Справа №11-650\2006р.                           Головуючий в 1 інстанції- Білий В.М.

Категорія- ст. 286ч.2 КК                                        Доповідач- Шахова О.Г.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2006 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

головуючої - судді   Шахової О.Г.

суддів -   Григор"євої В.Ф., Салая Г.А.

при секретарі Олійник О.М.

за участю прокурора - Басюка В.В.

адвоката ОСОБА_1

представника потерпілих ОСОБА_2

засудженого - ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у судовому розгляді справи на вирок Менського районного суду Чернігівської області від 18 липня 2006 року.

Цим вироком

ОСОБА_3, уродженця м.Мена Чернігівської області, громадянина України, вдівця, має на утриманні неповнолітню дитину, з вищою освітою, не працюючого, не судимого, мешканця АДРЕСА_1, засуджений за ст. 286 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75,76 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку в З роки не вчинить новий злочин та виконає покладені на нього обов'язки

системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_4 - 1632 грн. в рахунок відшкодування матеріальних збитків та 40000 грн. моральних, на користь потерпілої ОСОБА_5 9353 грн. матеріальних збитків, за надання їй юридичної допомоги 750грн. та 32500 грн. моральних збитків.

Стягнуті судові витрати на користь держави в особі НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області в загальному розмірі 904,96 грн.

Долю речових доказів вирішено згідно ст.81 КПК України.

Як визнав установленим суд, злочин вчинено засудженим за таких обставин:

26 січня 2006 року, близько 19 годин, засуджений ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем марки „Деу Ланос" д.н. НОМЕР_1, рухався по вул. Жовтневій у м. Мена з боку села Волосківці в напрямку центра міста. Рухаючись в зазначеному напрямку, проїжджаючи міст через р.Мена, засуджений грубо порушив п.п. 1.3,1.5,2.3,2.9 а,11.2,11.3,13.3 Правил дорожнього руху України, виїхав на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення з велосипедистом ОСОБА_5, який рухався в зустрічному напрямку, після чого покинув місце пригоди. В результаті даної ДТП потерпілий ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження, від яких помер, у вигляді: внутрішньочерепної травми, садна волосистої частини голови, крововиливи в шкірно-м"язевий лоскут голови лівої скроневої та тім'яної ділянки, субарахноїдального крововиливу, забою головного мозку, первинних травматичних крововиливів в стовбур головного мозку, саден гомілок та лівого плечового суглобу, закритого перелому лівої стегнової кістки, закритих переломів ребер зліва, рваної рани калитки з вивихом лівого яєчка. Смерть потерпілого настала внаслідок набряку головного мозку, який виник внаслідок внутрішньочерепної травми. Дані тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких за ознакою небезпеки для життя і мають прямий причинний зв'язок з настанням смерті.

В апеляції прокурор, який брав участь у судовому розгляді справи просить вирок суду скасувати за м'якістю призначеного покарання та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_3 міру покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.

Не оспорюючи обставин скоєного злочину та його кваліфікацію апелянт посилається на те,  що  суд призначаючи покарання, не врахував, що останній

скоїв тяжкий злочин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з місця пригоди зник. Від його дій настали тяжкі наслідки.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію, представника потерпілого, який заперечував проти апеляції прокурора і вважає вирок законним, засудженого та його адвоката, які просили вирок залишити без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_3 у вчиненні зазначених у вироку діянь за обставин встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних у справі і досліджених в судовому засіданні доказів і є обґрунтованим.

Сам засуджений винним себе визнав повністю як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні та докладно розповів про обставини скоєного злочину.

Фактичні обставини справи, доведеність винності та кваліфікація дій ОСОБА_3 ніким не оспарюються..

Дії засудженого ОСОБА_3 судом правильно кваліфіковані за ст. 286 ч.2 КК України.

Суд, при призначенні покарання засудженому ОСОБА_3 , врахував характер та ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про його особу.

Так, за місцем проживання він характеризується з позитивної сторони, похоронивши дружину та своїх батьків, сам виховує та забезпечує навчання двох дочок, одна з яких ще неповнолітня, потерпілі зверталися до суду з проханням не позбавляти волі ОСОБА_3, суд врахував пом"якшуючі покарання обставини: щире каяття та часткове відшкодування шкоди, обтяжуючу покарання обставину - скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння, стан здоров'я самого засудженого.

З огляду на зазначене, призначене засудженому покарання є достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів. Вважати це покарання надто м'яким, як про це зазначає апелянт в апеляційній скарзі, підстав немає.

Обставини, на які посилається апелянт в своїй апеляції, судом при обранні йому покарання враховані.

Згідно ст. ст. 323, 324 КПК України всі процесуальні вимоги щодо вироку судом дотримані, а вирок є законним і обґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

Ухвалила:

Апеляцію прокурора, який брав участь у судовому розгляді справи залишити без задоволення. Вирок Менського районного суду Чернігівської області від 18 липня 2006 року щодо ОСОБА_3 - без змін.