ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
13.02.12 р. Справа № 28/228
Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.
при секретарі судового засідання Сергєєвій М.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Золотий урожай”, м. Донецьк
до відповідача Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м. Донецьк
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Відкрите акціонерне товариство „Донецький хлібозавод №14”, м. Донецьк
про стягнення 14469,62 грн.
Представники сторін:
Від позивача: Брожик С.В.
Від відповідача: не прибув.
Від третьої особи: не прибув.
СУТЬ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Золотий урожай”, м. Донецьк (далі –Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м. Донецьк, про стягнення 14469,62грн., в т.ч. сума основного боргу у розмірі 13724,89 грн., 3% річних в сумі 744,73 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за договорами оренди №2/об від 01.12.2008р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.
Господарський суд Донецької області ухвалою від 15.12.2011р. порушив провадження у справі №28/228.
Ухвалою суду від 25.01.2012 р. було залучено до участі по справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Відкрите акціонерне товариство „Донецький хлібозавод №14”, м. Донецьк. Третя особа наполягає на задоволенні позовних вимог.
Відповідач був присутній в судовому засіданні 12.01.2012р. та просив відкласти розгляд справи, в наступні судові засіданні не з’явився, відзиву по суті позовних вимог не надав. Таким чином, зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.
Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався.
Перед початком розгляду справи по суті представника позивача, відповідача та третьої особи було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22, 27 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, господарський суд встановив, що 01.12.2008р. між Відкритим акціонерним товариством „Донецький хлібозавод №14” (Орендодавець, третя особа) та Відповідачем (Орендар) укладений договір оренди №2/об, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендатор приймає в строкове платне користування торгове обладнання (майно), перелік і вартість якого вказується в акті приймання-передачі (п. 1.1. договору).
Орендодавець зобов’язується передати орендоване майно і підписати акт приймання-передачі, що є невід’ємною частиною даного договору (п.2.1 договору).
Акт приймання передачі майна був підписаний 01.12.2008р., копія акту знаходиться в матеріалах справи.
Відповідно до п. 3.1. договору орендатор щомісячно виплачує орендну плату і виплачує послуги телефонного зв’язку. Оренда плата в місяць складає 292,00 грн. з урахуванням ПДВ (п. 3.2. договору).
Орендна плата за поточний місяць та ін. платежі, вносяться орендатором в повному обсязі не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним (п. 3.4 договору).
Відповідно до п.4.3 договору орендатор зобов’язався своєчасно і повному обсязі сплачувати орендну плату.
Строк дії даного договору з 01.12.2008р. по 31.12.2009р. (п. 9.1. договору).
Відповідно до ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Частиною 4 ст. 284 Господарського кодексу України передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Як встановлено судом, відповідач після закінчення строку дії договору оренди, продовжував користуватися предметом оренди, що за відсутності доказів повернення майна відповідачем та доказів виявлення орендарем або орендодавцем наміру щодо припинення дії договору після закінчення строку його дії, дає підстави стверджувати, що договір оренди продовжив свою дію (був пролонгований).
Суду надані акти здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.11.2009р. за №07/11 на суму 3570,43 грн., від 31.12.2009р. за №09/12 на суму 3343,34грн., від 31.01.2010р. за №09/01 на суму 3437,09грн., від 28.02.2010р. за № 08/02 на суму 3925,49грн. за договором № 2/об від 01.12.2008р., підписані орендодавцем на орендатором без заперечень.
За твердженням третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Відкритого акціонерного товариства „Донецький хлібозавод №14”, м. Донецьк відповідачем в повному обсязі не здійснені платежі за договором оренди № 2/об від 01.12.2008р. на загальну суму 13724,89 грн., в підтвердження чого суду наданий акт звірки взаєморозрахунків на суму 13724,89грн.
25.11.2011р. між Відкритим акціонерним товариством „Донецький хлібозавод №14” (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Золотий урожай” (новий кредитор) був укладений договір №1 про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги, належне первісному кредитору, і стає кредитором за договором №2/об від 01.12.2008р. між ВАТ „Донецький хлібозавод №14” та СПД ОСОБА_2(боржник) (п. 1.1 договору), з цього договору випливає, що новий кредитор займає місце первісного кредитора в зобов’язаннях, що виникли з основного договору в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору (п. 1.2 договору).
02.12.2011р. позивач направив відповідачу повідомлення №888 від 02.12.2011р. про відступлення права вимоги за договором оренди №2/об від 01.12.2008р. на підставі ст.ст. 512-519 ЦК України.
Оскільки відповідач не сплатив заборгованість, позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, яким вимагав окрім сплати заборгованості за договором оренди у сумі 13724,89грн., стягнути нараховані 3% річних у розмірі 744,73 грн.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:
Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов’язань за договором оренди та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення 3% річних.
Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.
Отже, в контексті зазначених норм укладений договір оренди №2/об від 01.12.2008р. є належною підставою для виникнення у орендатора грошових зобов’язань, визначених його умовами.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Між тим, Відповідачем не у повному обсягу були виконані грошові зобов’язання із сплати заборгованості за договором оренди №2/об від 01.12.2008р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість у розмірі 13724,89 грн. – жодних доказів протилежного Відповідачем всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не представлено.
Статтею 512 Цивільного кодексу України допускається заміна кредитора у зобов’язанні шляхом передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 Цивільного кодексу України).
У відповідності до договору № 1 про відступлення права вимоги від 25.11.2011р., позивач отримав права кредитора за договором оренди № 2/об від 01.12.2008р., а відповідно і право вимоги заборгованості з відповідача в сумі 13724,89 грн., в зв’язку з чим в цій частині позов підлягає задоволенню.
За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання та у разі прострочення виконання на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних за весь період прострочення.
Суд, перевіривши арифметичних розрахунок позовних вимог в частині 3% річних за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, дійшов висновку про обґрунтованість вимог щодо 3% річних –у розмірі 744,73грн., оскільки заявлені суми не перевищують розміру, який може бути нарахований за вказаний Позивачем період прострочення.
Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір стягується з відповідача на користь позивача в повному обсязі, оскільки з його виник спір.
Керуючись ст.ст. 20, 22, 27, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –
В И Р І Ш И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Золотий урожай”, м. Донецьк, до відповідача Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м. Донецьк, задовольнити.
Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Золотий урожай” (83086, м.Донецьк, просп. Лагутенка, 13/30, ЄДРПОУ 36888079, р/р 26001962485444 в ПАТ „ПУМБ” у м.Донецьк, МФО 334851) заборгованість в розмірі 13724,89грн., 3% річних в сумі 744,73 грн., судовий збір в сумі 1411,50грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 13.02.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення буде складено та підписано 17.02.2012р.
Суддя Курило Г.Є.