УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 22-а/0690/6573/11
Категорія 100
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2012 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Забродського М.І.
суддів Трояновської Г.С., Борисюка Р.М.
з участю секретаря судового засідання Григоровича А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області про визнання дії неправомірними та стягнення невиплачених грошових коштів, передбачених Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”
за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області
на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 15 червня 2010 року, -
в с т а н о в и л а:
У січні 2010 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області в обґрунтування якого зазначав, що він є інвалідом другої групи внаслідок аварії на ЧАЕС, має статус постраждалого від Чорнобильської катастрофи 1 категорії. Він отримує державну пенсію, виплата якої передбачена ст. ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Посилаючись на те, що розмір призначеної пенсій не відповідає розмірам, визначених цим Законом та на відмову відповідача привести їх у відповідність з вимогами Закону, просив суд визнати дії останнього неправомірними і зобов’язати його зробити призначення та виплату державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. Крім того просив зробити перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 15 червня 2010 року позов задоволено частково.
Визнано дії управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі, щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії відповідно до ст. 50 та ч.4 ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” неправомірними.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію із розрахунку восьми мінімальних пенсій за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб, що втратили працездатність та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю із розрахунку 75 процентів пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, що втратили працездатність за період з 01 січня 2009 року по 28 лютого 2010 року.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Посилається на те, що фінансування зазначених витрат проводиться виключно за рахунок коштів державного бюджету, а кошти Пенсійного фонду не включаються до його складу. Тому суд безпідставно зобов’язав зробити такі нарахування і виплату.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови в межах позовних вимог та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи. Це захворювання пов’язане з Чорнобильською катастрофою(а.с. 4). Він є потерпілим І категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с. 6). Пенсію отримує по інвалідності внаслідок захворювання пов’язаного з аварією на ЧАЕС.(а.с.3).
Статтею 49 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч. 4 ст.54 цього Закону, розмір пенсій для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв’язок з чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Таким чином, суд першої інстанції правильно вважав, що вихідним критерієм обрахунку державної пенсій позивачці виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі визначеному законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року №523. Дана постанова є чинною і її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенням ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Розрахунок пенсії позивачу відповідач здійснив, виходячи із встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року №654 „Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян” розміру значно меншому, ніж передбачено Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” .
Цією постановою всупереч положенням ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, при тому, що ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.
Тому суд першої інстанції правильно виходив із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, а його висновок, що при розрахунку державної пенсій, передбаченої ст. 54 Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, і з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком, є обґрунтованим.
Крім того суд першої інстанції правильно вважав, що позивач у відповідності до ст. 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” має право, як інвалід 2-ої групи на отримання додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Положення ч.3 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч.1 цієї статті, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині не заслуговують на увагу.
Є безпідставними доводи управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі з приводу того, що воно є неналежним відповідачем, оскільки відповідно до положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007р. №1261 та з урахуванням Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районних у містах, затвердженим постановою правління пенсійного фонду України від 30.04.2002р. №8-2 ( з відповідними змінами), управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосередньо призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства, отже є відповідачем у справах щодо здійснення перерахунку підвищення до пенсій за відповідними позовами.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру спірних виплат застосуванню підлягає саме ст.ст. 50,54 Закону №796-12. та правильно вирішив спір.
Колегія суддів вважає, що підстави для скасування судового рішення відсутні, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і на правильність його рішення не впливають.
Керуючись ст.ст. 160,195,196,197,198,200,205,206 КАС України, колегія суддів цивільної палати,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі відхилити.
Постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 15 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: /підпис/ Судді: /підпис/
З оригіналом згідно: суддя Забродський М.І.