Справа № 22ц-1461 /2006                      Головуючий у першій інстанції -

Коверзнев В.О.

Категорія - цивільна    Доповідач - Мельниченко Ю.В.

УХВАЛА Іменем України

27 вересня 2006 року                                                        м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

у складі:

головуючого - судді      Позігуна М.І.

суддів      Мельниченка Ю.В., Нечасного Л.А.

при секретарі        Гавриленко Ю.В.

з участю   сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Державної виконавчої служби у Деснянському районі М.Чернігова на ухвалу Деснянського районного суду М.Чернігова від

28 липня 2006 року по справі за скаргою ОСОБА_1 на

дії державного виконавця Державної виконавчої служби у Деснянському

районі М.Чернігова,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, у якій просив визнати неправомірними дії державного виконавця ДВС в Деснянському районі м. Чернігова та скасувати постанову державного виконавця від 16.06.2006р. Свої вимоги він обґрунтовував тим, що 21.06.2006р. ним було отримано постанову державного виконавця Ребенок І.М. від 16.06.2006р. про відмову у відкритті виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого листа НОМЕР_1, виданого 12 05.2006р. Деснянським районним судом М.Чернігова, про зобов'язання ОСОБА_2 вибачитись перед ОСОБА_1 на загальних зборах трудового колективу СП "Росинка". В мотивувальній частиш оскаржуваної постанови державний виконавець зазначає, що виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: відсутнє місце проживання боржника. Позивач вважає, що вказана постанова повинна бути скасована, оскільки у виконавчому листі НОМЕР_1 зазначена адреса боржника ОСОБА_2, а також зазначена адреса підприємства, на якій працює боржник. Крім того, ОСОБА_1 в своїй заяві про відкриття виконавчого провадження вказував місце проживання боржника.

Оскаржуваною ухвалою суду скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірною постанову державного виконавця ДВС у Деснянському районі М.Чернігова про відмову у відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення Деснянського районного суду м. Чернігова, ухваленого по цивільній справі №2-2862/05. Зобов'язано державного виконавця ДВС у Деснянському районі М.Чернігова Ребенок І.М. прийняти від ОСОБА_1 виконавчий лист Деснянського районного суду М.Чернігова НОМЕР_1, відкрити виконавче провадження і виконати рішення суду в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

В апеляційній скарзі ДВС у Деснянському районі М.Чернігова просить скасувати вищевказану ухвалу місцевого суду. При цьому апелянт посилається на те, що ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає перелік обов'язкових та додаткових вимог до виконавчого документу. До обов'язкових вимог, зокрема, належить вимога щодо наявності у виконавчому документі найменування або ім"я стягувача і боржника, їх місцезнаходження або місце проживання та ін. Тобто Законом прямо встановлено, що ім"я та місце проживання боржника та стягувача неодмінно повинні бути зазначені у виконавчому документі, а вже інші відомості зазначаються, якщо вони відомі суду. Окрім того, зазначення у виконавчому документі лише місця роботи боржника не дає можливості повного виконання рішення суду, оскільки боржник може знаходитись на лікарняному чи у відпустці, або взагалі змінити місце роботи. Крім того, скарга на дії державного виконавця повинна була б розглядатися за Кодексом адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до п.З Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі повинні бути зазначені: найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо.

Як вбачається з копії виконавчого листа (а.с.8), у ньому зазначено прізвище, ім"я та по-батькові боржника ОСОБА_2, а також її місце роботи. Місце проживання ж боржника стягувачем було вказано в заяві про відкриття

виконавчого провадження. Отже, в розпорядження державного виконавця були надані всі відомості, що можуть сприяти примусовому виконанню рішення. Крім того, згідно рішення суду зобов'язано ОСОБА_2 вибачитись перед ОСОБА_1 на загальних зборах трудового колективу СП "Росинка" Чернігівського обласного благодійного фонду "Олімп" м. Чернігів, вул.Проектна,1-а, тобто за адресою, яка була вказана у виконавчому листі.

Таким чином, у державного виконавця не було достатньо правових підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження та примусового виконання рішення суду.

Відповідно до ст.383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся зі скаргою на дії державного виконавця при примусовому виконанні рішення суду, яке ухвалено відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. За таких обставин, посилання ДВС у Деснянському районі М.Чернігова, що скарга ОСОБА_1 повинна була розглядатися за Кодексом адміністративного судочинства України, не можуть бути прийняті до уваги.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної виконавчої служби у Деснянському районі М.Чернігова відхилити.

Ухвалу Деснянського районного суду М.Чернігова від 28 липня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але вона може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.