Справа № 22ц-1404/2006 p.                        Головуючий у першій інстанції

Кашпур О.В.

Категорія - цивільна      Доповідач - Шемець Н.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

26 вересня 2006 р.   Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

Головуючого-судді Іваненко Л.В.

суддів: Шемець Н.В,Губар B.C.,

при секретарі Пац Т.М.

з   участю:   відповідача   ОСОБА_1,   представника   позивача

ОСОБА_2 - ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 червня 2006 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, захист права власності, знесення самовільно збудованої будівлі, -

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2003 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним вище позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він є власником садиби АДРЕСА_1. Поруч з ним проживає ОСОБА_1-садиба № 334, який самовільно захопив частину його земельної ділянки і збудував на ній гараж,що не відповідає будівельним нормам та вимогам пожежної безпеки. Внаслідок порушень правил пожежної безпеки в гаражі 31.10.2003 року виникла пожежа, якою було спричинено шкоду його майну та завдано моральної шкоди.

Після уточнень позовних вимог, ОСОБА_2 просив стягнути на його користь 5820 грн. 50 матеріальної шкоди та 3600 грн. моральної шкоди, також просив зобов"язати відповідача знести самовільну будівлю гараж, усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 червня 2006 р. позов задоволено, зобов"язано ОСОБА_1 знести самовільну будівлю - гараж, поновивши право ОСОБА_2 на користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5820 грн. 50 матеріальної шкоди та 1000 грн. моральної шкоди, 59 грн. 50 коп. державного мита, 500 грн. за юридичну допомогу, 1003 грн. 92 коп. за проведення експертизи, а всього 8383 грн. 97 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення скасувати і справу направити на новий розгляд, посилаючись на те, що рішення суду постановлено при неповному з"ясуванні всіх обставин по справі, зокрема,щодо дослідження обставин пожежі в його гаражі суд не використав    знання    спеціалістів    з    пожежної    безпеки,    а    обмежився призначенням будівельно-технічної експертизи. В справі маються три висновки експерта, які не узгоджуються між собою. Вказує на те, що спеціальні знання експертів у нього викликають сумніви, ними застосовані акти, які втратили чинність та не використали нормативно-правові акти, які стосуються даного питання. Порушені судом критерії визначення розміру заподіяної йому моральної шкоди. Вказує на те, що суд взявши за основу суперечливий висновок експертизи щодо розміру земельних ділянок сторін, прийняв рішення про неправомірне захоплення ним ділянки позивача.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду зміні в частині поновлення права ОСОБА_2 на земельну ділянку шляхом доповнення резолютивної частини рішення, виходячи з наступного.

Сторони по справі проживають в АДРЕСА_3: ОСОБА_2 в буд. № 332, ОСОБА_1.- №334.

31.10.2003 року о 2-18 в гаражі-майстерні ОСОБА_1 виникла пожежа а.с. 13.

Відстань від гаража відповідача до будинку позивача становить 2,57 м-2,82м.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 43 ц від 28.02.2006 року а.с.176-189 будинок позивача має пошкодження від пожежі: частково пошкоджені зовнішня стіна, коробка підшивки даху, кабельна проводка електропостачання, труби водогазопровідні для опалення, металевий кутник, арматура, скління віконного блоку, листи плоского шиферу. Всі перелічені пошкодження знаходяться зі сторони домоволодіння ОСОБА_1.

Даний висновок експертизи як належний доказ при визначенні суми матеріальної шкоди, заподіяної позивачу пожежею в господарстві відповідача, суд 1 інстанції поклав в основу свого рішення. З цим погоджується і апеляційний суд.

Апелянт доказів на спростування висновків суду в цій частині не надав; з протоколу судового засідання а.с.209 не вбачається, що він не погоджувався з висновком експертизи. ОСОБА_1 визнавав позов частково і згоден був сплатити 1630 грн. на відшкодування шкоди, але з чого складається така сума в апеляційному суді не зміг пояснити.

Сумніви апелянта стосовно того, що частина майна, а саме: металеві кутники, арматура, азбестоцементні листи у попередніх висновках експертизи не фігурували, а третьому висновку вони вже з'явилися, є безпідставними, враховуючи, що експертиза проводилась за його участю і заперечення відсутні на час розгляду справи в суді 1 інстанції, крім того, апелянт не спростував, що зазначене майно було відсутнє при пожежі і не було пошкоджено в результаті пожежі.

Посилання апелянта на те, що суд поклав в основу рішення висновок експертизи, яким визначено найбільший розмір збитків є невірним, оскільки розмір заподіяних пожежею збитків правильно визначений на час розгляду справи, а не на день пожежі, бо шкода не відшкодована відповідачем до цього часу.

Апеляційний суд також вважає, що суд 1 інстанції правильно врахував, що в результаті пожежі була пошкоджена вогнем незавершена будівництвом будівля позивача, а не пошкоджені матеріали, як це вважає апелянт.

Щодо розміру моральної шкоди, то апеляційний суд приходить до висновку, що місцевий суд вірно визначив суму такого відшкодування з врахуванням всіх обставин справи - пожежею для позивача спричинені великі соціально-побутові, житлові, додаткові матеріальні труднощі, сім'я позивача пережили страх, нервування в зв"язку з пожежею, оскільки гараж розташований в безпосередній близькості з їх будинком, і 1000 грн. є виваженою, справедливою сумою за моральні страждання позивача.

Також були задоволені вимоги позивача і про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, оскільки гараж відповідача частково розміщений на земельній ділянці позивача і поновлено право ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 75,6 м2.

Такий висновок суду підтверджується : будівельним паспортом на забудову земельної ділянки позивача а.с.37-42, проектом забудови земельної ділянки ОСОБА_1 а.с.43, витягом із рішення Улянівської сільської ради НОМЕР_1 про передачу в приватну власність земельної ділянки ОСОБА_2 а.с.54, додатком до договору оренди ОСОБА_1 а.с.94 та генеральним планом його земельної ділянки на а.с. 95, з якого вбачається що ширина земельної ділянки відповідача по червоній лінії становить 21,78 м., хоча має бути 20 м відповідно до проекту забудови, висновком експертизи від 11.07.2005 року, а.с. 117-121 та додатку №1 а.с. 122.

Проте апеляційний суд вважає, що резолютивну частину рішення в частині поновлення права ОСОБА_2 на земельну ділянку належить доповнити такими словами: Зобов'язати ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою ОСОБА_2, звільнивши ділянку площею 75,6 м2, довжиною 40 м , шириною 1,89 м відповідно до додатку №1 висновку експертизи №122 ц від 11.07.2005 року.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303,307,309ч. 1п. 1,313-314,316,317,319 ЦПК України апеляційний суд

ВИРІШИВ:

Апеляційну     скаргу     ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду від 21 червня 2006 року М.Чернігова змінити в частині поновлення права ОСОБА_2  на  земельну      ділянку, доповнивши   абзац   другий частини рішення після слів „по АДРЕСА_2" такими словами „зобов'язати ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою ОСОБА_2, звільнивши земельну ділянку площею 75,6 м2 - довжиною 40м, шириною 1,89 м відповідно до Додатку №1 висновку судової будівельно-технічної експертизи №122ц від 11.07.2005 року".

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням   апеляційного суду.