ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 103
РІШЕННЯ
Іменем України
14.02.2012Справа №5002-15/809.1-2011
(попередній номер справи 5002-29/809-2011)
За позовом Заступника прокурора м. Сімферополя (95011, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 11) в інтересах держави в особі Сімферопольської міської ради (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15; ідентифікаційний код 33433669)
До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Світолюкс-Україна» (95021, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 57; ідентифікаційний код 30451004)
Про стягнення 12 701,91грн.
Суддя Іщенко І.А.
ПРЕДСТАВНИКИ:
Прокурор – Коноваленко А.В., посвідчення №11156
Позивач – не з'явився
Відповідач – ОСОБА_1, представник, довіреність від 22.03.2011
Обставини справи: Заступник прокурора м. Сімферополя в інтересах держави в особі Сімферопольської міської ради звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світолюкс-Україна» про стягнення 12 701,91 грн. шкоди.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.04.2011 по справі №5002-29/809-2011, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.06.2011, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 16.11.2011 по справі №5002-29/809-2011 касаційну скаргу прокурора Автономної Республіки Крим задоволено частково, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.06.2011 та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.04.2011 по справі №5002-29/809-2011 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.
Протоколом розподілу справ автоматизованою системою документообігу господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.12.2011 справа розподілена на суддю господарського суду Автономної Республіки Крим Іщенко І.А. та привласнено справі номер 5002-15/809.1-2011.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.12.2011 справу прийнято до провадження судді Іщенко І.А.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, надіслав до суду клопотання з проханням розглянути справу за його відсутності.
Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строку встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача та прокурора, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд
ВСТАНОВИВ:
Скасовуючи рішення та постанову суддів попередніх інстанцій, Вищий господарський суд України у своїй постанові від 16.11.2011 по справі №5002-29/809-2011 зазначив, що оскаржувані судові акти прийняті з порушенням статей 47, 33 та 43 Господарського процесуального кодексу України, внаслідок чого фактичні обставини справи не були достовірно встановлені, у зв'язку з чим неможливо зробити висновки:
· щодо того, на якій правовій підставі Товариство використовувало земельну ділянку, про яку зазначено в акті перевірки дотримання земельного законодавства та акті обстеження земельної ділянки, складеними 21.01.2010 р. головним інспектором сектора Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Управління Держкомзема в м. Сімферополі Сітенком О.В. та до якої категорії земель за цільовим призначенням вона належала;
· щодо того, чи є земельна ділянка, яка була надана Товариству в оренду на підставі договору оренди земельної ділянки від 26.09.2006 р., тією самою земельною ділянкою, про яку зазначено в акті перевірки дотримання земельного законодавства та акті обстеження земельної ділянки, складеними 21.01.2010 р. головним інспектором сектора Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Управління Держкомзема в м. Сімферополі Сітенком О.В. з вказівкою на те, що вона орендується Товариством на підставі договору оренди земельної ділянки від 02.10.2006 р. № 1112.
Між тим, зазначене має значення для правильного розгляду справи, зокрема, для з'ясування питання щодо використання Товариством не за цільовим призначенням земельної ділянки, яка розташована по вул. Генерала Васильєва, 43 у м. Сімферополі».
Згідно статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
26.09.2006 між Сімферопольською міською радою (Орендодавець) та ТОВ «Світолюкс-Україна» (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки. Даний договір зареєстровано 02.10.2006 в Комітеті по управлінню земельних ресурсів за №1112 та 19.10.2006 в Кримській регіональній філії ДП «ЦДЗК при Держкомзему України» за №040600100039 (далі – Договір, а.с.29-33).
Згідно пункту 1.1 Договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва складального цеху електрообладнання і складських приміщень, які знаходяться за адресою: м. Сімферополь, АР Крим, вул. Генерала Васильєва, план (схема) якого є невід’ємною частиною цього договору, кадастровий номер 01 101 000 00: 01: 010: 0042.
Відповідно до пункту 2.1 Договору, на підставі Законів України «Про оренду землі» і «Про місцеве самоуправління в Україні», у виконання рішення 35-ї сесії Сімферопольської міської ради 4 скликання №502 від 23.12.2005, рішення господарського суду АР Крим від 20.07.2006 у справі №2-1/11716-2006, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,6319 га, з метою несільськогосподарського використання згідно пункту «б» статті 19 Земельного кодексу України, а саме: для будівництва складального цеху електрообладнання і складських приміщень. Самовільна зміна цільового використання орендованої земельної ділянки орендарем в період дії цього договору не допускається.
Рішенням Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №2233 від 09.08.2007 об'єкту нерухомого майна належному ТОВ «Світолюкс-Україна» присвоєно номер 43 по вул. Генерала Васильєва та оформлено право приватної власності.
Як свідчать матеріали справи, 21.09.2010 працівниками Управління державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим була проведена перевірка дотримання ТОВ «Світолюкс-Україна» вимог земельного законодавства, за результатом якої був складений відповідний акт №489. В ході перевірки було встановлено, що відповідачем порушено вимоги пункту а статті 96 Земельного кодексу України, оскільки відповідач, як орендар земельної ділянки за адресою: м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, 43 з призначенням землі промисловості, використовує частину даної ділянки, площею 0,7044 га під розміщення торгівельного центру з продажу електроосвітлювального обладнання та меблів, тобто для комерційного використання.
В складеному в той же день, 21.09.2010, акті обстеження земельної ділянки зазначено, що відповідачем порушено вимоги пункту а статті 96 Земельного кодексу України, оскільки відповідач, як орендар земельної ділянки за адресою: м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, 43 з призначенням землі промисловості, використовує частину даної ділянки, площею 0,7044 га під розміщення торгівельного центру з продажу електроосвітлювального обладнання та меблів, тобто для комерційного використання (а.с.12, т.1).
За результатом проведеної перевірки був винесений припис №0018496 від 22.09.2010 з вимогою про усунення допущених порушень земельного законодавства та складений протокол про адміністративне правопорушення №0000804 від 21.09.2010 (а.с.13-14, т.1).
Постановою Управління державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим про накладення адміністративного стягнення №001129 від 28.09.2010 визнано директора ТОВ «Світолюкс-Україна» винним у вчинені адміністративного правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. (а.с.15, т.1).
Також, 27.10.2010 працівниками Управління державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим була проведена перевірка дотримання ТОВ «Світолюкс-Україна» вимог земельного законодавства, за результатом якої був складений відповідний акт №585. В ході перевірки було встановлено, що відповідачем припис №0018496 не виконано чим порушено вимоги пункту а статті 96 Земельного кодексу України (а.с.18, т.1).
За результатом проведеної перевірки був винесений припис №000987 від 27.10.2010 з вимогою про усунення допущених порушень земельного законодавства та складений протокол про адміністративне правопорушення №0000755 від 27.10.2010 (а.с.19-20, т.1).
Постановою Управління державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим про накладення адміністративного стягнення №000980 від 27.10.2010 визнано директора ТОВ «Світолюкс-Україна» винним у вчинені адміністративного правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. (а.с.21, т.1).
Також, 03.12.2010 працівниками Управління державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим була проведена перевірка дотримання ТОВ «Світолюкс-Україна» вимог земельного законодавства, за результатом якої був складений відповідний акт №691. В ході перевірки було встановлено, що відповідачем припис №000987 не виконано чим порушено вимоги пункту а статті 96 Земельного кодексу України (а.с.69, т.1).
У зв’язку з порушенням вимог земельного законодавства відповідачу нараховано, відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу (п.2.4), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №963 від 25 липня 2007 року та Методичних рекомендацій щодо застосування вказаної Методики, затверджених наказом Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12 вересня 2007 року №110, розмір заподіяної шкоди в сумі 12 701,91 грн.
Наведені обставини стали підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі Сімферопольської міської ради з позовом до суду про відшкодування заподіяної правопорушенням шкоди.
ТОВ «Світолюкс-Україна» використовувало земельну ділянку, про яку зазначено в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства №489 від 21.01.2010 на підставі договору оренди земельної ділянки від 26.09.2006, який зареєстровано 02.10.2006 в Комітеті по управлінню земельних ресурсів за №1112 та 19.10.2006 в Кримській регіональній філії ДП «ЦДЗК при Держкомзему України» за №040600100039.
Як вже зазначалося, відповідно до пункту 2.1 Договору оренди земельної ділянки, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,6319 га, з метою несільськогосподарського використання згідно пункту «б» статті 19 Земельного кодексу України, а саме: для будівництва складального цеху електрообладнання і складських приміщень. Самовільна зміна цільового використання орендованої земельної ділянки орендарем в період дії цього договору не допускається.
В матеріалах справи наявна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Світолюкс-Україна» до Сімферопольської міської ради про продовження строку договору оренди земельної ділянки по вул. Генерала Васильєва, 43 в м. Сімферополі та зміна її цільового призначення (а.с.26, т.1).
Однак, відповідач не представив суду доказів зміни цільового призначення земельної ділянки по вул. Генерала Васильєва, 43 в м. Сімферополі у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про землеустрій», цільове призначення земельної ділянки є використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому порядку.
Згідно статті 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Відповідно до статті 20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Згідно статті 35 Закону України «Про охорону земель», власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку.
Відповідно до статей 91, 96 Земельного кодексу України, власники земельних ділянок та землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.
Згідно статті 66 Земельного кодексу України, до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.
Статтею 19 Земельного кодексу України, передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Розмір шкоди заподіяної внаслідок використання земельних ділянок не за цільовим призначенням визначається відповідно до розрахунку, зробленого територіальними органами інспекції Міністерства екології та природних ресурсів України або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель Держкомзему та її територіальними підрозділами на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963.
В пункті 3.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» №6 від 17.05.2011 зазначено, що згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 № 110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963" підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме:
- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;
- протокол про адміністративне правопорушення;
- припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);
- акт обстеження земельної ділянки.
Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт використання земельної ділянки не за цільовим призначенням та її розмір.
В матеріалах справи наявні в сукупності вказані документи, які підтверджують факт використання земельної ділянки не за цільовим призначенням та надають право на здійснення відповідного розрахунку шкоди.
Як вже було вказано вище, визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу здійснюється на підставі відповідної Методики, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №963 від 25.07.2007.
Пунктом 5 вказаної Методики передбачено, що розмір шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, визначається:
для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови) за такою формулою:
Шц = Пн х 0,33 х (Нп + Нф х Кр) х Ко х Кі (3),
де Шц - розмір шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, гривень;
Пн - площа земельної ділянки, яка використовується не за цільовим призначенням, гектарів;
0,33 - коефіцієнт для врахування частки середньорічного доходу, що перерозподіляється через державний та місцеві бюджети;
Нп та Кі - мають таке саме значення, як у формулі 1;
Нф - середньорічний додатковий дохід, отриманий внаслідок фактичного використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, визначений у додатку 8;
Кр - коефіцієнт, що застосовується для врахування регіональної відмінності формування середньорічного доходу, отриманого від фактичного використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, визначений у додатку 9;
Ко - коефіцієнт, що застосовується для врахування природоохоронної цінності, наявності обмежень (обтяжень), які зумовлюють особливий режим використання земельної ділянки, визначений у додатку 10;
Враховуючи те, що:
1) площа земельної ділянки, яка використовується не за цільовим призначенням складає 0,7044 га;
2) коефіцієнт для врахування частки середньорічного доходу, що перерозподіляється через державний та місцеві бюджети – 0,33;
3) середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням відповідно, визначений у додатку 1, 2, 3 дорівнює 13 714,00 грн/га;
4) середньорічний додатковий дохід, отриманий внаслідок фактичного використання земельної не за цільовим призначенням, визначений у додатку 8 дорівнює 23 699,00 грн/га;
5) коефіцієнт, що застосовується для врахування регіональної відмінності формування середньорічного доходу, отриманого від фактичного використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, визначений у додатку 9 – 1,26 грн/га;
6) коефіцієнт, що застосовується для врахування природоохоронної цінності, наявності обмежень (обтяжень), які зумовлюють особливий режим використання земельної ділянки, визначений у додатку 10 - 1;
7) коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 та наступні роки, що визначаються відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 №783, складає 1,254;
8) розмір заподіяної шкоди складає 12 701,91 грн.
Отже, розмір шкоди визнається судом правомірним, у зв’язку з чим, підлягає стягненню з відповідача.
01.11.2011 набрав чинності Закон України «Про судовий збір», відповідно до якого, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про судовий збір».
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В|розв'язав|:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Світолюкс-Україна» (95021, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 57; ідентифікаційний код 30451004) на користь Сімферопольської міської ради (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15; ідентифікаційний код 33433669) 12701,91 грн. шкоди.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Світолюкс-Україна» (95021, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 57; ідентифікаційний код 30451004) в дохід Державного бюджету м. Сімферополя (код платежу 22030001, рахунок 31211206783002, одержувач: Державний бюджет м. Сімферополь, ЄДРПОУ 38040558, банку одержувача: ГУ ДКСУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026) 1609,50 грн. судового збору.
4. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 20.02.2012.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.