Справа № 22ц-1501/06 Головуючий у першій інстанції СОВА Т.Г.
Категорія - цивільна Доповідач - ШЕМЕЦЬ Н.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2006 року місто Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді: ІВАНЕНКО Л.В.
суддів: ШЕМЕЦЬ Н.В., ГУБАР B.C.,
при секретарі: ПАЦ Т.М.
за участю: представника позивача - Юрченка Ю.І., відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» на рішення Менського районного суду Чернігівської області від 1 серпня 2006 року по справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення збитків, -
ВСТАНОВИВ:
В липні 2006 року ВАТ «Страхове товариство «Гарантія» звернулося до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 30.05.06 р. між ВАТ «Гарантія» та ОСОБА_1 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів відповідно до полісу НОМЕР_1. 10 травня 2005 р. на 59 км дороги «Чернігів - Новгород-Сіверський» ОСОБА_1 керуючи автомобілем ВАЗ -210501 д/н НОМЕР_2 у стані алкогольного сп'яніння здійснив виїзд на смугу зустрічного руху, в результаті чого сталося зіткнення з автомобілем «OPEL-KADET», яким керував ОСОБА_2, внаслідок ДТП вказаний автомобіль отримав механічні пошкодження , а ОСОБА_3, 1994 року народження, який знаходився в автомобілі, отримав тілесні ушкодження. Рішенням Соснівського районного суду м. Черкас від 29 листопада 2005 р. з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 було стягнуто 4500 грн. моральної шкоди. Позивач у відповідності до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» сплатив ОСОБА_4 2500 грн. у відшкодування моральної шкоди, що дорівнює 5 % від ліміту, а тому вважає, що має право на регресну вимогу до ОСОБА_1.
Рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 1 серпня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ВАТ «СК «Гарантія» просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення по суті заявлених позовних вимог, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 9,22,38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів».Також не враховано, що рішення Соснівського районного суду м.Черкас частково виконано позивачем шляхом сплати ОСОБА_4 2550 грн. і тому ОСОБА_4 має право на отримання від ОСОБА_1 лише 1950 грн. і це державний виконавець має врахувати при виконанні судового рішення та суд також мав це врахувати.
Вислухавши суддю - доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з слідуючих підстав.
Суд 1 інстанції відмовляючи позивачеві у задоволенні його вимог виходив з того, що рішенням Соснівського районного суду м.Черкас від 29 листопада 2005 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду , заподіяну в результаті ДТП , в сумі 4500 грн. і ця сума стягнута з винуватця події. Виконавчий лист по даному рішенню не може бути змінений або зменшено суму відшкодування на вимогу позивача по даній справі, оскільки судове рішення набрало чинності.
З таким висновком погоджується апеляційний суд і при цьому враховує наступне.
Представник апелянта в судовому засіданні апеляційного суду визнавав, що сума моральної шкоди для потерпілого від ДТП має визначатись судом.
Згідно ст.22 п.22.3 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" потерпілому відшкодовується також моральна шкода , передбачена пунктами 1,2 частини другої статті 23 ЦК України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог ст. 23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні ДТП.
Тобто, ОСОБА_1, як винний у ДТП, згідно даної статті, мав би сплатити потерпілому ОСОБА_4 лише різницю між визначеною судом сумою моральної шкоди і сумою, що має бути сплачена страховиком.
І за таких обставин, за наявності умов, передбачених п/п а п. 38.1.1 ст. 38 Закону, вимоги позивача про стягнення 2550 грн. підлягали б задоволенню.
Проте суд стягнув на користь ОСОБА_3 4500 грн. на відшкодування моральної шкоди без врахування зазначеної суми та положень правової норми, що регулює спірні правовідносини. Судове рішення набрало чинності, підлягає виконанню і, відповідно, не може бути змінена сума моральної шкоди судовим рішенням по даній справі.
Крім того, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 не може нести подвійну матеріальну відповідальність при відшкодуванні моральної шкоди, оскільки сума на відшкодування моральної шкоди вже визначена рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 листопада 2005 року і ця сума сплачується відповідачем.
Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд вважає ,що не підлягають задоволенню позовні вимоги ВАТ „СТ „Гарантія" про стягнення з ОСОБА_1 2550 грн. на відшкодування збитків в зв"язку з виплатою страховиком страхового відшкодування.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» - відхилити.
Рішення Менського районного суду Чернігівської області від 1 серпня 2006 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.