Страва №22ц-І481/2006 p. Головуючий у першій інстанції -Хандога В.М.

Категорія - цивільна                             Доповідач - Острянський В. 1.

УХВАЛА

іменем        України

28 вересня 2006 року                                                                   місто Чернігів

Апеляційний    суд    Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Литвиненко Ї.В. суддів - Острянського В.І., Смаглюк Р.І. при секретарі - Іванова Н.Б. за участю     - сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 12 липня 2006 року за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про надання у володіння та користування частини квартири,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2006 року позивачі звернулись з даним позовом до відповідачки, мотивуючи свої вимоги тим, що у порядку успадкування вони є власниками 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 (по 1\6 частині кожний). Інші 2\3 частини спірної квартири належать ОСОБА_1, відповідачці по справі.

Спірна квартира складається з двох ізольованих кімнат площею 17,4 та 10,4 кв.м., жилою площею 27,8 кв.2 і на кожного з трьох співвласників припадає по 9,26 кв.м жилої площі. Тому, бажаючи вирішити спір, просили суд виділити їм у володіння і користування кімнату площею 10,4 кв.м., а відповідачці виділити кімнату 17,4 кв. м, вказуючи, що їм буде виділено площу з перевищенням на 1,14 кв. м.

Також просили стягнути з відповідачки в їх користь понесені витрати по справі.

Рішенням суду, що оскаржується позов задоволено. Суд надав ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у спільне користування і володіння кімнату під №3 площею 10,4 кв.м, в квартирі АДРЕСА_1.

Кімнату №2, площею 17,4 кв.м, з балконом та кладову №7 площею 1,3 кв.м, суд залишив у володінні і користуванні ОСОБА_1 А коридор, кухню, ванну кімнату та вбиральню залишив у спільному користуванні та володінні трьох співвласників.

Також стягнув з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у повернення мита 8 грн. 50 коп.; 7 грн. 50коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення; 250 грн. за надані юридичні послуги, всього 266 грн.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування оскаржуваного рішення суду та про ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні вимог позивачів, посилаючись на те, що суд постановив рішення з порушенням норм матеріального права.

Зокрема, апелянт вважає, що суд порушив правила ч. З ст.358 ЦК України щодо виділення частки спільного майна лише в межах ідеальної частки; що суд порушив правила ст..ст.5О, 63 ЖК України щодо неможливості виділення однієї кімнати особам різної статі, старшим 9 років та що виділене приміщення не може бути меншим рівня середньої забезпеченості жилою площею.

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що остання підлягає відхиленню з таких підстав.

Постановивши рішення, місцевий суд виходив з того, що сторони в справі є співвласниками квартири АДРЕСА_1; що позивачі поставили питання про надання їм у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає їх частці у праві спільної часткової власності.

Тому, виходячи з позовних вимог, суд задовольнив їх та надав позивачам у спільне користування кімнату під №3 площею 10,4 кв.м, в квартирі АДРЕСА_1, а кімнату №2 площею 17,4 кв.м, з балконом та кладовою №7 площею 1.3 кв.м, залишив у користуванні ОСОБА_1. Коридор, кухню, ванну кімнату та вбиральню залишив у спільному користуванні трьох співвласників.

Такий висновок місцевого суду підтверджується матеріалами справи, яким суд дав правильну оцінку і не суперечить чинному законодавству, яке регулює, спірні правовідносини.

Зокрема, висновок суду відповідає правилам постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" №20 від 22 грудня 1995 року з наступними змінами і доповненнями про те, що квартира, яка є спільною частковою власністю на вимогу учасників цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватись як окремі квартири; що у протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщенням квартири, якщо про це заявлено позов.

Доводи апеляційної скарги про те, що місцевий суд вирішивши спір оскаржуваним рішенням, порушив правила ч.З ст.358 ЦК України; вимоги ст.ст.50 та 63 Житлового кодексу України та порушив права третьої особи в справі   ОСОБА_4   не   можуть   бути   підставою,   для скасування рішення суду, спростовуються матеріалами справи і на правильність вирішення спору не впливають.

За таких обставин місцевий суд постановив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 12 липня 2006 року - залишити без змін.

Ухвала набуває чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України впродовж двох місяців з дня набуття нею законної сили.