розписці зазначалося, що покупець зобов’язується передати кошти у сумі 55000 грн., а продавець бере на себе зобов’язання з приводу переоформлення права власності на вищевказану квартиру на покупця за власні кошти. Покупець розрахувався з продавцем, а останній на виконання договору передав квартиру з ключами, технічну документацію, але від переоформлення права власності ухиляється, тому позивачка звернулася в суд з даним позовом.

Літинський районний суд Вінницької області своїм рішенням від 8 червня 2011 року позов задоволив повністю.

Заступник прокурора м. Вінниця в інтересах держави, а саме – АТ «Ощадбанк» в особі філії «Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» оскаржує зазначене рішення в апеляційному порядку, як незаконне та необґрунтоване, ухвалене при неповно з’ясованих обставинах справи і просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у позові.

В своїй апеляційній скарзі апелянт також вказує підстави незаконності та необґрунтованості рішення.

Зокрема те, що судом не з’ясовано, що вказана квартира з 10.01.2007 року є предметом іпотеки в забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_4 по кредитному договору на суму 50000 грн., укладеному між ОСОБА_4 та АТ «Ощадбанк» 28.ХІІ.2006 року.

У зв’язку з цим, 10.01.2007 року на дане нерухоме майно була накладена нотаріусом заборона відчуження, яка на час прийняття судом рішення була діюча, проте суд не залучив Банк до участі у справі, чим порушив положення п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.ХІІ.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі».

Ще апелянт зазначає, що суд порушив вимогу Пленуму Верховного суду України, викладену в п. 13 постанови №9 від 6.ХІ.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», а саме – вимогу про те, що норма ч. 2 ст. 220 ЦК України не застосовується до правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставинах, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, зазначені вимоги закону судом першої інстанції у даному випадку не виконані.

Так, задовольняючи позов, суд першої інстанції безпідставно керувався ч. 2 ст. 220 ЦК України так, як відповідно до вимог ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договір купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

А як правильно зазначав апелянт у своїй апеляційній скарзі п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 16.ХІ.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» говорить про те, що норма ч. 2 ст. 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, оскільки  момент вчинення таких правочинів відповідно до ст. ст. 210 та 640 ЦК України пов’язується з державною реєстрацією, тому вони є неукладеними і не створюють прав та обов’язків для сторін.

Те, що спірна квартира обтяжена забороною відчуження підтверджується іпотечним договором від 10.01.2007 року та витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна (а/с 44, 46).

Однак, суд першої інстанції зазначених обставин не перевіряв, а відповідно не враховував при ухваленні рішення та не залучав до участі у справі іпотекодержателя АТ «Державний Ощадний банк».

Таким чином, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права та при неповно з’ясованих судом обставинах, що мають значення для справи, що є підставами для його скасування та ухвалення нового рішення.

А виходячи з вимоги п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 6.ХІ.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», у позові слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу заступника прокурора м. Вінниця в інтересах держави в особі АТ «Ощадбанк», а саме – філії «Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» - задоволити.

Рішення Літинського районного суду Вінницької області від 8 червня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким ОСОБА_3 у позові до ОСОБА_4 про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та права власності на майно – відмовити.

Рішення апеляційного суду Вінницької області набирає законної сили з моменту його проголошення та з цього моменту може бути оскаржене в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча:

Судді: