ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
Справа № 11-695/06 р. Головуючий у І інстанції Приліпко В.М.
Категорія ст. 364 ч. 2 КК Доповідач Білобров В.Д.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2006 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого Козак В.І. суддів Білоброва В.Д., Антипець В.М. з участю прокурора Шваб Л.В. засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3, помічника прокурора Бахмацького району на вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 3 серпня 2006 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, українець, освіта вища, одружений, утриманців не має, працюючий ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимий, засуджений: за ст. 364 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків строком на 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік.
Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що являючись ІНФОРМАЦІЯ_4 і працюючи ІНФОРМАЦІЯ_5 даного підприємства, являючись службовою особою, тобто обіймаючи посаду пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків скоїв злочин в сфері службової діяльності.
Так, ОСОБА_1 здійснюючи господарську діяльність, при виплаті орендної плати за земельні паї працівникам підприємства та орендодавцям в ІНФОРМАЦІЯ_2, умисно, зловживаючи службовим становищем, з мотивів обумовлених „турботою" про кероване підприємство, за рахунок і в протиставлення загальнодержавним інтересам, в порушення вимог ст. 10 Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян" № 13-92 (зі змінами та доповненнями) від 26.12.92 p., під час дії даного Декрету, в період часу з вересня 2003 року по січень 2004 року не перерахував до бюджету нарахований та утриманий прибутковий податок з громадян в сумі 40054,18 грн., а також в порушення вимог п. 8.1.2. ст. 8 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" № 889 (зі змінами та доповненнями) від 22.05.2003 року в період часу з січня 2004 року по серпень 2005 року не перерахував до бюджету нарахований та утриманий податок з фізичних осіб в суму 27987,24 грн. Таким чином всього за час роботи на посаді ІНФОРМАЦІЯ_5 ПОП „Присеймів'я", в період часу з вересня 2003 року по серпень 2005 року ОСОБА_1 не перерахував до бюджету нарахованого та утриманого прибуткового податку та податку з фізичних осіб на загальну суму 68041,42 грн., а використав їх на господарські потреби керованого ним товариства.
В апеляції адвокат ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 зазначає, що однобічність та неповнота досудового і судового слідства призвели до винесення незаконного вироку, що кредиторська заборгованість дійсно була, але вона виникла у зв'язку з форс-мажорними обставинами, був розроблений графік погашення заборгованості по прибутковому податку, який затверджувався начальником Бахмацької МДПІ, щомісячно суми боргу погашалися відповідно до цього графіку. Але суд ці обставини не прийняв до уваги.
В апеляції помічник прокурора та в запереченні на апеляцію не оспорюючи кваліфікацію злочину, вважає, що вирок підлягає зміні у зв'язку з невірним застосуванням кримінального закону. Суд у вироку не зазначив, що додаткове покарання позбавлення права виконувати організаційно - розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки виконується реально.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1 який підтримав апеляцію та просили вирок суду скасувати, а його виправдати, міркування прокурора який підтримав апеляцію, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів підстав для їх задоволення не знаходить.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у злочині, передбаченому ст. 364 ч. 2 КК України - зловживанні владою або службовим становищем, тобто умисному, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб використанні службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо вони спричинили тяжкі наслідки.
Засуджений ОСОБА_1 своєї вини у скоєному злочині не визнав і в судовому засіданні пояснив, що був ІНФОРМАЦІЯ_4 ПОП „Присеймів'я". На даному підприємстві працював ІНФОРМАЦІЯ_5 до серпня 2005 року. Потім призначив на цю посаду ОСОБА_4. На протязі його роботи накопичувалась заборгованість по утриманню прибуткового податку. Цей податок нараховувався за видачу орендної плати орендодавцям. На серпень 2003 року дана заборгованість була погашена, але потім почала зростати. На погашення заборгованості спільно з податковою інспекцією був розроблений графік, але в зв'язку з тим, що він не зміг більше працювати ІНФОРМАЦІЯ_5, повне погашення заборгованості не відбулось. Згідно статуту розпорядником коштів на підприємстві був він. За час його роботи підприємство було прибутковим. Але сплачувати відразу нарахований і утриманий прибутковий податок з громадян підприємство не мало можливості, так як прибуток підприємства він використовував на розширення матеріально - технічної бази, на виробничі потреби (закупівлю техніки, палива, добрив). Прибутковий податок сплачував по мірі можливості.
Його вина підтверджується.
Показаннями свідка ОСОБА_5 про те, що починаючи з вересня 2003 року на підприємстві почала зростати заборгованість по прибутковому податку з громадян (орендної плати за землю). Підприємство сплачувало заборгованість. Але вона зростала. Підприємство було прибутковим і могло сплачувати прибутковий податок. Розпорядником коштів був ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 і він визначав на які цілі необхідно було використовувати кошти.
Показаннями свідка ОСОБА_6, що з серпня 2005 року згідно наказу засновника ПОП „Присеймів'я" ОСОБА_1 його призначили ІНФОРМАЦІЯ_5 вказаного господарства. На підприємстві існувала заборгованість по податку з фізичних осіб в сумі 68041 грн. 42 коп. Почали виплачувати податки і заборгованість. Вважає, що згідно прибутків ОСОБА_1 мав можливість виплачувати прибутковий податок.
Свідок ОСОБА_7 показала, що в ПОП „Присеймів'я" вона працювала на посаді головного економіста. Підприємство мало можливість сплачувати податки тому, що було добре фінансове становище для нарахування і виплати необхідних платежів.
Свідок ОСОБА_8 показав, що він працює головним державним податковим ревізором - інспектором відділу оподаткування фізичних осіб Бахмацької податкової інспекції. Згідно постанови прокуратури проводив фінансово - господарську перевірку діяльності ПОП „Присеймів'я" по своєчасному внесенню до бюджету прибуткового податку з громадян та податку з фізичних осіб. Заборгованість господарства станом на 01.08.2005 року становила 68041 грн. 42 коп.
Довідкою Бахмацької МДПІ „Про наслідки своєчасності сплати до бюджету прибуткового податку з громадян та податку з доходів фізичних осіб приватно - орендним підприємством „Присеймів'я" за період з 01.01.2000 року по 31.03.2006 року (с.с. 115- 119).
Статутом підприємства, згідно п. 8.1 якого управління підприємством здійснює його засновник, а в п. 7.8 вказано, що доход від господарсько-фінансової діяльності підприємства використовується на покриття матеріальних затрат, амортизаційних відрахувань, оплату праці всіх працівників, розрахунки по зобов'язанням, оплату процентів за кредити, оплату податків та інших обов'язкових платежів(с. с. 10 - 15 ).
Балансом підприємства за 2000 - 2005 роки, згідно якого, підприємство на протязі цього періоду працювало з прибутком (с. с.21 - 38).
Посилання засудженого ОСОБА_1 на те, що нібито був розроблений графік погашення заборгованості по податках не відповідає дійсності. Як видно з повідомлення Бахмацької МДПІ графіки розстрочення заборгованості по прибутковому податку з доходів фізичних осіб з ПОП „Присеймів'я" протягом 2003 - 2005 років керівництвом інспекції не затверджувались та не укладались.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні зазначених у вироку діянь за обставин встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних у справі і досліджених в судовому засіданні доказів і є обґрунтованим.
Дії засудженого ОСОБА_1 судом правильно кваліфіковані за ст. 364 ч. 2 КК. України.
Доводи апеляції прокурора, на думку колегії суддів, не заслуговують на увагу, оскільки в законі конкретно виписано порядок та умови застосування звільнення від покарання з випробуванням.
Зокрема, в ст. 75 КК України зазначено, що звільнення від відбування покарання з випробуванням застосовується до покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років. При звільненні від покарання з випробуванням можуть бути призначені такі покарання як штраф, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, про що зазначено в ст. 77 КК України.
Суд, призначивши покарання засудженому у вигляді п'яти років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських обов'язків строком на 1 рік, мав усі підстави застосувати ст. 75 КК України до основного покарання.
Питання, зв'язані з виконанням вироку суду, вирішуються судом, в порядку ст. ст. 409 -411 КПК України, а не шляхом зміни, постановленого судом вироку.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляції адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 та прокурора залишити без задоволення, а вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 03 серпня 2006 року -без зміни.