Справа № 22ц-1421 /2006 p.                           Головуючий у першій інстанції

КАРПЕНКО Г.М.

Категорія - цивільна                                       Доповідач - ОСТРЯНСЬКИЙ

В.І.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2006 року                                                                         м. Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

головуючого-судді:      ЛАКІЗИ Г.П.

суддів:                ОСТРЯНСЬКОГО В.І., НЕЧАСНОГО Л.А.

при секретарі:     ПІЛЬГУЙ Н.В.

з участю :           СТОРІН

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 03 липня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства по розповсюдженню періодичних видань "Преса" м. Київ про поновлення на роботі та про стягнення заробітної плати за період вимушеного прогулу і моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2006 року позивачка звернулась з даним позовом до відповідача мотивуючи тим, що відповідач звільнивши її з роботи наказом НОМЕР_1 за ст. 40 ч. 2 КзПП України порушив її права тому вважає даний наказ незаконним.

Просила суд поновити її на роботі ІНФОРМАЦІЯ_1 та виробів друку на ДП «Преса»; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду.

Крім того просила суд стягнути з ДП «Преса» на її користь різницю між неправильним розрахунком зарплати і компенсації за надані пільги за роботу в шкідливих та небезпечних умовах праці за весь період, починаючи з 29 серпня 2002 року і компенсацію за невидані додатково продукти і знешкоджуючі індивідуальні засоби.

В ході судового розгляду позивачка уточнила позовні вимоги і просила суд поновити її на роботі на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 ДП

«Преса» м. Києва з 23 лютого 2006 року з виплатою їй зарплати з дня звільнення по день поновлення та моральну шкоду в сумі 5 тис. грн.

Рішенням суду від 3 липня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено. Поновлено її на роботі на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 і виробів друку 2 класу цеху експедирування преси №1 Державного підприємства по розповсюдженню періодичних видань «Преса» м. Київ -999, вул. Петрозаводська, 2-а з 23 лютого 2006 року.

Стягнуто з ДП «Преса» в користь ОСОБА_1 З тис. 415 грн. ЗО коп. заробітної плати за час вимушеного прогулу та 500 грн. моральної шкоди.

Стягнуто з ДП «Преса» в користь держави 51 грн. держмита.

Також рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі і стягнення в її користь зарплати за один місяць в сумі 813 грн. 63 коп. суд привів до негайного виконання.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду в частині вирішення питання про моральну шкоду та визнати, що вона працювала у постійному контакті з шкідливими і небезпечними речовинами, тому у неї виникло професійне захворювання та що їй неправильно нараховували заробітну плату, посилаючись на те, що відповідач заподіяв їй значну моральну шкоду. Тому просила стягнути моральну шкоду у значно більшому розмірі.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши обставини справи та обговоривши доводи скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Постановивши рішення, місцевий суд виходив з того, що відповідач звільнивши з роботи позивачку за п.2 ст. 40 КзПП України порушив чинне трудове законодавство, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 не може виконувати роботу ІНФОРМАЦІЯ_1 через стан свого здоров»я.

Тому врахувавши обставини справи в сукупності прийшов до висновку про поновлення позивачки на роботі. Суд також прийшов до висновку, що неправомірним звільненням з роботи ОСОБА_1 їй було заподіяно моральну шкоду, тому враховуючи обставини її заподіяння, прийшов до висновку про стягнення останньої з відповідача в розмірі 500 грн.

Такий висновок місцевого суду підтверджується матеріалами справи, яким суд дав правильну оцінку і не суперечить чинному трудовому законодавству, яке регулює спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 неправильно нараховували заробітну плату і що їй необхідно встановити професійне захворювання через шкідливість умов праці не необхідно стягнути значно більшу   моральну   шкоду   не   можуть   бути   підставою   для   скасування оскаржуваного рішення суду і спростовуються матеріалами справи.

Крім того, вимоги ОСОБА_1 про шкідливість умов її праці виходять за межі даного трудового спору і позивачка не позбавлена права звернутись до суду з вказаними вимогами окремим позовом.

За таких обставин місцевий суд постановив рішення в межах оскарження з додержанням вимог матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 315, 319 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 03 липня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набуває чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України впродовж двох місяців з дня набуття нею законної сили.